Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 04.02.2020 р. №453/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Щодо порядку коригування податкових зобов’язань постачальника у разі наступної за постачанням зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, а також при поверненні товарів/послуг постачальнику, у разі якщо з дати складання податкової накладної за операцією минуло 1095 днів
Суттєво. Якщо через 1095 к. д. з дати виникнення ПЗ відбувається зменшення ціни, постачальник не зможе зменшити своє ПЗ, але покупець мусить визнати ПЗ на суму такого зменшення.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов’язань постачальника у разі наступної за постачанням зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, а також при поверненні товарів/послуг постачальнику, у разі якщо з дати складання податкової накладної за операцією минуло 1095 днів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).
Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, у платника податку — постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ.
Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та 102 ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів). При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, незалежно від обставин, за яких вони складаються.
Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із закінченням терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.
Таким чином, якщо після закінчення 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товарів/послуг відбувається зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, то розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН. Отже:
у разі зменшення вартості поставлених товарів/послуг підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника відсутні (оскільки постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної). При цьому покупець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну;
у разі збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту покупцем.
У разі якщо після закінчення 1095 днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товарів/послуг відбувається повернення покупцю коштів, а постачальнику — товарів, то платник податку — постачальник не має права відкоригувати податкові зобов’язання, визначені за такою операцією.
Водночас операція з повернення товарів покупцем постачальнику визнається для платника податку — покупця операцією з постачання, за якою покупець набуває статусу продавця та має визначити податкові зобов’язання, скласти відповідну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Своєю чергою, платник податку — постачальник після отримання повернених йому товарів набуває статусу їх покупця та за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН має право сформувати на її підставі податковий кредит.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.