Фізособа — єдиний учасник (засновник) ТОВ, статутний капітал якого сформовано майном (1014135 грн) та коштами (300 тис. грн). Планується продаж корпоративних прав за договірною вартістю, нижчою за вартість статутного капіталу. Які виникають зобов'язання зі сплати податків при передачі всіх прав іншій фізособі?
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону про ТОВ/ТДВ1, учасник ТОВ має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства платно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
1 Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
У ч. 1-2 ст. 12 Закону про ТОВ/ТДВ зазначено, що розмір статутного капіталу ТОВ складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
Розмір частки учасника ТОВ у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника ТОВ у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Отже, при продажу корпоративних прав учасником відчужується не майно, внесене ним до статутного капіталу ТОВ, а частка учасника у статутному капіталі. Тобто в ситуації, що розглядається, здійснюється продаж 100% статутного капіталу. I продавцем корпоративних прав в даному випадку виступає не ТОВ, а фізособа-засновник.
На виконання вимог пп. 170.2.1 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами фізособа веде самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Ставка ПДФО для такого доходу становить 18% (пп. 167.5.1 ПКУ).
Крім того, зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Для потреб оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого фізособа зобов'язана подати річну податкову декларацію, в якій відобразить загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ, інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається зі суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Iнвестиційний актив, подарований платникові податку чи успадкований ним, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита і податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Якщо внаслідок розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими п. 170.2 ПКУ, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (пп. 170.2.3 ПКУ).
Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (абз. 4 пп. 170.2.5 ПКУ).
Олена БОНДАРЕНКО, «Дебет-Кредит»