• Посилання скопійовано

Нюанси списання дебіторської та кредиторської заборгованості

Нюанси списання дебіторської та кредиторської заборгованості

Юрособа-мікропідприємство (платник ПДВ та податку на прибуток) списує дебіторську та кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Резерв не створювався. Заборгованість на субрахунку 361, 631, 6811 та 3711. Яка покрокова інструкція списання заборгованості

Документальне оформлення списання заборгованості

Насамперед підприємство повинно виявити дебіторську і кредиторську заборгованість, яка підлягає списанню, зокрема внаслідок закінчення строку позовної давності (або інших критеріїв невідповідності її визначенню активу). Це здійснюється шляхом проведення інвентаризації заборгованостей (або під час обов’язкової річної інвентаризації, про яку ми писали в «ДК» №46/2019, або під час інвентаризації, проведеної за наказом керівника безпосередньо перед списанням такої заборгованості).

Таким чином, першим документом при списанні дебіторської і кредиторської заборгованості є акт інвентаризації розрахунків та складена на підставі нього довідка про дебіторську і кредиторську заборгованість, щодо яких строк позовної давності минув, із зазначенням найменування і місцезнаходження таких дебіторів або кредиторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості.

Після цього на підставі довідки та акта інвентаризації керівник підприємства видає наказ про списання такої заборгованості з балансу підприємства. І завершальним етапом є складання бухгалтером підприємства бухгалтерської довідки, в якій безпосередньо відображається операція зі списання заборгованості за допомогою бухгалтерських записів.

Бухгалтерський облік

Позаяк підприємством резерв сумнівної заборгованості не створювався, то в обліку її списання відображається такими записами:

— Д-т 944 К-т 3711/361 — сума списаної дебіторської заборгованості;

— Д-т 6811/631 К-т 717 — сума списаної кредиторської заборгованості.

Податок на додану вартість

Зверніть увагу, що у разі списання кредиторської заборгованості за неоплаченим товаром покупець — платник ПДВ повинен відкоригувати свій податковий кредит з ПДВ (про це ми писали в «ДК» №8/2019).

Крім того, у разі списання заборгованості за сплаченими авансами, за якими на підставі отриманої ПН було сформовано ПК, але такі товари/послуги протягом терміну позовної давності поставлено не було, в податковому періоді, в якому відбувається списання такої безнадійної заборгованості авансами, платник має зменшити суму податкового кредиту. Таке зменшення здійснюється у порядку складання ПН за п. 198.5 ПКУ.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Отже, якщо підприємство не застосовує податкові різниці (дохід менше 20 млн грн на рік), то списана дебіторська і кредиторська заборгованість обліковується виключно за правилами бухобліку, які наведено вище.

Станіслав Горбовцов, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру