Загальна характеристика бонусних програм для дистриб’юторів
Підприємство може використовувати послуги сторонніх дистриб’юторів не лише з метою продажу товару, а й задля збільшення обізнаності споживачів про товар і, отже, збільшення частки ринку. Звичайно, така співпраця має передбачати певну вигоду для дистриб’юторів.
Cхем для виплат бонусів може бути чимало, адже кожне підприємство виходить із власних можливостей та поставленої мети. Водночас найпоширенішими є дві основні форми бонусів:
1) щомісячні (щоквартальні, щорічні) бонуси за досягнення певних показників:
— виконання плану закупівель;
— дотримання встановленого асортименту;
— своєчасне погашення кредиторської заборгованості;
2) бонуси за рекламні активності:
— проведення рекламних акцій;
— розміщення зовнішньої реклами;
— організація рекламних кампаній в Інтернеті;
— інші заходи з просування товару.
Важливість правильного документального оформлення
Перш ніж перейти до оподаткування операцій з виплати бонусів, наголосимо: порядок їх відображення у бухгалтерському обліку та оподаткування можливо визначити лише після ознайомлення з первинними документами.
Отже, і підприємство, і дистриб’ютор повинні спершу правильно оформити договірні відносини, а відтак також правильно оформити первинні документи. Причому первинні документи мають відображати реальну суть господарської операції.
Залежно від оформлення виплати бонусів договором та первинними документами, такі виплати можна розглядати як:
1) знижку, що надається дистриб’юторам на минулі (ретробонус) чи майбутні постачання товару;
2) плату за маркетингові послуги, що надаються дистриб’юторами.
Від обраного варіанта залежатимуть особливості обліку й оподаткування бонусних виплат, про що — далі.
Подеколи визначити характер наданих бонусів проблематично. І тоді доречно брати до уваги визначення маркетингових послуг, наведене у пп. 14.1.108 ПКУ.
Маркетингові послуги з метою оподаткування
Маркетингові послуги (маркетинг) — це, зокрема, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача (пп. 14.1.108 ПКУ).
Отже, коли підприємство сплачує покупцям винагороду (мотиваційні та стимулювальні виплати) за досягнення відповідних показників, що були узгоджені та прописані у договорі, такі виплати мають ознаки маркетингових. Адже надалі покупці сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції. А якщо так, то можна стверджувати, що постачальник фактично оплачує покупцеві надані послуги.
Докладніше про особливості витрат, які належать до маркетингових, включно з бонусами, можна прочитати в УПК №123.
Для уникнення непорозумінь доречно у договорах, первинних документах уточнювати характер бонусів, який характер вони мають — характер знижки чи маркетингових послуг.
Документальне оформлення бонусів
Договір.
Для правильного відображення бонусних програм у обліку потрібно належним чином оформити договірні відносини. Умови надання бонусів можуть бути передбачені:
— безпосередньо в договорі постачання;
— в окремому додатку до договору постачання;
— в окремому маркетинговому договорі.
У договорі обов’язково треба зафіксувати:
— види бонусів, що надаються;
— умови їх нарахування та виплати;
— порядок розрахунку сум бонусів;
— строки виплати;
— перелік підтвердних документів;
— порядок оподаткування ПДВ.
Первинні документи.
Залежно від виду бонусу оформлюють різні первинні документи (див. далі).
У разі оформлення бонуса як маркетингових послуг:
— акт наданих маркетингових послуг;
— звіт про виконання плану закупівель;
— документи, що підтверджують проведення рекламних заходів;
— акт звіряння взаєморозрахунків;
— податкова накладна (для платників ПДВ).
У разі оформленні бонуса як знижки:
— додаткова угода про зміну ціни;
— розрахунок коригування до податкової накладної (для платників ПДВ);
— бухгалтерська довідка;
— акт про надання знижки.
Особливості оформлення різних видів бонусів
Для маркетингових бонусів:
1) дистриб’ютор надає звіт про проведені заходи з підтвердними документами;
2) складають акт приймання маркетингових послуг;
3) оформлюють податкову накладну на суму послуг.
Для бонусів у вигляді знижок:
1) оформлюють додаткову угоду про надання знижки;
2) складають акт про надання знижки;
3) виписують розрахунок коригування до податкової накладної.
Облік та оподаткування бонусів як плати за маркетингові послуги
Облік у постачальника товарів.
Якщо бонус трактується як плата за маркетингові послуги, підприємство-постачальник відображає:
1) нарахування бонуса на підставі акта наданих послуг — Д-т 93 К-т 631;
2) податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої податкової накладної) — Д-т 641 К-т 631;
3) виплату бонуса — Д-т 631 К-т 311.
Облік у дистриб’ютора.
Дистриб’ютор, отримуючи бонус як плату за маркетингові послуги, відображає:
1) визнання доходу від надання послуг — Д‑т 361 К-т 703;
2) нарахування ПЗ з ПДВ — Д-т 703 К-т 641;
3) отримання оплати (бонусу) — Д-т 311 К‑т 361.
ПДВ при наданні бонусів.
Дивимося запитання в ЗІР (101.04): «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв’язку з досягненням таким покупцем певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця?».
ДПС відповідає, що так.
Отже, такі послуги в загальному порядку оподатковуються ПДВ:
1) у дистриб’ютора — платника ПДВ у загальному порядку виникають ПЗ з ПДВ на дату першої події — отримання оплати бонусу чи підписання акта наданих послуг;
2) постачальник має право на податковий кредит за умови наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН, використання послуг в оподатковуваних операціях, наявності підтвердних документів.
Податок на прибуток.
Податкових різниць для описаної ситуації ПКУ не встановлює (ІПК ДФСУ від 09.11.2018 №4771/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Приклад 1 Постачальник нараховує дистриб’ютору квартальний маркетинговий бонус у розмірі 2% від суми закупівель за квартал (240 000 грн з ПДВ). Розмір бонусу — 4 800 грн (у т. ч. ПДВ — 800 грн). Сторони складають та підписують акт, за яким дистриб’ютор надав постачальнику маркетингові послуги на зазначену суму. Бухгалтерський облік сторін наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Бухоблік бонусів як плати за маркетингові послуги
№ з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума | |
Д-т | К-т | |||
У постачальника | ||||
1 | Нараховано бонус (на підставі акта дистриб’ютора) | 93 | 631 | 4 000 |
2 | Відображено ПК з ПДВ | 641 | 631 | 800 |
3 | Оплата бонуса | 631 | 311 | 4 800 |
У дистриб’ютора | ||||
4 | Надано послуги | 361 | 703 | 4 800 |
5 | Нараховано ПЗ з ПДВ | 703 | 641 | 800 |
6 | Дохід від продажу віднесено на фінрезультати | 703 | 791 | 4 000 |
7 | Отримано оплату від постачальника | 311 | 361 | 4 800 |
Облік та оподаткування бонусів у вигляді знижок
Розгляньмо два основні варіанти надання знижок:
1) знижка на майбутні постачання;
2) ретроспективна знижка (зменшення вартості вже постачених товарів).
Знижка на майбутні постачання.
За такого варіанта після виконання дистриб’ютором установлених умов (обсяг закупівель, платіжна дисципліна тощо) йому надається знижка на наступні партії товару.
В обліку постачальника:
— дохід від реалізації відображають одразу з урахуванням знижки;
— ПЗ з ПДВ нараховують на вартість з урахуванням знижки.
В обліку дистриб’ютора:
— товар оприбутковують за ціною з урахуванням знижки;
— ПК з ПДВ формують виходячи з вартості придбання зі знижкою.
Ретроспективна знижка (зменшення вартості вже постачених товарів).
У бухгалтерському обліку постачальника:
— коригування доходу — Д-т 704 К-т 361;
— коригування ПЗ з ПДВ на підставі РК до початкової ПН: Д-т 704 — К-т 641 (способом «сторно»). ПН складається постачальником — платником ПДВ у загальному порядку згідно з нормами ст. 199 ПКУ. Такий РК реєструється покупцем (дистриб’ютором). Причому постачальник зменшує ПЗ з ПДВ у періоді складання РК у разі своєчасної реєстрації РК покупцем. Якщо ж РК зареєстровано покупцем несвоєчасно, він зменшує ПЗ з ПДВ у періоді такої реєстрації.
У бухгалтерському обліку дистриб’ютора:
1) якщо товар ще не реалізовано, — Д-т 281 К-т 631 (способом «сторно»);
2) якщо товар уже реалізовано у поточному періоді — Д-т 902 К-т 631 (способом «сторно»);
— якщо товар реалізований у минулих періодах — Д-т 631 К-т 719.
— коригування ПК з ПДВ на підставі розрахунку коригування — Д-т 641 К-т 631 (способом «сторно»). ПК коригують у періоді складання РК, незалежно від його реєстрації.
Приклад 2 Дистриб’ютору надано знижку 5% на партію товару вартістю 120 000 грн, у т. ч. ПДВ — 20 000 грн. Таким чином, сума ретрознижки становить 6 000 грн, у т. ч. ПДВ — 1 000 грн. Дистриб’ютор реалізував товар у поточному році.
Відображення операцій наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
Бухоблік бонусів як ретрознижки за товари
№ з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума | |
Д-т | К-т | |||
У постачальника | ||||
1 | Надано знижку на раніше постачені товари | 704 | 361 | 6 000 |
2 | Відкориговано ПЗ з ПДВ (способом «сторно») | 704 | 641 | - 1 000 |
3 | Зменшено фінрезультат | 791 | 704 | 5 000 |
У дистриб’ютора | ||||
4 | Отримано знижку (способом «сторно») | 902 | 631 | - 5 000 |
5 | Відкориговано ПК з ПДВ (способом «сторно») | 641 | 631 | - 1 000 |
Нормативна база
- УПК №123 — Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затверджена наказом ДПСУ від 15.02.2012 №123.