Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 22.10.2020 р. №4373/IПК/99-00-05-05-02-06
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому суб'єкту господарювання, що є резидентом та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, та застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до таких операцій
Суттєво. ПКУ не передбачено застосування ознаки розумної ділової мети до операцій з надання безповоротної фіндопомоги суб'єктам господарювання, що є резидентами і платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
! Платникам податку на прибуток
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому суб'єкту господарювання, що є резидентом та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, та застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до таких операцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) у редакції, чинній з 23.05.2020 р., повідомляє.
Як зазначено у зверненні, товариство має намір надати безповоротну фінансову допомогу на підставі договору юридичній особі — резиденту, який є платником податку на прибуток на загальних підставах.
У товариства виникли такі питання:
чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування (з метою оподаткування податком на прибуток) на суму грошових коштів у вигляді безповоротної фінансової допомоги, у разі якщо отримувачем такої допомоги є платник податку на прибуток (резидент України) за основною ставкою 18 відсотків;
чи підлягає застосуванню до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги така кваліфікуюча ознака господарської діяльності, як розумна економічна причина (ділова мета)?
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога — це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абзацу першого пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування на різниці на суму грошових коштів у вигляді безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому суб'єкту господарювання, що є резидентом та платником податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
Щодо застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.
Підпунктом 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.
Обов'язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.
У разі якщо платник податку зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень інших підпунктів цієї статті, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів цієї статті не здійснюються.
Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб'єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.