До листа Міністерства фінансів України від 06.10.2021 р. №41010-07-10/30597
Одиниці вимірювання у первинних документах
З 10 серпня 2021 року, згідно з оновленим Положенням №88, у первинному документі реквізит «одиниця виміру господарської операції» слід зазначати у грошовому та, за можливості, у натуральному вимірниках. Що означає ця норма — роз'яснив сам Мінфін у листі від 06.10.2021 р. №41010-07-10/30597 (див. «ДК» №46/2021).
Нагадаємо (ми писали про це в «ДК» №33-34/2021), що Мінфін Наказом №385 затвердив зміни до Положення №88 та деяких НП(С)БО. Його норми почали діяти з 10 серпня 2021 року.
Зокрема, цим наказом було внесено зміни щодо реквізиту «одиниця виміру господарської операції» первинних документів (див. абз. 1 п. 2.4 Положення №88). Уточнено, що цей реквізит зазначають у грошовому та, за можливості, у натуральному вимірниках.
Зміна досить цікава. На перший погляд, не змінюється нічого. Проте насправді, якщо читати уважно і розуміти буквально, це не так:
— до змін натуральний і вартісний вимірники мали рівні права, упорядник документа сам вибирав, який вимірювач використовувати, і зазначати їх у подвійному вигляді (і в грошових одиницях, і в натуральних) було не обов'язково;
— після змін вартісний (грошовий) вимірник набуває пріоритету. А натуральний вимірник стає необов'язковим і зазначається за можливості. Проте, якщо така можливість є, то наводити треба обидва (через «та», а не «та/або»). Принаймні у Положенні №88 не уточнено, що натуральний вимірник фіксують у первинці за бажання особи, яка її складає!
I ось наразі з'явився коментований лист Мінфіну від 06.10.2021 р. №41010-07-10/30597.
Що сказав Мінфін?
Фахівці Мінфіну наголосили, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип єдиного грошового вимірника, за яким вимірювання й узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюють в єдиній грошовій одиниці.
Нагадали й про норму статті 99 Конституції України, за якою грошовою одиницею України є гривня.
На підставі цього і з огляду на нові норми Положення №88 фахівці Мінфіну дійшли висновків:
1) первинні документи, які є підставою для відображення в бухгалтерському обліку й узагальнення у фінансовій звітності господарських операцій, мають містити обов'язкові реквізити, визначені Законом про бухоблік та Положенням №88. Тобто первинка мусить мати грошовий вимірник господарської операції — одиниця виміру «гривня»!
2) одиницю вимірювання господарської операції зазначають у первинному документі в натуральних вимірниках за можливості, залежно від властивостей, характеру/способу зберігання і витрачання/використання активів. Тобто натуральний вимірник не є обов'язковим і зазначити його в первинці чи ні — вирішує той, хто складає документ. Але...
3) відповідно до Закону про бухоблік питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, який здійснює керівництво підприємством та несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Отже, і вирішувати, чи зазначати натуральний вимірник (тобто, чи потрібно в документі вказувати дві одиниці виміру!), чи ні, повинен не працівник, який складає первинку, а керівник підприємства. На практиці, як ми розуміємо, рішення про це можна оформити окремим наказом або ж і обліковою політикою підприємства.
Тобто дві одиниці вимірювання зазначити в первинці одночасно можна. Але доцільність цього вивчає керівник підприємства, і відповідне рішення варто прописати в наказі про облікову політику.
Але який вигляд це матиме у первинному документі? Прикладів Мінфін, на жаль, не наводить. Спробуймо з'ясувати самотужки. I нехай наші приклади комусь здадуться непридатними, ми згодні! Адже кожному підприємству доведеться вирішити, як вказувати одиницю виміру у первинних документах, самостійно. А ми лише намагаємося допомогти у цьому нелегкому завданні.
Приклад 1 Якщо постачається 2 тонни товару за ціною 1000 грн за тонну, то в накладній раніше мало бути зазначено:
Найменування: товар (це умовна назва, а фактична наводиться за номенклатурою договору).
Одиниця виміру: тонна
Кількість: 2
Ціна за одиницю, грн: 1000,00
Усього (тобто обсяг операції), грн: 2000,00.
Тобто ми бачимо в документі зазначення обсягів операції: грошового (у гривнях) та натурального (у тоннах).
Підсумок (загальний обсяг операції) наводять лише у грошовому вимірнику. Цього для бухгалтерського обліку завжди було достатньо. Проте чи треба тепер наводити дві одиниці вимірювання? Якщо виходити з роз'яснення Мінфіну, вказівка I-одиниці у гривнях є обов'язковою. Щоб виконати це, треба правити саму форму накладної: додавати нові рядки. Наприклад, ось так:
Найменування: товар (це умовна назва, а фактична наводиться за номенклатурою договору).
Одиниця виміру: гривня/тонна
Кількість: 1/2
Ціна за одиницю, грн: 2000,00/1000,00
Усього (тобто обсяг операції), грн: 2000,00.
Якщо підприємству це буде потрібно, у документі можна підсумувати й обсяг операції у натуральному вимірнику. Але позаяк, як правило, в таких накладних ідеться про різні товари, які подекуди мають і різні натуральні одиниці виміру, то питання доцільності такого обліку вирішує саме підприємство (його керівник). Так чи інак, щодо цього товару в накладній ми бачимо і грошові, і натуральні показники для обліку.
Приклад 2 У разі коли йдеться про послуги, як роз'яснювалося раніше, підприємство самостійно вирішує, яку одиницю виміру застосовувати. Головне при цьому, щоб ця одиниця виміру зазначалася за всім ланцюгом оформлення господарської операції: договір — рахунок — акт тощо.
Наприклад, в акті могло бути зазначено:
Найменування: послуга (це умовна назва, а фактична наводиться за номенклатурою договору).
Одиниця вимірювання: раніше ми зазначали — послуга, штука, гривня тощо.
Кількість: якщо ми зазначали натуральний вимірник, то й кількість наводили натуральну (2 послуги, 2 штуки, 2 кв. м тощо). Якщо ж ми зазначали грошовий вимірник, то кількість наводили 1.
Ціна за одиницю, грн: ціну ми зазначали теж залежно від вимірника. Якщо ціна була встановлена окремо за 1 послугу (або штуку послуги), то ми зазначали 1000,00. Якщо ж послуга не мала кількісного вимірника, то в ціні наводили всю її вартість 2000,00.
Усього (тобто обсяг операції), грн: 2000,00.
Тепер грошовий вимірник має пріоритет. Чи достатньо при цьому ціни і загального підсумку в гривнях? Для того щоб зробити бухгалтерські проведення — так, інформації достатньо. А ось для визнання акта первинним документом?
Теж так. Натуральний вимірник можна теж зазначати поруч, проте робити це не обов'язково, лише у разі потреби (який визначає керівник підприємства).
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Наказ №385 — Наказ Мінфіну від 09.07.2021 р. №385 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. №88.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»