Президентові бракує реформ для зміцнення держави
! Усім
З метою забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».
Документом Кабміну доручено вжити низку заходів у таких сферах:
— економічній, фінансовій та енергетичній;
— регіонального розвитку та містобудування;
— правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
— цифрової трансформації;
— охорони здоров'я;
— освіти і науки;
— культури, молоді, спорту та інформаційної політики;
— соціального захисту населення;
— захисту прав ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб;
— захисту та безпеки населення;
— обороноздатності;
— зовнішньополітичній.
Серед заходів, що передбачаються документом: «створення умов» (як варіант — «сприятливих умов»), «забезпечення підготовки» («здійснення», «запровадження», «подання», «створення» тощо), «запровадження механізмів», «розроблення концепції», «удосконалення», «підвищення рівня» тощо.
Указ Президента України від 08.11.2019 р. №837/2019 чинний з 13.11.2019 р.
Удосконалено законодавство у сфері поводження з радіоактивними відходами
! Суб'єктам поводження з відходами
У зв'язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 07.11.2019 р. через два роки від цієї дати набере чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами».
Законом вносяться зміни до законів:
— від 08.02.95 р. №39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;
— від 30.06.95 р. №255/95-ВР «Про поводження з радіоактивними відходами»;
— від 08.09.2005 р. №2861-IV «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення».
Закон дає нові визначення термінів «захоронення радіоактивних відходів», «радіоактивні відходи», «спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами» та інших.
Радіоактивні відходи поділяються на такі класи: дуже низькоактивні, низькоактивні, середньоактивні та високоактивні. Віднесення радіоактивних відходів до відповідного класу визначається згідно з нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки.
Уточнено, що зберігання та захоронення радіоактивних відходів дозволяється виключно у спеціально призначених для цього сховищах відповідного типу, а саме: поверхневому сховищі, приповерхневому сховищі, сховищі для захоронення радіоактивних відходів на середніх глибинах, геологічному сховищі. Тип сховища для захоронення радіоактивних відходів визначається відповідно до класу радіоактивних відходів.
Радіоактивні відходи підлягають захороненню з обов'язковим переведенням їх у форму, що гарантує виконання норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки.
До радіоактивних відходів віднесено й відпрацьовані закриті джерела іонізуючого випромінювання. Залежно від їх характеристик вони можуть бути захоронені у сховищах різного типу.
Закон України від 17.10.2019 р. №208-IX набере чинності 07.11.2021 р.
Митниця стежитиме за охороною географічних зазначень
! Iмпортерам
У газеті «Голос України» 11.10.2019 р. було опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень», який набере чинності з нового року.
Зміни вносяться до ГКУ, ЦКУ, Закону від 16.06.99 р. №752-XIV «Про охорону прав на зазначення походження товарів» та Декрету КМУ від 21.01.93 р. №7-93 «Про державне мито».
Під географічним зазначенням розуміється найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.
Право на державну реєстрацію географічного зазначення має об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем.
При цьому об'єднання осіб означає будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.
Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
— вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
— географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
Для реєстрації географічного зазначення товар, для якого заявляється це зазначення, повинен відповідати специфікації товару, погодженій спеціально уповноваженим органом.
Докладніше див. у статті «Захист інтелектуальної власності при імпорті» («ДК» №47/2019).
Закон України від 20.09.2019 р. №123-IX набирає чинності з 1 січня 2020 року.
З 1 січня почне діяти закон про десятину донощику
! Викривачам корупції
У газеті «Голос України» 16.11.2019 р. було опубліковано Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», який набере чинності з нового року.
Згідно із Законом викривачем є фізособа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону «Про запобігання корупції» (далі — Закон), вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
За повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше 3000 МЗП, встановлених на час вчинення злочину. Конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, визначає суд.
Викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов'язків або зобов'язань.
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону не може розглядатися як порушення умов конфіденційності, передбачених цивільним, трудовим або іншим договором (контрактом).
Викривач звільняється від цивільно-правової відповідальності за майнову та/або моральну шкоду, завдану внаслідок здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону, крім випадку здійснення завідомо неправдивого повідомлення. У разі неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації вона підлягає спростуванню у порядку, визначеному ЦКУ.
Зміни вносяться також до КЗпП, КУпАП, ККУ, ЦКУ, КПКУ, ЦПКУ, законів «Про звернення громадян», «Про безоплатну правову допомогу», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».
Закон України від 17.10.2019 р. №198-IX набирає чинності з 01.01.2020 р.
Якщо поступово, то можна: закон про рубки лісів у Карпатах
! Лісорубам
У зв'язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 20.11.2019 р. наступного дня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».
Зміни вносяться до законів «Про природно-заповідний фонд України» і «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».
Як зазначають екологи, які безуспішно закликали Президента накласти вето на закон, він:
— знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів (високогірні ліси вище 1100 м над рівнем моря, берегозахисні ділянки лісу тощо);
— не забороняє суцільні санітарні рубки і дозволяє поступові рубки головного користування (рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів). Знято обмеження площі поступових рубок;
— дозволяє використання будь-яких видів техніки для лісозаготівлі.
Рівень заповідності у Карпатському регіоні має бути доведено до 20% до 2030 року (у попередній редакції було до 2005 року, але якось не вдалося).
Закон України від 30.10.2019 р. №249-IX чинний з 21.11.2019 р.
Запроваджуються аудит і перевірки безпеки автодоріг
! Водіям, шляховикам
У газеті «Голос України» 16.11.2019 р. було опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління безпекою автомобільних доріг», який набере чинності через 6 місяців після цієї дати.
Зміни вносяться до законів «Про дорожній рух» та «Про автомобільні дороги».
Зокрема, передбачено запровадження аудиту безпеки автодоріг і перевірки безпеки автодоріг.
Проведення аудиту безпеки автомобільних доріг є обов'язковим на міжнародних та національних автомобільних дорогах.
Аудит безпеки автомобільних доріг проводиться:
— на стадії техніко-економічного обґрунтування — до проведення експертизи проєкту при будівництві нової автомобільної дороги;
— на стадії підготовки проєкту або робочого проекту — до проведення експертизи проектів будівництва автомобільної дороги відповідно до класу наслідків об'єкта аудиту безпеки автомобільних доріг;
— на стадії після введення в експлуатацію — протягом одного року з дня введення в експлуатацію.
На стадії експлуатації автомобільних доріг проводяться перевірки безпеки автомобільних доріг, що є обов'язковими на автомобільних дорогах загального користування.
Перевірка безпеки автомобільної дороги проводиться не рідше ніж один раз на 3 роки.
Для забезпечення проведення аудиту безпеки автомобільних доріг залучаються аудитори безпеки автомобільних доріг.
Перевірка безпеки автомобільних доріг здійснюється особами, які пройшли підтвердження кваліфікації осіб, які здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг, або юрособами, що залучили таких осіб.
Аудит проводиться аудиторами або юрособами, що залучають таких аудиторів, відомості про яких включаються до реєстру аудиторів безпеки автомобільних доріг.
Аудит безпеки міжнародних автомобільних доріг стає обов'язковим з 01.01.2021 р., національних автомобільних доріг — з 16.11.2021 р.
Закон України від 17.10.2019 р. №200-IX набирає чинності з 16.05.2020 р.
Депутатів, прокурорів, митників і податківців зобов'яжуть допустити людей до води
! Усім
У зв'язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 20.11.2019 р. з наступного дня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування».
Закон вносить зміни до ВКУ, ЗКУ, КУпАП, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».
Так, згідно з новими ч. 2 і 3 ст. 60 КУпАП, обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на громадян — від 200 до 400 н. м. д. г., на посадових осіб — від 400 до 700 н. м. д. г., а в разі повторності протягом року — від 400 до 700 н. м. д. г. і від 700 до 1000 н. м. д. г. відповідно.
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об'єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом 10 днів після одержання письмової вимоги місцевої держадміністрації чи виконавчого органу місцевої ради, а в разі невиконання — самими цими місцевими органами з відшкодуванням видатків місцевого бюджету власниками зазначених огорож або інших конструкцій.
Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, а видатки на демонтаж відшкодовуються їхніми власниками.
Закон України від 29.10.2019 р. №233-IX чинний з 21.11.2019 р.
Заборона на імпорт вантажних вагонів з РФ уже діє
! Iмпортерам
Кабмін вніс зміну до п. 2 Постанови КМУ від 15.05.2019 р. №535 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації».
Зміною перенесено з 01.03.2020 р. на 20.11.2019 р. вступ у дію заборони на ввезення таких товарів, що походять з Російської Федерації, як вагони залізничні або трамвайні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, вагони саморозвантажувальні (крім вагонів товарної підпозиції 8606 10), що були у користуванні та які ввозяться в митному режимі імпорту; вагони залізничні або трамвайні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, криті і такі, що замикаються, інші, що були у користуванні та які ввозяться в митному режимі імпорту; вагони залізничні або трамвайні для перевезень вантажів коліями відкриті, зі стаціонарними бортами заввишки понад 60 см, що були у користуванні та які ввозяться в митному режимі імпорту.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 р. №917 чинна з 12.11.2019 р.
Збільшення мінімального розміру капіталу банків відстрочено
! Банкам
Нацбанк вніс зміни до Iнструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою НБУ від 28.08.2001 р. №368, та Постанови НБУ від 06.08.2014 р. №464 «Про приведення статутного капіталу банків у відповідність до мінімально встановленого розміру».
Змінами перенесено з 11.07.2020 р. на 01.01.2021 р. граничний строк приведення банками розміру статутного та регулятивного капіталу до 300 млн грн.
Постанова Національного банку України від 07.11.2019 р. №130 чинна з 12.11.2019 р.
Новини підготувала Анастасія ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»