Електронні чеки та інше у двох ІПК про РРО
Куди надсилати електронні чеки? Коли реєструвати платежі через інтернет-еквайринг? Чи потрібен юристу РРО? Чи можна виправити помилки в Z-звіті? Коментуємо відповіді податківців на ці та інші запитання у двох ІПК.
Наприкінці грудня 2021 року податківці видали дві ІПК щодо застосування РРО. У них розглядалися такі питання:
— Як видати покупцю/клієнту розрахунковий документ в електронній формі?
— Коли реєструвати через РРО оплати покупців/клієнтів, отримані через систему інтернет-еквайрингу?
— Як виправити Z-звіт, якщо технічний збій виявлено наступного робочого дня після закриття зміни та формування Z-звіту?
— Чи діє критерій обсягу доходу ФОПа в розмірі 220 мінзарплат для застосування РРО/ПРРО у 2022 році?
— Чи потрібен юристу РРО, якщо оплату за юридичні послуги він приймає виключно на рахунок у банку?
— Яка відповідальність у 2022 році передбачена за порушення у сфері застосування РРО?
Перші три питання розглянуті в ІПК від 24.12.2021 р. №4789/ІПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №04/2022), а решта — в ІПК від 31.12.2021 №4885/ІПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №04/2022).
Як видати чек в електронній формі?
Податківці аналізують текст п. 2 ст. 3 Закону про РРО та доходять таких висновків.
— Суб’єкт господарювання обов’язково повинен надати покупцю розрахунковий документ у паперовій та/або в електронній формі. Тобто чек РРО може бути створений тільки в паперовій або тільки в електронній формі чи одночасно в паперовій та електронній формах. Чек тільки в електронній формі без паперової надається покупцю лише за його згодою на наданий ним абонентський номер або адресу електронної пошти. Тобто за замовчуванням чек має створюватися обов’язково у паперовій формі, з опціональною наявністю електронної форми. Електронна форма чека без наявності паперової можлива тільки за згодою покупця. І спосіб отримання електронного чека визначається саме клієнтом, який обирає місце (адресу) надсилання розрахункових документів, а не способи їх вручення.
— Якщо покупець/клієнт вимагає отримання паперового розрахункового документа, продавець не може відмовити йому в такому способі отримання розрахункового документа.
— Обов’язок продавця з надання розрахункового документа вважається виконаним у момент надання особі паперового чи надсилання електронного розрахункового документа (звісно, у разі згоди покупця на отримання електронного чека).
Коли реєструвати оплати, отримані через інтернет-еквайринг?
Відповідно до абзацу шостого статті 2 Закону про РРО розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
З цього випливає, що розрахункова операція відбувається саме в той момент, коли еквайр списує з рахунку платіжної картки суму, що підлягає сплаті. А позаяк чек потрібно видавати покупцю саме під час розрахункової операції, то для цього слід отримувати від еквайра інформацію про отримані платежі. Якщо платежі надходять у позаробочий час продавця, то сформувати чеки на такі надходження треба не пізніше наступного робочого дня після опрацювання виписки про рух коштів на рахунку (рахунках) у випадку її надходження у позаробочий час. Докладніше про це ми писали в «ДК» №32/2021.
ДПС про еквайринг
З технічної точки зору між суб’єктом господарювання і фінансовою установою, яка надає йому фінансові послуги з переказу коштів за допомогою платіжного сервісу (в межах договору на переказ коштів), відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, що вже йому належать та отримані внаслідок оплати покупцем (споживачем) товарів у відділенні служби доставки (в межах договору купівлі-продажу).
Послуга фінансової установи з переказу коштів, яка є окремою господарською операцією, не змінює суті відносин іншої господарської операції купівлі-продажу...
Повідомлення прес-служби ДПСУ від 26.07.2021 р.
Як виправити Z-звіт?
Податківці відповідають лаконічно: порядок коригування виявлених помилок у Z-звітах (фіскальних звітних чеках) чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Відповідно до п. 2 Вимог №199 Z-звіт — це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та внесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.
Відповідно до п. 13 Вимог №199 формувати Z-звіт слід у такій послідовності:
1) друкування фіскального звітного чека і внесення інформації до фіскальної пам’яті;
2) обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;
3) створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;
4) друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.
Далі конструкція фіскального блока має забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній пам’яті. При цьому інформація має зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації (п. 24 та 28 Вимог №199).
З огляду на це доходимо висновку, що під час формування Z-звіту інформація з нього одноразово вноситься у фіскальну пам’ять РРО і надалі не може бути змінена. Тому й виправити сформований Z-звіт неможливо. Не допоможе і проведення певних операцій через РРО після формування помилкового Z-звіту.
Тож радимо уважно перевіряти всі операції перед формуванням Z-звіту. Для контролю операцій можна скористатися Х-звітом. Проте користувачам ПРРО варто пам’ятати, що в програмних рішеннях ДПС «ПРРО Каса» та «пРРОсто» на сьогодні не реалізовано можливості створення ПРРО X-звітів.
Чи обсяг доходу в 220 МЗП зобов’язує ФОПа застосовувати РРО у 2022 році?
З 1 січня 2022 року всі ФОПи-«єдинники» повинні застосовувати РРО, крім платників єдиного податку І групи (п. 296.10 ПКУ).
Відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року застосування РРО та/або програмного РРО для платника єдиного податку є обов’язковим у разі отримання таким платником доходу, що перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, зазначеним пунктом ПКУ чітко регламентовано, що такий критерій для застосування РРО та/або програмних РРО, як обсяг доходу, діяв виключно у період до 01.01.2022 р.
Чи потрібен РРО, якщо оплата послуг надходить виключно на рахунок?
Податківці нагадують, що під час розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується. Така пільга встановлена п. 14 ст. 9 Закону про РРО. У контексті цього пункту банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів — це клієнт-банк, інтернет-банкіг, інтернет-еквайринг тощо.
Отже, якщо юрист (та будь-який ФОП, що надає послуги) провадить діяльність лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, він не зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО.
Також не потребують обов’язкового застосування РРО та/або програмних РРО розрахунки, здійснені виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОПа (з використанням IBAN, онлайн-банкінгу), через касу банку, через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок ФОПа, бо такі операції не підпадають під визначення розрахункових у розумінні Закону про РРО.
Відповідальність у 2022 році за порушення у сфері РРО
Наприкінці нагадаємо про зміни у штрафах за порушення.
1 січня 2022 року закінчився перехідний період, коли застосовувалися знижені розміри штрафних санкцій. Тепер санкції діють у повному розмірі.
Так, відповідно до п. 1 статті 17 Закону про РРО у разі встановлення під час перевірки факту:
— проведення розрахункових операцій із використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
— непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;
— невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання;
Зверніть увагу!
Під невидачу розрахункового документа підпадає, зокрема, таке порушення, як відсутність у чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів. Це особливо стосується тих суб’єктів господарювання, які нині повинні зазначати в чеках штрихкод акцизної марки. З 1 січня 2022 року незазначення цього реквізиту робить недійсним увесь чек загалом. Докладніше про це ми пишемо у «ДК» №04/2022.
за рішенням відповідних контролюючих органів до нього застосовуються фінансові санкції у розмірі:
— 100% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
— 150% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
Нагадаємо, що першим порушенням податківці вважають одну розрахункову операцію, і штраф буде в розмірі 100% вартості такої операції. Усі подальші чеки з порушенням вже «тарифікуватимуться» по 150% від вартості.
Консультують податківці
Яким чином визначатиметься кількість порушень у сфері використання РРО та/або ПРРО, а саме: за кількістю фактично проведених перевірок чи за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?
Позаяк продаж товару без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) та/або програмного РРО (далі — ПРРО) не є триваючим порушенням і невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО під час продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чека при продажу товару вважатиметься повторним порушенням.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відс. вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг); за кожне наступне вчинене порушення — у розмірі 150 відс. вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг).
ЗІР
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Вимоги №199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. №199.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»