Суттєво. Розбіжність на 1 копійку між ПН та первинними документами, яка виникла за рахунок арифметичних округлень, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, за наслідками операції з постачання товарів/послуг покупцем отримана від постачальника зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкова накладна, в якій сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ за рахунок арифметичних округлень відрізняється на 1 копійку від аналогічного показника, зазначеного у видатковій накладній.
Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи має право покупець відносити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, в якій сума коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ за рахунок арифметичних округлень відрізняється на 1 копійку від аналогічного показника, зазначеного у видатковій накладній;
2) чи має право покупець відносити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, якщо постачальник виправив помилку, допущену при складанні такої податкової накладної, непов’язану зі зміною компенсації вартості товарів/послуг (не було повернення товару, коштів, зміни ціни і кількості), шляхом складання розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до такої податкової накладної (далі — розрахунок коригування) (виправив показники «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» та «Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість»)?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за його вимогою.
Обов’язковими реквізитами податкової накладної є, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 розділу V ПКУ).
Щодо питань 1, 2
Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі — Порядок №1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком №1307.
Підпунктом 9 пункту 16 Порядку №1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.
Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I — IX розділу А податкової накладної.
Значення графи 11 розділу Б податкової накладної «Сума ПДВ» розраховується шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку.
Таким чином, обрахунок суми ПДВ у податковій накладній здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11).
Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку — покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку — постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. Показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.
Разом з тим, якщо розбіжність на 1 копійку між сумою коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ у податковій накладній та аналогічною сумою, зазначеною у первинних документах, виникла за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі податкової накладної за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).