Фінзвітність за 2024 рік: загальні питання

У різних категорій підприємств — різні обсяги звітності

Фінзвітність можна подавати у різному обсязі:

— повну фінансову звітність, яка включає п’ять форм: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки. Повну фінзвітність подають усі, хто не має права подавати малу або скорочену фінзвітність за формами 1-м, 2-м та 1-мс, 2-мс;

— фінзвітність малих підприємств та представництв іноземних суб’єктів госпдіяльності — баланс за формою 1-м та звіт про фінрезультати за формою 2-м;

— фінзвітність мікропідприємств та непідприємницьких товариств — баланс за формою 1-мс та звіт про фінрезультати за формою 2-мс.

Для представництв та непідприємницьких товариств альтернативи немає — для них передбачено чітко визначену форму фінзвітності, яку подають незалежно від обсягів діяльності. Решта підприємств, аби правильно обрати форму фінзвітності, яку треба подати, визначають свою категорію.

Загалом є чотири категорії підприємств залежно від їх розміру: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство (ст. 2 Закону про бухоблік). Щоб належати до певної категорії, підприємство має одночасно відповідати хоча б двом із трьох критеріїв (див. таблицю).

Таблиця

Категорії підприємств за розміром у 2024 році

Зверніть увагу! Ці критерії треба визначати починаючи з року, що передує звітному року.

Мінфін у листі від 04.07.2019 №35210-01-2/17297 наголошує, що з метою визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, потрібно застосовувати показники річної фінзвітності за 2017 рік. Отже, визначаючи форму фінзвітності за 2024 рік, треба враховувати показники станом на 31 грудня 2023 року.

Але показників одного року недостатньо — для аналізу потрібні дані за 2 попередні роки поспіль. Наприклад, якщо підприємство у 2021 та у 2022 році належало до середніх підприємств, а за показниками 2023 року вже опинилося в категорії малого підприємства, це ще не означає зміну категорії при складанні звітності за 2024 рік. Аби перейти на «малу» фінзвітність, треба залишатися в категорії малого підприємства ще й у 2024 році. Таким чином, «малу» фінзвітність це підприємство вже подаватиме за підсумками 2025 року.

Тобто загальне правило таке: два роки поспіль треба перебувати в якійсь одній категорії, тоді за третій рік, що йде за цими двома, фінзвітність подають за формою для цієї категорії. Якщо підприємство не перебуває протягом двох років поспіль в якійсь одній категорії, воно не змінює форму своєї фінзвітності.

Новоутворені підприємства, визначаючи відповідність критеріям, застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності.

Форми річної фінансової звітності

Малі підприємства та представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності подають дві форми: баланс за формою 1-м та звіт про фінрезультати за формою 2-м.

Мікропідприємства та непідприємницькі товариства (зокрема, сюди входять неприбуткові організації) теж подають дві форми: баланс за формою 1-мс та звіт про фінрезультати за формою 2-мс.

Форми фінзвітності 1-м, 2-м та 1-мс, 2-мс затверджені НП(С)БО 25.

Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються Мінфіном за погодженням із Держстатом. Повна фінансова звітність складається з: Балансу (звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності (форми №№1— 5) (п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1).

Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави не є складовими фінансової звітності, їх подають лише разом із фінзвітністю. Тож обов’язку подання таких звітів до податкових органів разом із декларацією з податку на прибуток законодавством не визначено.

Звіт про платежі на користь держави подають відповідно до Закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

Звіт про управління не має ані затвердженої форми, ані інструкції зі складання. Тож Мінфін розробив та затвердив наказом від 07.12.2018 №982 Методичні рекомендації зі складання звіту про управління.

Правила складання та форми фінансової звітності затверджені НП(С)БО 1.

Що буде, якщо подати фінзвітність невідповідної категорії?

Чинне законодавство не дає суб’єктам господарювання права обирати, за якою формою складати й подавати фінзвітність. Норми законодавства імперативно встановлюють, кому яку форму подавати з урахуванням того, що, аби полишити конкретну категорію, підприємство має не відповідати її ознакам не менше ніж два роки поспіль. А що буде, якщо неправильно обрати форму фінзвітності?

Нормою ч. 1 ст. 186-3 КУпАП установлено адмінштраф за подання фінзвітності не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Що належить до такої документації, зазначено у ч. 5 ст. 8 Закону про статистику. Позаяк форми фінансової звітності затверджено Мінфіном, то адмінштраф за подання фінзвітності не за тією формою й у більшому обсязі, ніж треба, тобто у разі подання форм №1-м та №2-м замість №1-мс та №2-мс або ж подання звичайних форм фінзвітності (ф. №1 — 5) замість форм №1-м та №2-м, застосовуватися не має. Крім цього, під час воєнного стану органи статистики не штрафують — докладніше про це далі.

Штраф, передбачений ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за неподання фінзвітності, застосовується тільки до підприємств, пов’язаних із бюджетними коштами, адже його можуть накласти лише органи Державної аудиторської служби (ст. 234-1 КУпАП). А вони мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення лише щодо підконтрольних установ і суб’єктів господарювання.

Для платників податку на прибуток подання фінзвітності не за тією категорією може спричинити невизнання податкової декларації — про це пишуть податківці у ЗІР, підкатегорія 102.22, запитання: «Чи передбачена відповідальність до платника податку за подання фінансової звітності не за встановленою формою та чи потрібно у такому випадку її повторно подавати за відповідною формою?».

Чи можна розцінювати подання фінзвітності не за тією формою як її неподання і, отже, неподання податкової декларації з податку на прибуток — питання доволі суб’єктивне. На нашу думку, головне — це наявність самого факту подання фінансової звітності разом із декларацію з податку на прибуток, і при цьому обсяг такої фінзвітності не має бути менший, ніж належиться для категорії підприємства, а також вибір форми звітності не вплинув на фінрезультат з метою оподаткування.

Хто, кому та коли подає фінансову звітність

Звітний період для складання фінансової звітності — це календарний рік (ст. 13 Закону про бухоблік). Ті юрособи, які не мають права складати «малу» чи «спрощену» фінзвітність, зобов’язані подавати проміжну фінзвітність за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Але річну фінзвітність складають усі підприємства: і великі, й малі. Великі та середні підприємства складають повну фінзвітність із п’яти форм, малі підприємства — «малу» фінзвітність за формами 1-м, 2-м, мікропідприємства — «спрощену» фінзвітність за формами 1-мс, 2-мс.

Порядок подання фінзвітності затверджено постановою Кабміну від 28.02.2000 №419 (далі — Порядок №419).

Відповідно до п. 2 Порядку №419 фінансову звітність подають:

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам на їхню вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, — згідно із законодавством.

Аж ніяк не всі юрособи звітують вищим органам, трудовим колективам та засновникам, а ось до органів статистики фінзвітність подають усі. Фінзвітність до ДПС подають лише платники податку на прибуток разом із податковою декларацією з цього податку.

У п. 5 Порядку №419 встановлено строки подання фінансової звітності:

— мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, які складають фінзвітність за НП(С)БО, подають річну фінзвітність органам, зазначеним у пункті 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним роком;

— підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним роком. Про те, які підприємства зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, читайте у нашому довіднику «Щорічний аудит»; Усі великі підприємства зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, тож це «їхній» строк.

— середні підприємства подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), не пізніше 1 червня року, наступного за звітним роком.

Фінзвітність до ДПС подають лише платники податку на прибуток у строки, встановлені пп. 49.18.6 ПКУ, протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Фінзвітність за 2024 рік подаватимемо до ДПС до 1 березня 2025 року включно. Юрособи — платники єдиного податку 3 та 4 груп, неприбуткові організації фінзвітність до ДПС не подають. До декларації додаються тільки форми фінзвітності, а Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави до неї не додаються.

Строк подання фінзвітності до органів статистики (28 лютого 2025 року) настає на один день раніше, ніж строк подання декларації з прибутку (1 березня 2025 року), і може статися так, що під час підготовки декларації в цей останній день потрібно буде змінити показники фінзвітності, яка вже була подана до органів статистики. У такому разі можна буде подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності з метою виправлення самостійно виявлених помилок.

Які наслідки, якщо фінзвітність подається за НП(С)БО, а не за МСФЗ?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 20.1.44 ПКУ). І от на підставі цієї норми вони можуть говорити, що фінрезультат з метою оподаткування визначено неправильно, бо фактично ведеться облік за НП(С)БО, а підприємство має його вести за МСФЗ.

Зокрема, якщо за правилами МСФЗ фінрезультат виявиться вищим, ніж за правилами НП(С)БО, то може виникати питання про заниження фінрезультату та суми податку на прибуток до сплати.

Поки що роз’яснень ДФСУ з цього питання немає, тож пропонуємо звернутися до податківців за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Якщо ж підприємство не підпадає під дію ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, воно може вільно обирати стандарти, за якими вести облік та складати фінзвітність, як зазначено у ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік. Цей вибір треба закріпити у наказі про облікову політику або в окремому наказі керівника підприємства. Позаяк у цьому разі підприємство не порушує норм Закону про бухоблік, то й питань щодо правильності визначення фінрезультату не виникатиме.

Як подають фінзвітність під час дії воєнного стану?

У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом від 03.03.2022 №2115-ІХ передбачено, що, зокрема, юрособи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юросіб адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів не застосовується.

Але згідно із Законом №996-XIV бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінзвітність на підставі даних бухобліку. Бухоблік та фінзвітність ґрунтуються на принципах, визначених ст. 4 Закону №996-XIV. Бухоблік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госпоперацій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше ніж три роки несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, якщо ви справді не маєте можливості скласти фінзвітність за звітні періоди, за якими строк подання припадає на час воєнного стану, штрафувати вас за це нині не будуть! Але такою ситуацією не варто зловживати — обов’язку вести бухоблік під час війни для тих, хто має таку фізичну можливість, ніхто не скасував. І щойно з’явиться можливість скласти й подати цю фінзвітність, це краще зробити одразу, не чекаючи закінчення війни і трьох місяців після неї. Адже відновлювати первинну документацію, бухоблік та фінзвітність нашвидкуруч — це складне та й недешеве завдання.