Підприємство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.
Чи може воно передати пальне на зберігання іншому підприємству, яке має ліцензію на зберігання пального та ліцензію на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі, а надалі продавати пальне з цього місця зберігання?
Відповідно до визначень у ст. 1 Закону №481:
— оптова торгівля пальним — це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
— місце оптової торгівлі пальним — це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Якщо СГ не має місця оптової торгівлі пальним, то це накладає на його діяльність лише одне обмеження: він не може зберігати пальне у стаціонарних ємностях, бо їх у нього немає. Решту операцій із пальним такий СГ може здійснювати без обмежень. І якщо у нього з’являється потреба у зберіганні пального, він може передавати таке пальне на відповідальне зберігання іншим СГ, які мають для цього відповідну матеріальну базу та ліцензію.
З метою оподаткування акцизним податком така передача пального на відповідальне зберігання є реалізацією пального (пп. 14.1.212 ПКУ), адже при цьому відбувається фізична передача (відвантаження) пального без переходу права власності, без оплати, на митній території України з акцизного складу пересувного поклажодавця до акцизного складу зберігача.
Поклажодавець може продавати пальне безпосередньо з місця відповідального зберігання. І податківці вважають, що на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ-ліцензіат може:
— передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у них ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, своєю чергою, такі СГ-ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
— провадити діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є чинною ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.
Така сама думка викладена і в ІПК від 12.07.2023 №1833/ІПК/99-00-09-04-03-06.
Увага: передаючи пальне на відповідальне зберігання, його власник повинен скласти акцизну накладну, де отримувачем зазначити зберігача.
У разі повернення пального зі зберігання також складається акцизна накладна або розрахунок коригування до АН, яка була складена під час передання пального на зберігання. Що саме треба складати, чітко законом наразі не врегульовано. Тож сторони договору зберігання можуть узгодити це питання між собою.
Якщо пальне буде продаватися просто з місця відповідального зберігання, то на кількість відвантаженого поклажодавцем зберігач має скласти АН (або поклажодавець — скласти РК до раніше складеної ним АН під час передачі на зберігання). А ще поклажодавець (вже як продавець) повинен буде скласти щодо цього пального АН на покупців.