З погляду Закону про рекламу
Відповідно до ст. 1 Закону про рекламу1, реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Отже, якщо підприємство створює футбольну команду для розповсюдження інформації про своє підприємство для того, аби сформувати інтерес споживачів щодо такого підприємства, то створення футбольної команди, участь у турнірах будуть рекламними заходами.
А відповідні витрати на такі заходи будуть рекламними.
Це також означає, що під час здійснення таких рекламних заходів підприємство має дотримуватися вимог Закону про рекламу.
Наприклад, така діяльність, на наш погляд, підпадає під поняття спонсорства.
Згідно зі ст. 1 Закону про рекламу, спонсорство — добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.
Обмеження на спонсорство наведені в ст. 5 та інших статтях Закону про рекламу.
Причому, на наш погляд, якщо підприємство планує таку рекламну кампанію, її потрібно зафіксувати внутрішніми документами. Наприклад, наказом керівника підприємства та/або рішенням учасників, підтвердженим протоколом зборів тощо.
З погляду бухгалтерського обліку
Відповідно до п. 19 НП(С)БО 16 витрати на рекламу включаються до витрат на збут.
Таким чином, усі описані вище витрати включатимуться до складу витрат на збут — на рахунок 93.