Суттєво. Операція із внесення платником податку нематеріальних активів до статутного фонду інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
! Засновникам юросіб, у т. ч. бюджетним і неприбутковим організаціям
Головне управління ДПС у Житомирській області розглянуло звернення щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з внесення нематеріальних активів до статутного фонду іншої юридичної особи та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Університет, який є неприбутковою організацією, фінансується з державного бюджету та зареєстрований платником ПДВ, є засновником іншої юридичної особи — Товариства, діяльність якого регламентується Законом України від 25.06.2009 №1563-VI «Про наукові парки». Відповідно до рішення загальних зборів засновників Товариства Університет має намір сформувати статутний капітал Товариства шляхом внесення нематеріальних активів.
Враховуючи вищевикладене, Університет просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи операція з передачі нематеріальних активів бюджетною установою (Університетом) у рахунок поповнення статутного фонду Товариства оподатковується ПДВ за загальною ставкою 20 відсотків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
При цьому товари — це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Таким чином, операція із внесення платником податку нематеріальних активів до статутного фонду інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).