Коментар
До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 31.01.2020 р. №398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Знову про РРО при оплаті через Приват24
Чи треба застосувати РРО під час здійснення оплати покупцем через інтернет-банкінг та платіжні системи? В ІПК ДПС від 31.01.2020 р. №398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК (див. «ДК» №07/2020) сказано, що обов’язково.
Податківці зазначили, що при оплаті споживачами виставлених рахунків за реалізовані вироби медичного призначення шляхом переказу коштів із застосуванням електронних платіжних засобів (ЕПЗ) застосування РРО є обов’язковим.
Їхній підхід ґрунтується на тому, що оплата через інтернет-банкінг та платіжні системи потрапляє під дію Закону «Про електронну комерцію». Зокрема, згідно з п. 3 ст. 13 Закону продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Разом з тим, згідно з листом НБУ від 28.11.2019 р. №57-0007/62082, квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ (тобто платіжної картки), не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку.
Водночас ДПСУ нагадує, що СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).
Своєю чергою, розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Таким чином, податківці дотримуються такого підходу: є картка — є і розрахункова операція. Хоча продавець жодного відношення до приймання цієї картки не має.
Виходить цікава ситуація. Чек з РРО в ситуації з інтернет-банкінгом потрібен, щоб підтвердити отримання коштів від покупця.
При цьому в аналогічній ситуації при здійсненні виключно безготівкової оплати (шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) PPО, як пояснюють податківці в коментованій ІПК, можна не застосовувати.
Але навіть якщо з податківцями і НБУ погодитись, постають запитання: як проводити через РРО суми, які надходять платнику податків на рахунок у позаробочий час, адже покупець може здійснити оплату через інтернет-банкінг або платіжну систему в будь-який час? І як визначити, що при оплаті покупець скористався платіжною карткою (якщо про це не відомо заздалегідь і він про це не повідомляє окремо)? Відповіді на це в коментованій ІПК немає (додатково див. «ДК» №6/2020).
Що ж можна порадити платникам податків?
1. Або на власний ризик йти проти позиції податківців і не застосовувати РРО в разі оплати за товари, роботи, послуги дистанційно за допомогою платіжної картки.
2. Або ж отримувати власні ІПК з цього питання, а в разі отримання незадовільного висновку — оспорювати його у судовому порядку.
Станіслав Горбовцов,
«Дебет-Кредит»