Суттєво. Якщо нерезидент надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажу (без використання власних ТЗ), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ПКУ.
! Замовникам перевезень
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів, що отримуються нерезидентом за надання транспортно-експедиторських послуг при здійсненні міжнародних перевезень та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.
Як зазначено у зверненні, заявник планує укласти договір про надання транспортно-експедиційних послуг із резидентом Словаччини для організації перевезення вантажів та експедирування вантажів по території країн Європи, Балтії та України за погодженим маршрутом. Експедитор організовує перевезення вантажів в орендованих вагонах європейського зразку, розробляє оптимальні транспортні маршрути, повідомляє про ставки оплати тарифу на територіях інших держав та строк їх дії і т.д.
Виходячи із викладеного вище, заявник запитує:
1. Чи є об’єктом оподаткування згідно із п. 141.4 ст. 141 Кодексу компенсація нерезиденту-експедитору вартості послуг з організації перевезення вантажів з використанням орендованих вагонів?
2. Якщо так, то за якою ставкою (6% як фрахт або 15% як інші доходи) оподатковуються такі доходи нерезидента-експедитора та чи дозволяється застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?
Щодо питань 1-2
Взаємовідносини, що виникають за договорами транспортного експедирування, регулюються положеннями глави 65 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).
Згідно зі ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір з перевезення вантажу, забезпечити відправку й одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.
Законом України від 01 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі — Закон №1955) передбачено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (ст. 4 Закону №1955).
Статтею 8 Закону №1955 передбачено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Експедитори за дорученням клієнтів фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів.
Відповідно до ст. 9 Закону №1955 істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування.
До плати експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа — підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 — 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Відповідно до положень абзацу «к» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Отже, у разі якщо нерезидент надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.