Коментар
До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 04.02.2020 р. №453/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
У коментованій ІПК розглядається порядок коригування ПЗ постачальника у разі:
— наступної за постачанням зміни суми компенсації вартості товарів;
— повернення товарів.
Порядок коригування викладено у ст. 192 ПКУ. Обмежень щодо строку коригування ПЗ та ПК сторін операцій ПКУ не встановлює. Але якщо з дати складання ПН минуло 1095 календарних днів, то РК, на думку податківців, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із закінченням терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 102 ПКУ.
Це вже не перша ІПК, присвячена цьому питанню. В ІПК від 05.03.2019 р. №898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК було викладено аналогічну позицію, тому слід зробити висновок, що такий підхід податківців є сталим.
Проте законодавство встановлює обмеження лише на право відображення ПК, якщо покупець не відобразив суму податку у складі ПК. Таке право за п. 198.6 ПКУ зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН або РК.
А от податківці зазначають, що нормами ПКУ не передбачено винятків щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації РК до ПН незалежно від обставин, за яких їх складають. Якщо з дати складання ПН за операцією минуло 1095 днів, то РК до такої давньої ПН не може бути зареєстрований в ЄРПН. І це справді так, от тільки причина неможливості коригування інша. Після 1095 календарних днів з моменту постачання сторони не можуть відкоригувати суми податку на підставі РК лише з технічних причин: так налаштована програма для реєстрації документів в ЄРПН.
Якщо діяти за позицією ДПС, виходить, що у разі неможливості реєстрації РК у сторін — платників ПДВ не виникає жодних наслідків? На жаль, ні.
І от у коментованій ІПК розглядаються такі ситуації з порадами від ДПС.
1. Зменшення суми компенсації на користь постачальника. Постачальник має право зменшити суму ПЗ лише після реєстрації покупцем РК в ЄРПН. Проте після закінчення 1095 днів цього зробити неможливо.
Як наслідок, підстав для зменшення ПЗ постачальник не має. Але покупець втрачає право на ПК. Тоді ДПС рекомендує визначити ПЗ з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ПКУ.
Зауважимо, що формально у п. 198.5 ПКУ немає причини коригування, яка повністю відповідала б такій ситуації, тож ми рекомендуємо обрати пп. «г» п. 198.5 ПКУ — «використання» неотриманих товарів, робіт, послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У цьому випадку у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки: «1 — у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 ПКУ» та тип причини — 13. У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.
2. Збільшення суми компенсації на користь постачальника. Покупець має право збільшити суму ПК лише після реєстрації постачальником РК в ЄРПН. Проте, знову ж таки, після закінчення 1095 днів цього зробити неможливо. Тому постачальник складає та реєструє в ЄРПН нову ПН на суму такого збільшення. І ця ПН є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу ПК покупцем.
3. Повернення покупцю коштів, а постачальнику — товарів. Покупець набуває статусу продавця, складає ПН та реєструє її в ЄРПН. Для сторін операції виникає право на ПЗ та ПК з ПДВ.
Тож, враховуючи поради податківців, робимо висновок, що постачальнику вкрай невигідно зменшувати суму компенсації на товар з терміном постачання 3 роки.
Олена ВОДОП’ЯНОВА, «Дебет-Кредит»