Суттєво. ДПСУ роз’яснила, за якими критеріями визначаються «державні контракти (договори) з оборонних закупівель» та як застосовується пільга з ПДВ.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей застосування пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є механічне оброблення металевих виробів (КВЕД 25.62).
Товариством укладено з державним підприємством — Покупцем договір, згідно з яким Товариство виготовляє Товар, що класифікується у товарній позиції 9306 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД. Підставою для укладення договору є державний контракт на поставку товарів оборонного призначення між Міністерством оборони України та Покупцем.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) за якими критеріями визначаються контракти, які відповідають формулюванню «державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель»?
2) чи повинно Товариство (як підрядник/субпідрядник) нараховувати податкові зобов’язання у разі постачання товарів, що підпадають під дію пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо договір укладено між Товариством та підприємствами, які уклали державні контракти з оборонних закупівель (з Міністерством оборони України)?
3) чи повинно Товариство (як підрядник/субпідрядник) нараховувати податкові зобов’язання у разі постачання товарів, що підпадають під дію пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо договір укладено між Товариством та Міністерством оборони України?
4) у разі якщо Товариство повинно нараховувати податкові зобов’язання у разі постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, яке підпадає під дію пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, як використати зареєстровані податкові накладні від постачальників?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 — 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Щодо питання 1
Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року №808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі — Закон №808).
Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону №808:
виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі — виконавець державного контракту (договору) — суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом №808;
державні замовники у сфері оборони (далі — державні замовники) — визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
державний контракт (договір) (далі — державний контракт (договір)) — угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
співвиконавці/субпідрядники — суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);
товари оборонного призначення — озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону №808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до статті 8 Закону №808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:
поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);
залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Згідно зі статтею 33 Закону №808 субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
З питання визначення критеріїв (договорів), за якими контракти відповідають формулюванню «державні контракти (договори) з оборонних закупівель», ДПС рекомендує звернутись до Міністерства оборони України, яке є головним органом у сфері здійснення оборонних закупівель, та/або Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, яке є головним органом у сфері планування оборонних закупівель.
Щодо питань 2 — 4
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції з постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону №808, що класифікуються за групою 93 УКТ ЗЕД, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 — 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00 (абзац «ї» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції з постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
Разом з цим у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.
Безпосередньо нормами підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не передбачено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону №808, що класифікуються за групою 93 УКТ ЗЕД.
Водночас, якщо Товариство є співвиконавцем у розумінні норм Закону №808, а Товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону №808, то операція Товариства з постачання виконавцю державного контракту Товарів, які надалі постачатимуться державному замовнику у межах державного контракту, підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Якщо операції Товариства з постачання виконавцю державного контракту Товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, зокрема згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, та таке постачання Товарів здійснювалося за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникатиме.
У разі недотримання зазначених вище умов вказана операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).