Iндивідуальна податкова консультація ГУ ДПС у Львівській області від 31.08.2021 р. №3162/IПК/13-01-07-09-10
Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при прийманні оплати за товар через мережу Iнтернет за допомогою системи LiqPay
Суттєво. ДПС визнала, що розрахунок за допомогою інтернет-банкінгу є ідентичним розрахунку через банківську установу, а отже, не потребує застосування РРО, але що таке інтернет-банкінг, сказати не може.
! СГ сфери торгівлі та послуг
Головне управління ДПС у Львівській області за результатами розгляду запиту на отримання індивідуальної податкової консультації щодо отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) при прийманні оплати за товар через мережу Iнтернет за допомогою системи LiqPay та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, повідомляє таке.
Фізична особа — підприємець Дяків Т. В. (далі — підприємець) знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, перевищила граничний обсяг доходу, встановлений Кодексом, та здійснює діяльність у сфері торгівлі.
Відповідно до тексту звернення, підприємець планує реалізацію поліграфічної продукції власного виробництва та просить надати роз'яснення на такі питання:
1. Чи підпадає під визначення «розрахункова операція», у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі — Закон №265), попередня оплата або часткова оплата за допомогою інтернет-банкінгів та платіжного сервісу LiqPay, якщо одночасно з нею не відбувається передача товару?
2. Чи є будь-який інтернет-банкінг електронним платіжним засобом у розумінні Закону №265?
3. Чи є платіжний сервіс LiqPay електронним платіжним засобом у розумінні Закону №265?
4. Чи є інтернет-торгівля операцією, яка вимагає проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі РРО та/або ПРРО), якщо кошти поступають безпосередньо на розрахунковий рахунок підприємця, а покупець здійснює оплату не в місці реалізації товару?
5. Чи вимагає проведення через РРО та/або ПРРО оплата покупцями товару при його отриманні у відділеннях підприємств, що надають послуги доставки, якщо ті підприємства приймають у покупця кошти, надають чек РРО та/або ПРРО і з часом перераховують кошти продавцю на розрахунковий рахунок?
Відповідь на питання 1.
Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265.
Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі — Кодекс), не допускається.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, операції, здійснені за допомогою платіжного сервісу LiqPay АКБ «Приватбанк», що призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами — підприємцями в мережі Iнтернет за допомогою банківських платіжних карток, у випадку його застосування Вами як запропонованого покупцям способу оплати товарів у межах договорів купівлі-продажу, підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону №265.
Відповідь на питання 2.
Відповідно до статті 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний платіжний засіб — це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ, у тому числі дистанційно.
Iнтернет-банкінг — це загальна назва технології дистанційного банківського обслуговування, що надає доступ до рахунків і операцій за ними. За своєю суттю не може бути будь-яким, а стає доступним при використанні реквізитів розрахункового рахунку, є аналогічним здійсненому за допомогою відділень банківських установ та не потребує застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не має ознак розрахункової операції у розумінні Закону №265.
Тобто інтернет-банкінг фактично є технологією дистанційного банківського обслуговування, не може бути віднесений до платіжних інструментів, а отже, не є електронним платіжним засобом у розумінні законодавства. Наголошуємо, що Закон №265 не містить визначення зазначеного поняття.
Відповідь на питання 3.
Відповідно до листа Національного банку України від 13.01.2021 р. №57-0010/2314, LiqPay відноситься до сервісів переказу коштів.
Сервіс переказу коштів LiqPay створений АКБ «Приватбанк» для надання можливості споживачам здійснити оплату товару (послуг), зокрема дистанційно, з використанням електронних платіжних засобів, емітованих банками у вигляді платіжних карток, за допомогою їх реквізитів.
Отже, сервіс переказу коштів LiqPay від АКБ «Приватбанк» не є платіжним інструментом у розумінні банківського законодавства, а отже, не може бути віднесений до електронних платіжних засобів.
Відповідь на питання 4.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Iнтернет-торгівля — це вид господарської діяльності, що здійснюється у сфері торгівлі. За своєю сутністю не може вважатись операцією, яка вимагає проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО, та не передбачає виникнення обов'язку лише відповідно зареєстрованого КВЕД.
Окремо зазначаємо, що обов'язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Відповідь на питання 5.
Якщо, згідно з умовами укладеного між Вами та службою доставки договору, Ви передаєте товари для доставки споживачу і така служба доставки зобов'язана передати споживачу право власності на них, у межах договору купівлі-продажу, укладеного Вами зі споживачем, то саме служба доставки зобов'язана видати такому споживачу відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товарів, а Вам, як продавцю, не потрібно дублювати дії служби доставки в частині застосування РРО та/або ПРРО.
Щодо визначення понять банківської термінології в частині належної класифікації понять інтернет-банкінгу, платіжних систем, платіжних сервісів та дистанційного банківського обслуговування пропонуємо звернутися до Національного банку України для отримання повної та вичерпної відповіді відповідно до його компетенції.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації, і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.