Темі дисконтування приділено багато уваги, адже це справді щось нове та невідоме для бухгалтерів. Та й запитань більше, аніж відповідей. Поки чекаємо хоч на якісь роз'яснення від Мінфіну, поговоримо про те, чи треба дисконтувати довгострокову заборгованість юрособам-«єдинникам», які ведуть спрощений бухоблік.
Чи мають дотримуватися правил дисконтування СГ, що ведуть облік за П(С)БО 25?
Правила дисконтування довгострокової грошової заборгованості з'явилися завдяки змінам, внесеним до П(С)БО 10 та 11 наказом Мінфіну від 16.09.2019 р. №379. Утім, відповідно до пп. 296.1.3 ПКУ, платники ЄП 3-ї групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат, який ведуть за П(С)БО 25. До цього стандарту наразі жодних змін щодо дисконтування не було внесено. Хоча, може, там і так є якісь норми, що говорять про «полегшений» облік довгострокової заборгованості. Заглядаємо у нього й бачимо, що, на жаль, винятків для СГ, що ведуть спрощений облік, у П(С)БО 25 немає. А тому малим, мікро- та платникам ЄП слід також вивчати правила дисконтування. Адже у загальному випадку СГ-«єдинники» при бухобліку, окрім П(С)БО 25, керуються й усіма загальними П(С)БО, в т. ч. П(С)БО 10 та П(С)БО 11. А в них, як ми вище побачили, сказано про відображення будь-якої довгострокової заборгованості та довгострокового зобов'язання за теперішньою, тобто продисконтованою, вартістю.
Як проводити дисконтування та як його відображати у бухобліку?
Щодо процедури дисконтування, то на ній довго не будемо зупинятися, адже детально про основи та методику дисконтування ми розповіли у статті в «ДК» №44/2019.
Зазначимо лише, що дисконт — це різниця між номінальною вартістю грошей та продисконтованою (теперішньою), адже зараз гроші коштують більше, ніж буде у майбутньому, коли їх слід буде віддавати. А тому дебітор визнає дохід (К-т 733), бо наразі гроші коштують більше й він може отримати більше вигід від них, а кредитор, навпаки, визначає витрати (Д-т 952), адже отримає кошти, які в майбутньому не матимуть такої вартості, як тепер.
Поступово протягом строку погашення визнаний дисконт знівелюється нарахованими витратами у дебітора (Д-т 952 К-т 55) та доходами у кредитора (Д-т 183 К-т 733). У кінцевому результаті сума амортизації дисконту відповідає сумі самого дисконту.
Все було б доволі просто, але для «єдинників» дуже важливою є дата визнання дисконту, адже від цього залежатиме й аргумент щодо відсутності оподатковуваного ЄП доходу зі суми дисконту у дебітора (докладніше про це далі).
У вищезгаданій статті ми розглядали, що серед спеціалістів є два підходи щодо первісного визнання заборгованості й, відповідно, відображення дисконту та амортизації дисконту. Нагадаємо їх.
Підхід 1. Деякі фахівці вищезазначену норму трактують так, що первісно визнавати довгострокову заборгованість слід за номінальною вартістю (Д-т 311 К-т 55), а на першу дату балансу після дати визнання заборгованості визнати дисконт (Д-т 55 К-т 733), а вже в наступних періодах — амортизувати дисконт (Д-т 952 К-т 55).
Підхід 2. Iнші, навпаки, говорять, що первісно заборгованість слід визнати за дисконтованою вартістю із зазначенням дисконту відразу (Д-т 311 К-т 55, Д-т 311 К-т 733), а на першу дату балансу визнання такої заборгованості вже амортизувати дисконт (Д-т 952 К-т 55).
Так ось якраз для «єдинників» безпечним варіантом у розрізі оподаткування є саме підхід 1 — адже за проведеннями немає зв'язку «гроші — дохід». Мало того, саме цей підхід випливає з норм П(С)БО 13.
Як дисконтування впливає на сплату ЄП?
А ось це питання найголовніше для «єдинників». Автор вважає, що існує ризик того, що податківці захочуть бачити оподатковуваний ЄП дохід у вигляді дисконту у сторони-дебітора й відсутність витрат у сторони-кредитора (та відповідно доходи й витрати при амортизації). Адже наразі податківці висловлюють таку фіскальну позицію щодо оподаткування ЄП бухоблікової курсової різниці, яка також виникає лише у бухобліку і, по суті, ніяк не стосується оподатковуваного ЄП доходу.
На замітку!
У ЗIР, підкатегорія 108.01.02, податківці кажуть, що юрособа — платник ЄП третьої групи визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положення (стандартів) бухгалтерського обліку.
У податковій декларації юридичної особи — платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, додатне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від'ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
Але повторимося, що дисконтування стосується лише довгострокової грошової заборгованості та довгострокового грошового зобов'язання, тобто заборгованості (п. 4 П(С)БО 10 та 4 П(С)БО 11):
— яка буде погашена коштами;
— погашення якої відбудеться після 12 місяців з дати балансу.
Поточну заборгованість/зобов'язання, що погашатиметься протягом 12 місяців із дати балансу, дисконтувати не треба, а отже, така заборгованість/зобов'язання не є загрозою для бази оподаткування ЄП.
Якщо ж у «єдинника» все-таки є довгострокова грошова заборгованість/зобов'язання — наприклад, за отриманий чи проданий ОЗ чи товари, розрахунки за якими відкладено на 2 роки, чи взято кредит на 3 роки, отримано/надано ПФД на 2 роки тощо, то у бухобліку таку заборгованість/зобов'язання слід відображати за дисконтованою вартістю.
ПФД і дисконтування
Для потреб оподаткування ЄП важливим є фактичний, а не договірний термін надання ПФД (п. 292.11 ПКУ). Тобто якщо договірний строк становить 9 місяців і це поточна заборгованість у бухобліку, її не повернули і минув рік з моменту отримання, то вся сума позики потрапляє під оподаткування ЄП. Але для потреб дисконтування нічого не зміниться, це буде прострочена поточна заборгованість.
Або інша ситуація: якщо договірний строк становить 19 місяців, то це в бухобліку довгострокова заборгованість, і тут виникатиме бухобліковий дохід у вигляді дисконту. Якщо ж її повернули до закінчення 12 місяців з дати отримання, то оподатковуваного ЄП доходу немає, а недоамортизований дисконт списується на витрати.
Утім, щодо податкового обліку, то вважаємо, що оподатковуваний ЄП дохід не виникає з тим самих причин, що й при курсових різницях.
Доходом «єдинника»-юрособи є дохід, отриманий у грошовій формі, а також у матеріальній чи нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (абз. 2 п. 292.1 ПКУ).
Тимчасом як для дебітора дисконт, визнаний у бухобліку доходом, а для кредитора — амортизацію дисконту не слід розглядати як дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі. Адже жодного зарахування на рахунок у вигляді грошей за сумою дисконту немає. У цьому якраз допоможе використання підходу 1 щодо первісного визнання заборгованості.
Залишається дохід, виражений у матеріальній і нематеріальній формі. За своєю суттю такий «дисконтний» дохід є абстрактним доходом, тобто доходом у нематеріальній формі. Для «єдинників» він чітко визначений у п. 292.3 ПКУ, й у ньому немає жодного слова про дисконт.
Своєї позиції ДПС щодо цього наразі не висловила. А тому радимо убезпечити себе та звернутися за IПК.
Ми вважаємо, що в ПКУ немає норми, яка б зобов'язувала «єдинника» визначати дохід при дисконтуванні, а отже, якщо будуть фіскальні IПК для цієї ситуації за аналогією з роз'ясненнями щодо курсової різниці, то, найімовірніше, доведеться шукати правди у суді.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»