Відхилення на 1 копійку та податковий кредит
Податківці надали свіжу ІПК від 16.09.2024 №4484/ІПК/99-00-21-03-02 IПК (див. «ДК» №40/2024) щодо арифметичного округлення у ПН та його впливу на податковий кредит.
Автор запиту на коментовану ІПК поставив два запитання щодо включення до ПК суми ПДВ. Про те, які наслідки, якщо:
1) за рахунок арифметичних округлень дані ПН відрізняються від даних видаткової накладної на 1 копійку;
2) постачальник виправив помилку, не пов’язану зі зміною компенсації вартості товарів/послуг (не було повернення товарів, коштів, зміни ціни, кількості), шляхом складання РК, виправивши показники: «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» та «Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ»?
Якщо ПН та ВН не сходяться на 1 копійку
Нагадаємо, що розділ Б ПН заповнюють так:
— графу 11 «Сума ПДВ» заповнюють у гривнях із копійками із зазначенням після коми до 6-го знака включно і розраховують шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку;
— графа 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» дорівнює добутку графи 6 «Кількість» та графи 7 «Ціна постачання одиниці товару / послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість».
При цьому:
— кількісний показник може мати стільки знаків після коми, скільки достатньо для правильного розрахунку показника «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» та рядків I — IX розділу А ПН;
— ціна — може мати 2 знаки після коми.
Чи можна у графі 7 ПН показати ціну з точністю більше ніж 2 знаки після коми?
Відповідаючи на запитання у ЗІР (підкатегорія консультації 101.13): «Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, в графі 7 якої міститься більше двох знаків після коми?» — податківці зазначили:
«Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ».
Іноді через зазначені правила виникають відхилення між ПН та видатковою накладною або іншим первинним документом. І все через округлення. Розглянемо відхилення на умовному прикладі.
Приклад Товар — пшениця озима, ставка ПДВ — 14%. Ціна з ПДВ — 9 500 грн/т.
Зареєстровано ПН на суму 10 003 500,01 грн. Загальна сума у видатковій накладній — 10 003 500,00 грн. Розрахунок наведено у таблиці.
Таблиця
Розрахунок загальної вартості у ПН та ВН для прикладу
| Показник | Податкова накладна | Видаткова накладна |
| Номенклатура | Пшениця озима, 2-й клас, урожаю 2024 р. | Пшениця озима, 2-й клас, урожаю 2024 р. |
| УКТ ЗЕД | 1001 | |
| Одиниця вимірювання | т | т |
| Кількість | 1 053,00042 | 1 053 |
| Ціна, без ПДВ | 8 333,33 | 8 333,33334 |
| Обсяг постачання, без ПДВ | 8 774 999,99 | 8 775 000,00 |
| ПДВ | 1 228 500,00 | 1 228 500,00 |
| Загальна вартість | 10 003 499,99 | 10 003 500,00 |
У прикладі виконано умови заповнення ПН: ціна — два знаки, кількість — шість (може бути більше). Тобто ціна зазначена без тієї точності, що є у ВН. І тому довелося змінити кількість, щоб вийти на кінцевий показник, максимально наближений до загальної суми у ВН. Проте зробити це абсолютно точно за таких умов не вийшло — є відхилення на 1 копійку. Але на сумі ПДВ не позначилося.
Податківці щодо подібних ситуацій у коментованій ІПК кажуть так:
«Якщо розбіжність на 1 копійку між сумою коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ у податковій накладній та аналогічною сумою, зазначеною у первинних документах, виникла за рахунок арифметичних округлень, така розбіжність не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі податкової накладної за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту».
Інші правила ПКУ визначають, що ПН:
— складається на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 198.2, 201.7 ПКУ);
— реєструється в ЄРПН за фактом здійснення господарської операції (п. 201.1, 201.10 ПКУ);
— відповідає первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією (п. 44.1 ПКУ).
Тож якщо все-таки виникло відхилення на 1 копійку, а решту умов виконано, зокрема ПН складено та зареєстровано за правилом першої події, первинні документи є та відповідають вимогам Закону про бухоблік, то право на ПК платник має.
З практики: контролери лояльніші за контрагентів щодо «копійчаного питання» за умови, що інших вимог складання ПН дотримано. Але дуже часто контрагент наполягає на коригуванні ПН. Ось тоді можна скористатися роз’ясненням податківців щодо зазначення у ПН ціни (а не кількості) зі знаками більше ніж 2 після коми.
Як скласти РК і чи не виникне проблем за наслідками виправлення?
А ось це запитання податківці залишили у коментованій ІПК, по суті, без відповіді. Вони лише наголосили, що розбіжність через округлення не позбавляє права на ПК. Тобто можна зрозуміти так, що потреби у виправленні немає. Але що робити, якщо покупець наполягає на виправленні? Як провести це виправлення так, щоб не виникло подальших проблем?
І запитання це не даремне, адже мало того, що ПН у такому разі буде складена всупереч нормам Порядку №1307. Сам Порядок №1307 не каже, як врегулювати «відхилення через округлення».
Навіть ПКУ в цій проблемі не допоможе. Випадки, коли складають РК, визначені у ст. 192 ПКУ. А як скласти РК, ПКУ не визначає. І ось тут продавцю й покупцю варто подумати, чи не краще залишити все як є (тим більше що лояльна ІПК вже була отримана).
Адже податківці вважають, що така ПН складена без факту здійснення госпоперації (у первинному документі дані про госпоперацію інші, ніж були наведені у ПН). Тож для виправлення такої помилки потрібно за допомогою РК обнулити дані помилкової ПН (анулювати її) та скласти нову ПН із правильними даними.
Як скласти РК для виправлення помилки у ціні товару?
З метою виправлення помилки платник податку:
— на дату виявлення помилки складає РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної, у табличній частині якого зі знаком «-» відображає показники щодо всіх зазначених у податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;
— складає нову ПН, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій ПН присвоюють новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначають дату виникнення податкових зобов’язань продавця.
Якщо така ПН буде зареєстрована в ЄРПН із порушенням терміну реєстрації, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.