Річний перерахунок ПДВ роблять платники податку, які використовували придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи одночасно частково в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних, звільнених або таких, що не є господарською діяльністю підприємства. Тобто це стосується платників податку, які протягом року нараховували ПЗ з ПДВ за п. 199.1 ПКУ.
Отже, якщо придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи можна чітко розділити на такі, що використовувалися в оподатковуваних, і такі, що використовувалися в неоподатковуваних операціях (тобто одночасного використання конкретних товарів, послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях не відбувалося), то річний перерахунок робити не потрібно, бо ПЗ з ПДВ якщо і нараховувалися, то за п. 198.5 ПКУ, а не за п. 199.1 ПКУ.
Крім того, є певний перелік випадків, коли неоподатковувані або звільнені операції здійснювалися, проте річного перерахунку, як і нарахування ПЗ з ПДВ за п. 199.1 ПКУ, не роблять:
- здійснення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ (реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юросіб);
- здійснення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ (постачання товарів або послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету);
- здійснення операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ (постачання товарів та послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги);
- здійснення операцій за п. 197.24 ПКУ оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі;
- здійснення операцій з ввезення на митну територію України або операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ (п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Це встановлено п. 199.2 ПКУ, і ось саме цю процедуру (визначення частки) ми і називаємо річним перерахунком ПДВ. Здійснюється він за підсумками календарного року, тобто з урахуванням операцій за всі місяці такого року, із груднем включно.
І на підставі результатів перерахунку часто складаються розрахунки коригування до зведених податкових накладних, складених протягом року. А зареєструвати їх потрібно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені РК до них складено.
А позаяк перерахунок здійснюється на останній день грудня (відповідно місяцем складання РК до зведених ПН буде грудень), то зробити перерахунок треба до 20.01.2023, щоб устигнути своєчасно зареєструвати РК та відобразити результати перерахунку у декларації за грудень (термін подання якої — 20.01.2023).
Відповідальність за ст. 120-1 ПКУ (мораторію вже немає!)
У разі порушення терміну реєстрації ПН/РК до платника податків може бути застосовано таку відповідальність:
- за порушення граничного строку реєстрації — 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 1020 грн, незалежно від періоду запізнення;
- у разі відсутності реєстрації протягом граничного строку (щодо ПН/РК, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу) — 5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 3400 грн.
Про те, як зробити цей перерахунок, ми докладно розповіли тут.