• Посилання скопійовано

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 01.11.2021 р. №4139/IПК/99-00-04-03-03-06

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Суттєво. Добровільна сплата ЄСВ для фізосіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, чинним законодавством не передбачена.

! ФОПам

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою — підприємцем і є найманим працівником та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо сплати єдиного внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464).

Згідно із п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).

З 01.01.2021 р. набули чинності зміни, внесені Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021 р., внесено зміни до Закону №2464, зокрема, ст. 4 Закону №2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть самостійно визначити базу нарахування та відповідно розмір єдиного внеску (не більше максимальної величини бази нарахування та не менше розміру мінімального страхового внеску) лише за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску.

Добровільна сплата єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, чинним законодавством не передбачена.

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина тринадцята ст. 9 Закону №2464).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру