Мінфін наказом від 07.10.2022 №320 вніс зміни до Положення (стандарту) бухобліку 9 «Запаси».
Відповідно до п. 3 Наказу №320 він набере чинності з 1 січня 2023 року, але не раніше дня офіційного опублікування. Наказ опубліковано в «Офіційному віснику» 18.11.2022 р., відповідно він набере чинності з 01.01.2023.
Ці зміни мають косметичний характер. Проте про них варто нагадати і тим, хто про них ще не чув, варто прочитати наш коментар до цих змін.
Крім цього, Мінфін готує проект наказу про зміни ще до кількох НП(С)БО.
Облік підприємств, які ведуть спрощений бухоблік
До таких підприємств наразі належать юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи (п. 44.2 ПКУ).
Але проєктом Наказу з НП(С)БО 25 хочуть виключити всі особливості обліку для таких підприємств — можливість:
- застосовувати НП(С)БО 25 (п. 2 розд. І);
- складати фінзвітність мікропідприємств (п. 2 розд. І);
- систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису (п. 8 розд. І);
- визнавати доходи і витрати за НП(С)БО (п. 9 розд. І).
Крім того, для таких підприємств після внесення змін до п. 4 НП(С)БО 31 вже немає права визнавати всі фінансові витрати витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями). Якщо таке підприємство належить до середніх чи великих, воно може капіталізувати фінансові витрати, якщо для цього є підстави. А визнавати всі фінансові витрати у складі витрат можуть тільки ті підприємства, які ведуть облік за НП(С)БО 25 — малі, мікро, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів.
Таким чином, після набрання чинності Наказом юрособи на ЄП третьої групи складатимуть фінзвітність і вестимуть бухгалтерський облік за правилами, прийнятими для підприємств відповідного розміру. Якщо таке підприємство є малим, воно складає і подає фінзвітність, веде бухоблік, як мале підприємство. Якщо є великим — як велике підприємство тощо.
Очевидно, що зміни викликані тим, що певна кількість підприємств, у тому числі середніх і великих, у поточному році перейшли на ЄП групи 3 (2%). Якщо би змін до НП(С)БО 25 не було, великі та середні підприємства також мали би можливість складати фінзвітність і вести облік, як мікропідприємства.
Консолідована фінансова звітність
Внесено зміни до НП(С)БО 2 щодо складання консолідованої фінзвітності.
Норми НП(С)БО 2 застосовуються підприємствами, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім материнських підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Після об’єднання підприємств материнським підприємством складається консолідована фінансова звітність за групу підприємств, які входять до складу такого об’єднання, у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають консолідовану фінансову звітність групи у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
Зміни до НП(С)БО 2 викликані змінами, внесеними Законом №2435 до Закону про бухоблік.
Для груп підприємств, за які материнські підприємства подають консолідовану фінзвітність, визначені критерії для розподілу на три групи — малі, середні або великі (див. ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік).
Критерії розподілу за новими групами наведено у п. 6 НП(С)БО 2.
Причому відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, яка викладена у новій редакції, малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.
Група — група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств) (див. ст. 1 Закону про бухоблік, п. 4 розд. І НП(С)БО 2).
Відповідно до оновленого п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 2 консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованій фінансовій звітності для подібних операцій та подій за схожих обставин, то при складанні консолідованої фінансової звітності у його фінансовій звітності робиться відповідне коригування.
Про ці та інші заплановані зміни ми повідомляли тут.
Крім цього, варто нагадати і про зміни до Порядку подання фінзвітності.
«Єдинники» подаватимуть «велику» фінзвітність? Знову не всі!
В абз. 16 п. 2 Порядку №419 зазначалося, що підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
До таких підприємств відносяться юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи (див. п. 44.2 ПКУ).
Постановою №1327 ця норма виключена. Отже, після внесення змін подавати скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати будуть лише
1) підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств,
2) непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
В ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік зазначено, що для малих підприємств також встановлюється скорочена фінзвітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Разом з тим в абз. 15 п. 2 Порядку №419 зазначено, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Тобто це стосується і малих підприємств. На відміну від мікропідприємств і непідприємницьких товариств, які не складають і не подають проміжну фінзвітність, малі підприємства проміжну фінзвітність подають — скорочену за показниками у складі балансу та звіту про фінрезультати. Але і річну фінзвітність малі підприємства також подають скорочену.
Тож якщо підприємство на ЄП групи 3 належить до малих підприємств, воно подаватиме скорочену фінзвітність — як проміжну, так і річну. Згідно з пп. 1 п. 2 розд. І НП(С)БО 25 малі підприємства подають фінзвітність малого підприємства (форми №1-м і №2-м).
Якщо підприємство на ЄП групи 3 належатиме до середніх чи великих підприємств, воно подаватиме фінзвітність в порядку, прийнятому для таких підприємств.
Тобто з метою подання фінзвітності тепер братиметься до уваги розмір підприємства чи його непідприємницький статус, а не факт перебування на ЄП групи 3.
Окрім того, підприємства на ЄП групи 3 виключені з абзацу першого п. 5 Порядку №419, який встановлює строк подання фінзвітності за рік — до 28 лютого року, наступного за звітним. Таким чином, вони звітують у строки, передбачені для підприємств відповідного розміру.
Хто подаватиме фінзвітність, складену за міжнародними стандартами?
Законом №2435 були внесені зміни, серед іншого, до ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, які набули чинності з 10.08.2022.
Згідно зі змінами складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами повинні також:
- материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес,
- материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств.
Порядок №419 приведено у відповідність з цими змінами. В абзаці третьому п. 2 Порядку зазначені підприємства також додали до складу підприємств, які складають звітність за міжнародними стандартами.
Про ці та інші зміни в Порядку подання фінзвітності ми розповідали тут.