Суттєво. Задекларувати ПЗ на вартість товарів в операціях, що не є об’єктом оподаткування і ПК за якими було визнано до переходу на ЄП за ставкою 2%, реалізованих під час перебування на спрощеній системі, можна до 20.11.2023.
! Платникам ПДВ, які були на спецгрупі ЄП
Головне управління ДПС у м. Києві (далі — ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства щодо особливостей заповнення зведеної податкової накладної (далі — ПН), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство звертається з питання заповнення зведеної ПН за товарами, які були ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та реалізовані в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, податкові зобов’язання, які передбачені пунктом 198.5 статті 198 Кодексу.
За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС, Товариство не подавало Заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесені зміни з 01.08.2023. Зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який доповнено новим пунктом 9-1 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Зокрема, платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування.
За товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, нараховуються протягом серпня — жовтня 2023 року, але не пізніше 31 жовтня 2023 року.
Відповідна зведена податкова накладна має бути складена будь-якою датою, що припадає на звітні (податкові) періоди серпень, вересень, жовтень 2023 року, але не пізніше 31.10.2023.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) визначено статями 187, 198 та 201 розділу V Кодексу. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 із змінами і доповненнями (далі — Порядок №1307).
За правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та опису питання, викладеного у зверненні Товариства, ГУ ДПС повідомляє.
Якщо товари, суми ПДВ при придбанні яких були включені до складу податкового кредиту до переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування, та реалізовані в період перебування такого платника на спрощеній системі з особливостями оподаткування, то платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після відновлення реєстрації платником ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість таких товарів в операціях, що не є об’єктом оподаткування (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), виходячи з балансової (залишкової) вартості. Такі податкові зобов’язання мають бути відображені у податковій звітності за серпень/вересень/жовтень 2023 року (залежно від того, у якому з цих періодів платником нараховано податкові зобов’язання та складено відповідну податкову накладну).
Жовтень 2023 року є останнім звітним (податковим) періодом, у податковій звітності за який такі податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.
Особливості заповнення зведеної ПН визначено у Порядку №1307.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку складає окремі зведені ПН за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування.
Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу та при складанні зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки 1. З таким кодом ознаки зведена податкова накладна має такі типи причин невидачі покупцю, а саме:
постачання у межах балансу для невиробничого використання (тип причини «04»);
постачання за операціями, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (тип причини «08»);
постачання за операціями, які не звільнені від ПДВ (тип причини «09»);
використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності (тип причини «13»).
Як код ознаки зведеної ПН, так і тип причини складання ПН заносяться до лівого верхнього кутка ПН.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено, зокрема код ознаки 1, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає повне або скорочене найменування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, та інші власні дані. У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. «Одиниця виміру» — «грн» — зазначається умовне позначення одиниці вимірювання українською мовою відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (абзац 4 підпункт 3 пункт 16 Порядку №1307), водночас графа 5 не заповнюється. У графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу. Графи 3.1 — 3.3, 5 — 9 не заповнюються, при цьому нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У графі 10 зведених ПН зазначається вартість (частина вартості) товару/послуг, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу.
Порядок заповнення граф табличної частини податкової накладної (у тому числі зведеної) визначено пунктом 16 Порядку №1307.
Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.