Закон №159 вніс зміни до Закону про держреєстрацію, встановивши нові вимоги до документів щодо ТОВ/ТДВ, які подаються державному реєстратору. Також змінюються правила реєстрації прав на нерухомість за Законом №1952.
2 листопада 2019 року набрав чинності Закон №159, спрямований на запровадження дієвих механізмів запобігання рейдерству у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Щодо цього Мін'юст вже надіслав територіальним управлінням юстиції докладний інформаційний лист.
Те, як цей закон вплинув на ТОВ/ТДВ у частині надання керівнику права укладати значні правочини, ми розглядали в статті «Згода на значні правочини вже не квартальна!» в «ДК» №46/2019. Тож зараз розглянемо інші зміни, передбачені цим законом.
Самостійних суб'єктів держреєстрації вже не буде!
Законом №159 скасовано можливість акредитованим суб'єктам проводити державну реєстрацію. Нагадаємо: відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклала договір страхування цивільно-правової відповідальності та договір з іншим суб'єктом державної реєстрації та/або нотаріусом.
Як випливає зі Списку акредитованих суб'єктів державної реєстрації, такими суб'єктами, які або лише приймали документи для проведення державної реєстрації, або безпосередньо вчиняли реєстраційні дії, були переважно комунальні підприємства.
Як свідчать практика відкритих кримінальних проваджень та дані Єдиного державного реєстру судових рішень, саме такі акредитовані суб'єкти були залучені у багатьох схемах рейдерських захоплень підприємств, у т. ч. заміні керівництва, учасників/засновників (шляхом передачі часток у статутному капіталі), вчиненні інших дій, спрямованих на отримання доступу до банківських рахунків та майна підприємств, тощо.
Тож одним зі способів боротьби з відкритим рейдерством в Україні на законодавчому рівні стало обмеження суб'єктного складу у сфері державної реєстрації — акредитованих суб'єктів більше немає.
Утім, це жодним чином не стосується ЦНАПів, адже, як і раніше, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси залишились суб'єктами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, та й надалі мають право приймати документи та вчиняти реєстраційні дії.
Зверніть увагу!
З 02.11.2019 р. учасник, керівник юридичної особи має право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв'язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи (ч. 7 ст. 14 Закону про держреєстрацію).
Принцип екстериторіальності — лише для ФОПів!
Для ФОПів — повна екстериторіальність незалежно від способу подання документів (паперова чи електронна форма). Тобто вони можуть подати паперові реєстраційні документи до будь-якого реєстратора. А електронні документи подаються через портал електронних сервісів, і це теж можна зробити будь-де.
А от для реєстрації юросіб та громадських об'єднань без статусу юрособи при поданні документів у паперовій формі Закон №159 передбачив нові правила залежно від місцезнаходження, а саме:
— у межах області та по місту Києву — за місцезнаходженням;
— по Україні без прив'язки до місцезнаходження — виключно за наказом Мін'юсту.
Подавати документи в електронній формі (через портал електронних сервісів) юрособи та громадські об'єднання без статусу юрособи, як і раніше, можуть незалежно від місцезнаходження.
Продаж частки у статутному капіталі — нові зміни!
Законом №159 внесені зміни до ч. 1 ст. 116 ЦКУ, якими передбачено право учасника здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, а також сказано, як це оформити: договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі.
А тепер увага: Закон про держреєстрацію й далі не вимагає нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав, однак сторони можуть домовитися про це та піти до нотаріуса. Така практика існувала тривалий час та й досі існує.
Тому у разі нотаріального посвідчення правочину з продажу частки учасника/засновника у статутному капіталі юрособи (йдеться про приватні підприємства, кооперативи, інші форми підприємств, за винятком акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю) відповідну реєстраційну дію вчиняє саме такий нотаріус. Причому у разі посвідчення договору купівлі-продажу частки у нотаріуса державний реєстратор відмовиться вчиняти реєстраційну дію.
А для товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю ситуація не змінюється — незалежно від форми договору купівлі-продажу корпоративних прав (проста письмова чи нотаріальна) реєстраційну дію вчиняє або державний реєстратор, або нотаріус. При цьому для проведення реєстрації змін у складі учасників товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю останні й далі подають лише акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі (п. «ґ» ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Це важливо!
Законом №159 передбачена обов'язкова перевірка цивільної діє- та правоздатності фізичних та юридичних осіб. Так, при отриманні документів на державну реєстрацію сам реєстратор перевіряє подані у документах відомості у повному обсязі — від даних довіреностей згідно з Єдиним реєстром довіреностей (якщо подається довіреність представника) до персональних даних осіб, зазначених у документах (у т. ч. згідно з Реєстром актів цивільного стану, а для нерезидентів — інших реєстрів, які містять дані про законність перебування нерезидента-фізособи на території України).
Таким чином, держреєстратори отримають доступ до всіх наявних реєстрів, які так чи інакше пов'язані з вчиненням реєстраційних дій.
Iнші зміни в ЄДР
Серед інших важливих змін слід окреслити такі:
1. Портал електронних сервісів відтепер забезпечуватиме автоматичне оприлюднення у режимі реального часу відомостей Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи та строк заявлення кредиторами своїх вимог.
2. Відтепер ми не будемо бачити у відкритому доступі та при отриманні платного витягу перелік засновників/учасників громадських об'єднань, акціонерних товариств, громадських формувань, що не мають статусу юрособи, благодійних фондів та політичних партій. Решта — без змін.
3. В ЄДР тепер зможемо побачити не лише вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо), на підставі якого діє юрособа, а й сам установчий документ. Певно, йдеться про зміст установчого документа (статуту), тобто про сканкопію паперового установчого документа, що подається державному реєстратору у новій редакції. Але чи буде це у відкритому доступі, наразі невідомо.
Зверніть увагу!
Мін'юст Наказом від 06.11.2019 р. №3412/5 «Про внесення змін до Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України» розширив перелік інформації для оприлюднення у формі відкритих даних. Таким чином, наказ передбачає відкриття ЄДР у повному обсязі (щодо юросіб та ФОПів).
Згідно з наказом, частина інформації буде оновлюватися в реєстрі щодня, частина — раз на п'ять днів. Повний реєстр планується викладати в форматі відкритих даних один раз на тиждень. Відтепер українцям стали доступні деякі нові параметри. Зокрема: дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; дані про юридичних осіб — правонаступників; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
4. Повноваження представника встановлюються такими документами: «документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність» (ст. 14 Закону про держреєстрацію), або дані ЄДР. На нашу думку, ситуація з простими довіреностями від юросіб не мала би змінитися, проте Мін'юст зауважує, що проста форма довіреності від юрособи (ст. 246 ЦКУ) держреєстраторами не прийматиметься. Це саме стосується й ФОПів.
5. Рішення/протоколи єдиного учасника/загальних зборів юросіб про внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДР, відтепер при нотаріальному посвідченні підписів викладаються нотаріусами на спеціальних бланках. Аналогічні вимоги стосуються також передавального акта та розподільчого балансу, заяв про вступ та вихід з Товариства, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, рішення про виключення учасника, рішення про розмір СК та внесків учасників.
6. Якщо документи учасниками/засновниками або представниками подаються через портал електронних сервісів, то:
— нотаріальне посвідчення документів не вимагається (крім створення юрособи в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу);
— скористатись електронним послугами можна буде лише з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри (ч. 3 ст. 14 Закону про держреєстрацію). Очевидно, йдеться винятково про токени.
Зміни щодо реєстрації нерухомого майна
Окрім наведеного вище, Закон №159 вносить зміни до Закону №1952:
1) запроваджується принцип одночасності проведення реєстраційної дії з нерухомим об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;
2) державна реєстрація прав та інших речових прав (зокрема, найму, оренди, іпотеки, права довірчої власності) здійснюється за місцезнаходженням майна в межах області, м. Києва. Екстериторіальність може запроваджуватись за рішенням Мін'юсту. Державна реєстрація обтяжень (заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження) незалежно від місцезнаходження нерухомого майна;
3) якщо при реєстрації прав на нерухоме майно, право на яке виникло до 01.01.2013 р. та після цього за відсутності всіх необхідних для держреєстрацїі документів, держреєстратор самостійно запитує всі необхідні документи;
4) у разі придбання будинку та землі під ним — заява на реєстрацію прав власності подається окремо щодо кожного об'єкта (одна заява на будинок, інша — на земельну ділянку);
5) у ч. 1 ст. 20 Закону №1952 передбачено обов'язкове та невідкладне повідомлення програмними засобами власника про вчинення дій з належними йому об'єктами нерухомого майна, а також користувача та обтяжувача. Правда, порядок такого повідомлення має визначити Кабмін.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон №159 — Закон України від 03.10.2019 р. №159-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».
- Закон №1952 — Закон України від 01.07.2004 р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»