Якщо працівник пішов воювати: нараховуємо йому зарплату

Права та гарантії мобілізованих працівників

Статтею 17 Конституції України, яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Указом №64/2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. А 15 березня ВРУ затвердила Указ Президента про подовження воєнного стану ще на 30 діб — до 25.04.2022 р.

Також Указом №69 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законом про військовий обов’язок та Законом про мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізосіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Особливий період

Особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 1 Закону про оборону України

Особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 1 Закону про мобілізацію

Крім середньої зарплати, таким працівникам також виплачується грошове забезпечення за кошти Державного бюджету України відповідно до Закону про соцзахист військовослужбовців.

З огляду на перелічені гарантії працівники, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не підлягають звільненню на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізосіб-підприємців є сам факт прийняття працівника на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби (який підтверджується наданими роботодавцю відповідними довідками, витягами з наказів тощо) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

А як щодо добровольців територіальної оборони?

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону про основи національного спротиву до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, установленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.

А згідно з ч. 2 ст. 24 Закону про основи національного спротиву на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом про соцзахист військовослужбовців.

Особливий період, відомий з попередніх часів, триває і нині. А разом із ним є чинними і всі права та гарантії, які надаються таким добровольцям.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Увага!

Середня зарплата мобілізованим працівникам і працівникам, які вступили до ТО, сплачується за рахунок роботодавця. Компенсація цих витрат державою чинним законодавством не передбачена!

Враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, Мінекономіки вважає, що роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором.

У кожному конкретному випадку слід виходити з рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, що його працівник витрачає на цю діяльність, та ефективності і можливості виконання його обов’язків за трудовим договором.

І на час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантується збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку.

Документом, що підтверджує участь у територіальній обороні, є контракт добровольця територіальної оборони.

Зверніть увагу!

Зрозуміло, що нині триває війна, і нерідко трапляється, що працівник іде воювати, а роботодавця про це інформує лише згодом, у ліпшому випадку телефонним дзвінком, і не надає жодних підтвердних документів. Що робити в такому разі? Вирішувати, як вчиняти, звісно, кожен буде самостійно. А на думку автора, найбільш легальним є такий алгоритм:

— якщо працівник не виходить на роботу і на зв’язок, то маємо неявку з нез’ясованих причин. А вона (поки що) жодних гарантій не дає (хіба що Мінекономіки та Держпраці дуже просять таких працівників під час війни не звільняти за прогули). Тому — табелюємо «НЗ» і зарплати (поки що) таким працівникам не нараховуємо;

— коли працівник вийшов на зв’язок і повідомив про один із двох наведених вище варіантів, слід попросити його передати у будь-який зручний для нього спосіб підтвердні документи (якщо їх має). У сучасних обставинах навіть фото цих документів буде не найгіршою підставою розпочати процедуру з надання працівникові вищезгаданих гарантій. З дати, зазначеної в цих документах про початок служби у працівника, з’являється право на середню зарплату — за той робочий час, коли працівник не працює, але виконує військовий обов’язок чи бере участь у ТрО;

— якщо документів, які підтверджують слова працівника, все ж таки немає, чи нараховувати йому середню зарплату — має вирішити керівник (якраз у тому наказі про вивільнення цього працівника від його трудових обов’язків). Заборони робити це немає, тож штрафувати за добровільне нарахування середньої зарплати роботодавця ніхто не буде.

Чи треба виплачувати таким працівникам аванс?

Звісно! Про це йдеться в листі Мінекономіки від 02.04.2021 р. №4711-06/20369-07 «Щодо виплати авансу працівникам-контрактникам».

Розмір авансу визначають на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюють за звітний місяць (з 1 до 15 числа), виходячи з розміру середньоденної зарплати.

Як рахувати середню зарплату?

В обох випадках, які ми розглядаємо, процедура розрахунку та нарахування є однаковою. Регулює її добре відомий нашим бухгалтерам Порядок №100.

Базовий розрахунковий період — це 2 місяці до того місяця, в якому працівника мобілізували або він вступив до ТрО. І час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Якщо у працівника немає розрахункового періоду, то середню заробітну плату обчислюють відповідно до абзаців третього — п’ятого пункту 4 цього Порядку. Тобто виходячи з місячного окладу (тарифної ставки) або місячного розміру мінімальної зарплати (якщо вона вища).

До обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:

• основна заробітна плата;
• доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);
• виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
• винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Зверніть увагу!

Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і триваліший проміжок часу, під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. І якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховують пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді. Те, як це робити, ми показували на прикладах наприкінці минулого року у статтях «Перерахунок середньої зарплати роз’яснено» в «ДК» №39/2021, та «Премія під час розрахунку компенсації за відпустку» в №47/2021.

Усі виплати включають до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без вилучення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

В обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

• виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
• одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
• компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
• премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
• грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
• пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
• літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
• вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
• дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
• виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
• вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
• заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
• суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
• доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
• компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
• заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
• винагороди державним виконавцям;
• грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

В обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Приклад. Працівника мобілізували з 03.03.2022 р. Два дні у березні він устиг відпрацювати. Оклад працівника 9000 грн. За його графіком, він мав відпрацювати у березні 22 робочі дні. У січні відпрацював 15 р. дн. (брав безоплатну відпустку), у лютому — 20 р. дн. У січні йому було нараховано зарплати 7150,00 грн (за окладом + індексація). У лютому — 10050 грн (оклад + премія за лютий + індексація). Як рахуємо аванс такому працівникові?

По-перше, він має право на зарплату за відпрацьовані дні:

9000,00 : 22 х 2 = 818,18 грн.

По-друге, за решту робочих днів за графіком з 3 до 15 березня він має право на середню зарплату:

(7150,00 + 10050,00) : (15 + 20) = 491,43 грн, це середньоденна зарплата.

Якщо за графіком на цей період припадають 8 робочих днів, то середня зарплата за них становитиме:

491,43 х 8 = 3931,44 грн.

Разом нарахованого авансу:

818,18 + 3931,44 = 4749,62 грн.

Далі на цю суму треба нарахувати ЄСВ (22% або 8,41%) й утримати ПДФО (18%, ПСП до авансу не застосовуємо) та ВС (1,5%).

Середній заробіток в обліку

Розгляньмо, як відобразити в обліку нараховану середню заробітну плату працівника (див. табл.). Таке нарахування відображають як заробітну плату, нараховану звичайним працівникам, залежно від того, до якої категорії працівників належить такий працівник.

Таблиця

Нарахування середньої заробітної плати мобілізованому працівнику

Нормативна база

• КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Указ №64/2022 — Указ Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX.
• Указ №69/2022 — Указ Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затверджений Законом України від 03.03.2022 р. №2105-IX.
• Закон про військовий обов’язок — Закон України від 25.03.1992 р. №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.1993 р. №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
• Закон про оборону України — Закон України від 06.12.1991 р. №1932-XII «Про оборону України».
• Закон про основи національного спротиву — Закон України від 16.07.2021 №1702-IX «Про основи національного спротиву».
• Закон про правовий режим воєнного стану — Закон України від 12.05.2015 р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».
• Закон про соцзахист військовослужбовців — Закон України від 20.12.1991 р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
• Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.