Ось ситуація з практики. До нас надійшло запитання:
«Чоловік та дружина є засновниками юрособи у Польщі з частками 50% та 50%. Батько дружини є засновником з часткою 100% юрособи в Україні. Батько чоловіка є директором цієї юрособи в Україні. Українська юрособа імпортувала товар, придбаний у польської юрособи, на умовах післяплати. Чи є особливості оподаткування у зв’язку з тим, що ці юрособи є пов’язаними?».
Що каже ПКУ
Юрособа у Польщі та юрособа в Україні мають ознаки пов’язаності через фізосіб-засновників та керівника юрособи в Україні. Докладніше умови пов’язаності осіб прописані у пп. 14.1.159 ПКУ.
Проте визначення пов’язаних осіб використовується виключно для потреб трансфертного ціноутворення, правила якого врегульовані ст. 39 ПКУ. І цікавить лише резидентів-юросіб, які є платниками податку на прибуток.
В яких випадках виникають КО?
Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме (пп. 39.2.1.1 ПКУ):
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи.
Позаяк операція з придбання товарів у нерезидента відбувається між пов’язаними особами, переходимо до наступного етапу.
Господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (пп. 39.2.1.7 ПКУ):
— річний дохід української юрособи від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (у цьому випадку — 2024 рік);
— і при цьому обсяг таких госпоперацій української юрособи з кожним контрагентом (у цьому випадку — з польською юрособою), визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік — теж за 2024 рік.
Тож, якщо ці два показники одночасно перевищуватимуть вищенаведені значення, тоді операції між цими двома юрособами будуть контрольованими з усіма наслідками щодо трансфертного ціноутворення. А якщо річний дохід української компанії не перевищуватиме 150 млн грн або обсяги операцій із польською пов’язаною особою будуть менші за 10 млн грн, контрольованих операцій між ними не буде.