Лист Міністерства юстиції України від 16.09.2019 р. №34122/635-2-19/11.4.3
Про механізм застосування положень чинного законодавства України щодо утримання аліментів
Суттєво. Роботодавець не може самостійно змінювати порядок стягнення та розмір відрахувань, які чітко визначені у постанові виконавця.
! Працедавцям
Міністерством юстиції України розглянуто звернення стосовно роз'яснення механізму застосування положень чинного законодавства України щодо утримання аліментів та в межах компетенції повідомляється.
Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі — рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі — Закон) випадках — на приватних виконавців.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом, відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону.
Порядок та особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначені положеннями статті 71 Закону та розділу XVI Iнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі — Iнструкція).
Так, у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи — підприємця відрахування здійснюються на підставі постанови виконавця, яка надсилається для виконання за місцем отримання боржником відповідних доходів.
При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту 6 розділу X Iнструкції виконавець обов'язково зазначає у постанові: порядок стягнення та розмір відрахувань; реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти; вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти; роз'яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Таким чином, роботодавець не може самостійно змінювати порядок стягнення та розмір відрахувань, які чітко визначені у постанові виконавця.
Водночас рішення, дії або бездіяльність виконавців можуть бути оскаржені відповідно до положень статті 74 Закону.
Разом з цим звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Міністр Д. МАЛЮСЬКА