Суттєво. Офіціант зобов’язаний подати декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплати ПДФО та ВЗ з суми «чайових», зазначених у такій декларації.
! СГ в сфері громадського харчування
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення (...) щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що відвідувачі закладів громадського харчування можуть при здійсненні розрахунку за замовлення залишати грошову винагороду, яка дається обслуговуючому персоналу (офіціантам) понад виставлений рахунок — «чайові» готівковим шляхом.
При цьому кошти, сплачені відвідувачами в якості «чайових» не включаються в основний рахунок за замовленням, а надаються безпосередньо офіціантам. ТОВ не має відношення до цих коштів, не здійснює їх перерахування та не володіє інформацією про те, кому і в якій кількості були надані такі «чайові».
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи відносяться отримані у готівковій формі «чайові» до об’єкта оподаткування доходу фізичної особи (в даному випадку — офіціанта) в розумінні ст. 163 Кодексу?
2. Чи виникає у офіціанта, який отримує «чайові» у готівковій формі, обов’язок щодо ведення обліку та декларування таких доходів?
3. Чи має ТОВ будь-які додаткові податкові обов’язки у разі, коли відвідувач добровільно сплачує готівкові «чайкові» безпосередньо офіціанту без втручання ТОВ?
Щодо питання першого
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Водночас перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 — 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою (офіціантом) доходу у готівковій формі («чайових») від інших фізичних осіб (відвідувачів) сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Щодо питань другого та третього
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Так, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
При цьому відповідно до пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати декларацію відповідно до Кодексу.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, — до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді «чайових» отримується фізичною особою (офіціантом) від іншої фізичної особи (відвідувача), тобто без залучення юридичної особи, то з метою оподаткування така фізична особа (офіціант) зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та самостійно сплати податкові зобов’язані з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, визначені у такій декларації. Тобто Товариство у даному випадку не є податковим агентом у розумінні Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію1.
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності нормами законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.