На балансі підприємства є елеватори, в яких зберігається як власне, так і стороннє зерно. Але в червні на одному елеваторі зерно не зберігалося. Як обліковувати витрати такого елеватора?
Згідно з п. 3.17 Методрекомендацій №1321, витрати на утримання приміщень для зберігання продукції, включаючи орендну плату, обліковують на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» і відносять на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного виробництва пропорційно до кількості та тривалості зберігання продукції протягом звітного періоду.
1 Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. №132.
Отже, витрати на утримання елеватора, які обліковують на рахунку 91, розподіляють на собівартість:
— Д-т 23 (власне зерно) К-т 91;
— Д-т 23 (послуги зі зберігання стороннього зерна) К-т 91.
Далі витрати на зберігання власного зерна збільшують собівартість власної продукції: Д-т 27, 28, 20 тощо К-т 23 (власне зерно).
Витрати на зберігання сторонньої продукції списують на собівартість реалізації послуг зберігання, у разі якщо сторонні замовники оплачують вартість зберігання: Д-т 903 К-т 23 (стороннє зерно). Надання послуг зберігання відображають записом: Д-т 361 К-т 703.
Як обліковувати витрати на утримання елеватора за місяць, в якому на елеваторі не зберігалося зерно?
Згідно з п. 11 НП(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Позаяк унаслідок відсутності зерна на зберіганні витрати на утримання елеватора залишаються нерозподіленими на виробничу собівартість, їх слід включити до складу собівартості реалізованої продукції: Д-т 90 К-т 91.
Але зверніть увагу: такі правила списання постійних нерозподілених витрат працюють лише за наявності у підприємства протягом облікового періоду реалізованої продукції. Якщо ж реалізації взагалі не було (дохід за кредитом рахунку 70 не визнавався), то немає й підстав визнавати собівартість реалізованої продукції (за дебетом рахунку 90). I тоді нерозподілені постійні витрати списують посто на дебет субрахунку 949 (минаючи рахунки 23 або 91).
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»