До листа Міністерства юстиції України від 16.09.2019 р. №34122/635-2-19/11.4.3
Стягуємо аліменти
Проаналізуймо роз'яснення Мін'юсту в листі від 16.09.2019 р. №34122/635-2-19/11.4.3 (див. «ДК» №47/2019).
Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи ДВС та у визначених Законом №14041 випадках — на приватних виконавців (ст. 1 Закону №14032).
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документом та Законом №1403 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №1404.
У разі стягнення аліментів як частини заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, ФОПа відрахування здійснюються на підставі постанови виконавця, яка надсилається для виконання за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Підприємства, установи, організації, фізособи, ФОПи здійснюють відрахування із зарплати і перераховують кошти на відповідний рахунок органу ДВС, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, — до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення (ст. 69 Закону №1404).
Зверніть увагу: аліменти перераховуються не на рахунок безпосереднього стягувача, а на рахунок виконавця.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим провадженням, та не менше від мінімального гарантованого розміру, передбаченого СКУ.
На сьогодні мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ст. 182 СКУ).
Згідно з п. 6 розділу Х Iнструкції №512/53 виконавець у постанові, яка надається роботодавцю, обов'язково зазначає:
1) порядок стягнення й розмір відрахувань;
2) реквізити рахунку органу Державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який треба перераховувати стягнуті кошти;
3) вимогу щодо надсилання звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно надсилати звіти;
4) роз'яснення про невиконання законних вимог виконавця.
1 Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
2 Закон України від 02.06.2016 р. №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
3 Iнструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін'юсту від 02.04.2012 р. №512/5.
Отже, роботодавець не може самостійно змінювати порядок стягнення та розмір відрахувань, які чітко визначені у постанові виконавця, у т. ч. й у разі зростання прожиткового мінімуму на дитину.
Суми утриманих підприємством аліментів з фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ з ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача (ЗIР, 103.25).
При заповненні розділу I форми №1ДФ:
— у графі 2 відображаємо IПН стягувача аліментів;
— у графі 3а та 3 — суму нарахованих і сплачених виконавцю на користь стягувача аліментів;
— у графі 4а і у графі 4 — податку не буде, бо аліменти не оподатковуються (пп. 165.1.14 ПКУ). Зверніть увагу: аліменти, які стягуються за рішенням суду з нерезидента, теж не оподатковуються.
У розд. II форми №1ДФ, хоч аліменти і не оподатковуються військовим збором, їх теж слід показати (як нараховані та виплачені доходи, в загальній сумі).
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»