Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 19.08.2021 р. №3090/IПК/99-00-04-03-03-06
Щодо правил роботи з прийомкою склотари та її реалізації фізичною особою — підприємцем, який застосовує спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування
Суттєво. Дохід фізособи від зданих порожніх пляшок може не включатися до оподатковуваного доходу цієї фізособи, але приймальний пункт має виконати функції податкового агента і подати додаток 4ДФ.
! Фізособам-підприємцям
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула звернення щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Платник податків у зверненні просить надати роз'яснення з таких питань щодо правил роботи з прийомкою склотари та її реалізації фізичною особою — підприємцем, яка застосовує спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування.
1. Чи вважається склопляшка вторинною сировиною?
2. Чи потрібно отримувати дозволи, ліцензії для заняття діяльністю з прийому склотари?
3. Які вимоги щодо приміщення та/або території для прийому склотари?
4. Які документи потрібно оформлювати при прийомі склотари?
5. Чи включається до складу витрат фізичної особи — підприємця закупка склотари?
6. Чи можна приймати сировину від населення з областей та регіонів?
7. Чи необхідно ідентифікувати фізичну особу, яка здає склотару, та яка передбачена відповідальність?
8. Чи оподатковуються виплачені доходи фізичним особам за здану склотару податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском?
9. Яку звітність потрібно подавати за даною діяльністю?
10. Чи потрібно сплачувати екологічний податок за розміщення відходів при зборі склотари?
Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ визначено функції контролюючих органів, зокрема, контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультації.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи — підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Згідно з пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця, зокрема, документально не підтверджені витрати.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи — підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Фізичні особи — підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (абзац перший п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Водночас особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розділом XIV ПКУ.
Згідно зі ст. 291 розділу XIV ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності — це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
3) третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку встановлено ст. 296 ПКУ.
Таким чином, фізична особа — підприємець має право здійснювати діяльність із закупівлі склотари у фізичних осіб на загальній або спрощеній системі оподаткування за умови дотримання усіх вимог, визначених ст. 177 ПКУ та главою 1 розділу XIV ПКУ.
Водночас оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені ст. 165 ПКУ.
Відповідно до пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД) та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Разом з тим у ст. 1 Закону України від 5 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи» наведено визначення термінів:
відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
відходи як вторинна сировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;
збирання і заготівля відходів як вторинної сировини — це діяльність, пов'язана зі збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері.
Державний класифікатор відходів — це систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обгрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.
Згідно з Державним класифікатором відходів ДК 005-96, який затверджено і введено в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 р. №89, код класифікації відходів 7710.3.1.02 «Тара скляна використана та бій скла (за винятком відходів тари, що утворилися під час перевезень, та тари аптечної)».
Враховуючи зазначене, у разі якщо суб'єктом господарювання здійснюється господарська діяльність з урахуванням вимог, встановлених законодавством про відходи, то до доходу, що нараховується (виплачується) таким суб'єктом господарювання на користь фізичних осіб за здані ними тару скляну (пляшки скляні), можуть бути застосовані положення пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Відповідно до пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника (далі — РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).
Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку — фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Таким чином, фізична особа — підприємець, як податковий агент, при виплаті доходів фізичним особам має виконати усі функції, визначені ПКУ в частині подання до контролюючого органу Додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. №773).
Згідно з п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання (пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року №614 «Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів» затверджено Положення «Про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України».
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки. Основними завданнями Міндовкілля є, зокрема, поводження з відходами.
Отже, з питань першого, другого, третього та шостого Ви можете звернутися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.