Розмістили рекламу: в чому порушення?
Наводимо практичний приклад.
У липні — серпні 2022 року ГУ Держпродспоживслужби склало протоколи щодо ФОПа про наявні ознаки порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону про рекламу. Що ж підприємець порушив?
* Постанова ВС від 11.07.2024 у справі №620/4425/23.
Розповсюджена на вебсайті ФОПа реклама різних інтернет-магазинів (назви умовні) містила таку інформацію:
— «ДОКИ ВИ ВИРІШУЄТЕ, КОНДЬОР РІШАЄ. ЗНИЖКИ ДО 3 000 ГРН НА ВСТАНОВЛЕННЯ»;
— «ДОКИ ВИ ВИРІШУЄТЕ, КОНДЬОР РІШАЄ. ЗНИЖКИ ДО 3 000 ГРН НА ВСТАНОВЛЕННЯ»;
— «ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ У STYLUS. ЛІЧИ — ЗНИЖКИ, А НЕ РОКИ. ДО 50% НА ВСЕ»;
— «НІКОГО НЕ СЛУХАЙ. APPLE AIRPODS ЗІ ЗНИЖКАМИ ДО 14%».
ГУ Держпродспоживслужби зауважує, що наведена реклама не містить відомості про дату початку і закінчення дії знижки цін на товари/послуги!
За кожним протоколом ГУ Держпродспоживслужби надіслало рекламодавцю-ФОПу окремі листи-вимоги про надання на електронну адресу (info@kiev— dpss.gov.ua) та надалі на поштову адресу Головному управлінню інформації, передбаченої вимогами ч. 2 ст. 26 Закону про рекламу, а саме:
— пояснення, чому не зазначено строків дії акцій;
— копії свідоцтва про державну реєстрацію (витягу);
— затверджених макетів реклами;
— документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником реклами, рекламодавцем, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо);
— іншої інформації, що може мати істотне значення для ухвалення рішення, чи було насправді порушення, чи ні.
Повторною вимогою ГУ повідомляло, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу щодо ФОПа відбудеться на певну дату, годину тощо у приміщені ГУ. У разі неприбуття ФОПа або його уповноваженої особи справу розглянуть без їхньої участі.
Який розмір штрафу загрожує за таке порушення?
За недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами відповідно до вимог ч. 2, 7 ст. 27 Закону про рекламу, на підставі матеріалів справи та протоколів засідання щодо ФОПа-рекламодавця ГУ винесло рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Штраф становив 5 083 грн за кожне порушення.
Пам’ятка про штрафи за порушення у сфері реклами
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлених законом вимог щодо її змісту (п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону про рекламу).
Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених ПКУ (ч. 5 ст. 27 Закону про рекламу).
За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої ч. 2 ст. 26 Закону про рекламу, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ним передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 н. м. д. г. (на сьогодні це 1 700 грн) (ч. 6 ст. 27 Закону про рекламу).
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 н. м. д. г., тобто до 5 100 грн (ч. 7 ст. 27 Закону про рекламу).
Позаяк порушень було чотири, загальна сума штрафних санкцій стала в чотири рази більша.
Як накладається штраф за порушення у сфері реклами?
Накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців за порушення законодавства про рекламу врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою КМУ від 26.05.2004 №693.
Тобто уповноважені особи проводять перевірку і в разі встановлення порушення складають протокол. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу ухвалюється рішення про початок розгляду справи (п. 11 Порядку №693).
За результатами розгляду справи ухвалюється рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у ГУ або її територіальному органі, другий — у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої ухвалено рішення, або видається її представникові під підпис (пункти 18, 19, 20 Порядку №693).
Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Крім того, за неподання інформації на запит, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, відповідно до вимог ч. 6 ст. 27 Закону про рекламу, винесено окремі рішення про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн. Запитів було чотири, отже, і цей штраф зріс у чотири рази.
Позаяк ФОП-рекламодавець штрафних санкцій добровільно не сплатив, ГУ Держпродспоживслужби звернулося до суду з позовом про їх стягнення.
Строк звернення до суду — не визначений?
Маємо доволі цікаву ситуацію: річ у тім, що ГУ Держпродспоживслужби всі свої рішення про застосування штрафів ухвалило в один день: 23.09.2022.
Проте до суду звернулося щойно у квітні 2023 р., ухвала про відкриття провадження була винесена 24.04.2023.
При цьому думка суддів була різна.
Якщо суд першої інстанції став на бік ГУ Держпродспоживслужби, то суд апеляційної інстанції скасував попереднє рішення, вказавши на пропуск ГУ тримісячного строку звернення до суду (абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).
Суд наголосив, що перебіг тримісячного строку звернення до суду з позовом про стягнення суми штрафу в такому разі починається після закінчення 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення про стягнення штрафу.
Важливо: самі рішення ГУ Держпродспоживслужби від 23.09.2022 про накладення штрафу були отримані ФОПом уже 05.10.2022 та не були ним оскаржені. Тобто підстав для подовження строку звернення не було.
Натомість ГУ Держпродспоживслужби вважало, що ані Законом про рекламу, ані Порядком №693 не визначено спеціальних строків звернення з позовом про стягнення на підставі рішень про адміністративно-господарські санкції у разі їх несплати госпсуб’єктом. І що здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності госпсуб’єкта та не підпадає під дію Закону №877 (яким такі строки встановлено).
ГУ було переконане, що право звернення до суду з позовом про стягнення штрафу могло бути реалізоване ним протягом тримісячного строку, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Такою підставою є закінчення шестимісячного строку на оскарження госпсуб’єктом рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про рекламу.
Крапку в цьому спорі поставив ВС.
Що вирішив ВС
Велика Палата Верховного суду України ще у постанові від 05.06.2019 у справі №812/1234/18 зазначила, що ГУ Держпродспоживслужби наділене функціями контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Але аналіз статей 1, 2 Закону 877 та згадані вище висновки Великої Палати ВС дають підстави вважати, що ГУ Держпродспоживслужби у спірних правовідносин має керуватися, зокрема, і Законом №877.
Велика Палата Верховного суду України дійшла висновку, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом про рекламу та Порядком №693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Отже, цей спір не пов’язаний з вирішенням питання щодо цивільного права, а є публічно-правовим, бо виник за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Крім того, у постанові Верховного суду України від 28.05.2021 у справі №420/11261/20 суд дійшов такого висновку: «… Підставою, яка надала позивачу право на пред’явлення позову щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, є встановлення факту несплати відповідачем відповідного штрафу у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, тому Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області набуло права звертатися до суду з відповідним позовом через 15 днів після отримання позивачем відповідної постанови …».
Справді, Закон про рекламу та Порядок №693 не містять спеціально визначених строків звернення до суду для стягнення штрафів у сфері законодавства про рекламу.
А тому, на думку ВС, потрібно застосовувати загальний строк звернення, визначений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.
Тобто Верховний суд України у цій справі пов’язує право зі звернення до суду за стягненням суми штрафу саме із закінченням п’ятнадцятиденного строку (ч. 3 ст. 12 Закону №877) для сплати штрафу.
За загальним правилом госпсуб’єкт має 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа на добровільне виконання застосованої до нього штрафної санкції. Невиконання у добровільному порядку цього припису є підставою для суб’єкта владних повноважень на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми штрафної санкції.
Надалі такий позов ГУ Держпродспоживслужби може бути поданий починаючи з 16 дня (після закінчення 15-денного строку для сплати штрафу) та до закінчення тримісячного строку для його подання.
Тому в коментованій нами справі, позаяк ГУ Держпродспоживслужби звернулося з позовом до суду у квітні 2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення, позов було залишено без розгляду. А винесені рішення щодо штрафів за порушення законодавства про рекламу скасовано.
Якщо госпсуб’єкт оскаржив штраф у суді…
Госпсуб’єкт може й сам оскаржити рішення Держпродспоживслужби. І при цьому рішення про застосування штрафних санкції, про стягнення яких у судовому порядку заявлено вимогу, може бути залишено в силі. Тобто коли суд визнає дії Держпродспоживслужби правомірними. Як бути в ситуації, якщо госпсуб’єкт самостійно не виконав рішення й після цього?
У постанові від 18.10.2023 у справі №640/7304/22 ВС наголосив, що:
1) обчислення строку на звернення до суду Держпродспоживслужбою відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі у судовому порядку. У разі скасування цієї штрафної санкції судом сума штрафу взагалі не має стягуватися з госпсуб’єкта;
2) строк звернення до суду з позовом ГУ Держпродспоживслужби про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій розпочнеться після закінчення 15-денного строку з дня одержання госпсуб’єктом копії рішення суду, яке набрало законної сили.