Законом №202 внесено численні зміни до Митного кодексу для очищення ринку України від контрафакту. Зокрема, митні органи отримали права на призупинення імпорту та знищення товарів. Закон набрав чинності 14.11.2019 р.
Українці багато купують через Iнтернет, у т. ч. й із закордонних сайтів та від офіційних дилерів виробників товарів. Це стосується, зокрема, мобільних телефонів, ноутбуків, інших гаджетів, годинників, різних товарів широкого вжитку тощо.
Причім такі покупки у більшості випадків здійснюються через різні глобальні маркетплейси, які пропонують товари від виробників, офіційних та не дуже дилерів таких виробників.
I ось у чому заковика: ціна товарів може значно відрізнятись як на різних платформах е-комерції, так і в різних продавців. Це пояснюється багатьма факторами. Наприклад, ціна залежить від якості товарів, від кількості посередників, від самих виробників, які подекуди або пропонують товари гіршої якості для ринку певної країни, або не дуже зацікавлені у захисті свого бренду, що призводить до продажу великої кількості піратських товарів. Одним з наслідків такого стану справ є так званий паралельний імпорт.
Паралельний імпорт
Під паралельним імпортом розуміють операцію, коли товар, законно виготовлений (тобто не піратський) за кордоном, імпортується без дозволу власника права інтелектуальної власності (наприклад, власника торговельної марки чи патенту). Деякі країни це дозволяють, інші — ні.
Тепер справа дійшла до України, але стверджувати, що ми дозволили ввозити товар без дозволу власника, не можна, як і зарано стверджувати, що паралельний імпорт повністю виключений.
Товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності
Перше, на що варто звернути увагу, це термінологія: «контрафактні товари», «піратські товари», «товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності». Але й тут не обійшлось без казусів: серед переліку товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності, наведено товари з ознаками порушення прав, що надаються за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби та засоби захисту рослин. Очевидно, позаяк таких на сьогодні немає в чинному законодавстві, слід очікувати відповідних змін — про це згадується у законопроекті від 06.09.2019 р. №2089 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності лікарських засобів для громадян».
Визначення термінів
Контрафактні товари:
а) товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою;
б) товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на географічне зазначення в Україні й містять назву чи термін або описуються за допомогою назви чи терміна, які захищені таким географічним зазначенням;
в) будь-яка упаковка, етикетка, наліпка, брошура, інструкція з експлуатації, гарантія чи інший документ такого типу, навіть якщо вони представлені окремо, які є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку або географічне зазначення, які містять позначення, назву або термін, тотожні із охоронюваною в Україні торговельною маркою чи географічним зазначенням, або які є схожими настільки, що їх можна сплутати з такою торговельною маркою чи географічним зазначенням, та які можуть використовуватися стосовно одного й того самого виду товарів, щодо якого охороняється торговельна марка в Україні чи географічне зазначення.
Піратські товари — товари, що є предметами порушення авторського права та/або суміжних прав або права інтелектуальної власності на зареєстрований промисловий зразок в Україні та які являють собою або містять копії, зроблені без згоди правовласника авторського права і суміжних прав або права інтелектуальної власності на промисловий зразок чи особи, уповноваженої таким правовласником у країні виробництва.
Товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності:
а) товари з ознаками порушення авторського права і суміжних прав, прав інтелектуальної власності на винаходи, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів, прав, що надаються за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби та засоби захисту рослин;
б) пристрої, продукти або компоненти, призначені, виготовлені або адаптовані головним чином для забезпечення або полегшення обходу технології, пристрою або компонента, що у звичайному режимі функціонування попереджують або обмежують дії, не дозволені правовласником авторського права і суміжних прав;
в) будь-яка форма або матриця, яка спеціально призначена або адаптована для виробництва товарів, що є предметом порушення прав інтелектуальної власності.
Призупинення оформлення та знищення посилок вагою до 2 кг
Законом розширені й повноваження митних органів, зокрема це стосується випадків застосування заходів сприяння, пов'язаних з митним оформленням таких товарів та його призупиненням — ідеться про товари, підозрювані у порушенні прав інтелектуальної власності. Таке призупинення можливе як за даними Реєстру об'єктів права інтелектуальної власності (надалі — Реєстр об'єктів права інтелектуальної власності), так і за ініціативою митних органів. Таке призупинення може торкнутись і товарів, що пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Такі заходи сприяння застосовуватимуться щодо товарів, які:
— переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;
— ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивозяться за межі митної території України;
— поміщуються в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.
Не підпадають під такі заходи сприяння (ч. 3 ст. 397 МКУ):
— оригінальні товари, тобто товари, які були виготовлені за згодою правовласника або уповноваженою ним особою на їх виробництво;
— особисті речі;
— товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі для власного використання і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою ст. 374 цього Кодексу, — йдеться про товари на суму, еквівалентну 1000 євро, що ввозяться громадянами у ручній поклажі повітряним сполученням, та товари на суму, еквівалентну 500 євро, сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами у ручній поклажі через інші пункти пропуску через державний кордон.
Запитання, запитання...
З огляду на те що громадяни можуть придбавати товари через глобальні маркетплейси, виникає запитання: яким чином митні органи будуть визначати «оригінальність», скажімо, придбаних гаджетів відомих брендів — годинників Apple Watch, мобільних телефонів iPhone, інших гаджетів? Адже за підозрою у порушенні права інтелектуальної власності такі невеликі партії товарів (до трьох одиниць в одному вантажі експрес-перевізника та вагою до 2 кг) можуть бути навіть знищені, якщо відповідний дозвіл правовласника ТМ наявний у митному Реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 401-1 МКУ).
Звісно, будь-яка продукція на ринку України має бути маркована за правилами чинного законодавства, що має забезпечити виробник чи уповноважена правовласником ТМ особа при офіційних поставках. Але коли йдеться про одиничні товари, що придбаваються громадянами, всі маркування на товарі бувають виключно іноземною мовою і, як правило, з позначкою «origіnal». Зовні оригінал можна відрізнити хіба що за кольором, за оформленням упаковки, та й то не завжди. Тож питання визначення оригіналу товарів, які ввозитимуться через глобальні маркетплейси, наразі відкрите.
А ось щодо контрафакту чи піратських товарів — то фактично митниця може зупиняти оформлення у всіх випадках підозри в порушенні права інтелектуальної власності, а доводити будуть власники/декларанти або домовлятися з правовласниками. Останнє, щоправда, викликає більше занепокоєння. Або заходи сприяння у таких випадках будуть застосовуватись вибірково.
Призупинення та дані митного реєстру
Для одиничних посилок призупинення митного оформлення супроводжуватиметься повідомленням митними органами правовласника ТМ і про відправника, і про власника таких товарів з наданням їх зображення.
Декларанту (отримувачу) товару варто знати: у разі якщо виникнуть підозри щодо таких товарів і власник (відправник) заперечуватиме проти їх знищення, а правовласник ТМ не відреагує на призупинення митного оформлення законним способом (не надасть офіційного документа, ухвали суду про заборону вчинення дій), то митні органи вважатимуть, що такі товари не містять ознак порушення митних правил.
Якщо говорити про організовані імпортні поставки товарів в Україну (одиничні товари за замовленням чи партії товарів), то відповідні заходи сприяння застосовуватимуться й щодо них. Щоправда, такі заходи діяли й до прийняття Закону №202. Адже вище ми згадували про Реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, який і на сьогодні містить відповідні відомості про: об'єкт права власності (знак для товарів і послуг), дату реєстрації, строк реєстрації (6 місяців або один рік), кількість та фактурну вартість відповідних товарів, які містять такий об'єкт права інтелектуальної власності, митне оформлення яких не зупиняється, докладний опис об'єкта права інтелектуальної власності та товару, що його містить, зразки товарів, які містять об'єкт права інтелектуальної власності, або їх фотографічне зображення тощо. Відповідні новації були введені ще до попереднього МКУ Законом від 16.11.2006 р. №359-V.
Для сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності правовласник подає заяву за формою, встановленою у додатку до Порядку №648, та низку документів, визначених у п. 2.3 цього Порядку.
Мінфін запланував новий IT-tool для подання в електронній формі заяв щодо внесення об'єктів права інтелектуальної власності до митного реєстру, а також забезпечити on-line взаємодію та обмін інформацією між митницею та правовласниками.
До речі, це дуже важливо, адже на практиці доволі часто імпортери мали проблеми: митне оформлення товару зупинялося, зокрема, якщо дані щодо правовласника у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки товарів послуг та у митному реєстрі не збігалися (у т. ч. у зв'язку зі зміною правовласника). Переважно у таких випадках, якщо зв'язатись із правовласником немає можливості, то відповідні записи у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності скасовувалися.
Призупинення за ініціативою ДМС
Як ми зазначили вище, митний орган може самостійно ініціювати призупинення митного оформлення товарів у разі підозри у порушенні права інтелектуальної власності.
Отже, змінами, внесеними Законом №202 до МКУ, пропонується таке.
У разі підозри у порушенні права інтелектуальної власності (тобто навіть за відсутності у митному реєстрі об'єкта захисту права інтелектуальної власності — правовласник не подав заяву згідно з Порядком №648) митні органи самостійно зупиняють митне оформлення товарів. Як і раніше, про це повідомляють і декларанта, і правовласника. Але перед цим митний орган може витребувати у правовласника інформацію, яка може підтвердити або спростувати порушення права інтелектуальної власності. Наразі відповідний запит, що надсилається правовласнику, має містити інформацію не лише щодо фактичної або очікуваної кількості товарів, їх характеру, а й щодо їх походження та зображення таких товарів. Для того щоби зупинити митне оформлення, від правовласника вимагається протягом трьох робочих днів подати заяву за Порядком №648. Iнакше митне оформлення товарів продовжується в загальному порядку (ч. 1, 4 ст. 400 МКУ).
Чиїм коштом бенкет?
Цікавим є те, що у разі призупинення митного оформлення товарів відшкодування витрат, пов'язаних зі зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника. Зберігання на складі митниці таких товарів є платним починаючи з наступного календарного дня за днем їх розміщення на такому складі. При цьому такий товар підлягає розміщенню на складі митниці після прийняття рішення про призупинення митного оформлення. Правовласник має право за запитом отримати від митниці інформацію про розмір очікуваних витрат, пов'язаних зі зберіганням цих товарів на складі митниці, а також вимагати компенсацію таких витрат від власника товарів, що є предметом порушення його прав інтелектуальної власності, або інших осіб відповідно до законодавства України
Призупинення за даними митного Реєстру об'єктів права інтелектуальної власності
Рішення про призупинення митного оформлення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, на строк до 10 робочих днів з можливістю продовжити на такий самий строк. Причому правовласник може подати митному органу, який призупинив митне оформлення, ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення права інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами.
Увага!
Такий документ (ухвала суду) має містити строк зупинення митного оформлення товарів — у такому разі митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на такий строк.
Ця ситуація є трохи дивною, адже, по-перше, ухвала суду про забезпечення позову може подаватись або до подання позовної заяви, або під час розгляду справи судом. Отже, за відсутності спору між власником/декларантом та правовласником щодо користування об'єктом права інтелектуальної власності варто добре подумати, перш ніж звертатися за забезпеченням позову до суду.
По-друге, представнику правовласника на території України ніхто не забороняв й раніше звертатись за забезпеченням позову щодо заборони вчинення певних дій, зокрема, заборонити здійснювати митне оформлення товару. Що відбувалось і до прийняття Закону №202 (наприклад, ухвала господарського суду Львівської обл. від 01.11.2019 р. у справі №914/2213/19). Єдине, чого бракує цьому рішенню, — строку, на який продовжується зупинення митного оформлення товару. Хоча й у попередній редакції ч. 9 ст. 399 МКУ також містилася вимога встановлення строку для продовження призупинення. Незрозуміло, що взагалі мали на меті ці зміни (нова редакція ч. 9 ст. 399 МКУ).
Втім, якщо цього не зробити, ніщо не завадить митному оформленню товару.
У подальшому представник правовласника має подати позов до декларанта про заборону здійснювати використання позначення (ТМ), заборону здійснювати розповсюдження товарів за митною декларацією та про вилучення з цивільного обороту та знищення відповідного товару тощо.
Відтак, фактично, нічого не змінюється — як і раніше, поки спір не буде вирішений судом та/або не буде скасоване забезпечення позову, митне оформлення не здійснюється.
Достроковий випуск товарів
Змінами запроваджено порядок дострокового випуску товару, митне оформлення якого призупинене за підозрою у порушенні права інтелектуальної власності.
Але з огляду на приписи ч. 2 ст. 400-1 МКУ така процедура застосовується лише до товарів, які містять такі об'єкти права інтелектуальної власності, як промислові зразки, винаходи, сорти рослин або компонування напівпровідникових виробів. Рішення про це приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки. При цьому мають виконуватись обов'язкові умови, наведені у ч. 2 ст. 400-1 МКУ, серед яких: декларант/власник товарів та правовласник досягли згоди щодо дострокового випуску товарів; у митних органах немає інформації про заборону вчинення певних дій чи інших заходів щодо запобігання їх використання.
Оновлена процедура знищення товарів
Відтепер у разі відмови власника товарів від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання митниці згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення правовласник вважається таким, що уповноважений власником товарів на поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування (ч. 2, 9 ст. 401 МКУ, див. схему 1).
Схема 1
Порядок та строки знищення товарів за ст. 401 МКУ
Щодо дрібних експрес-посилок (до 2 кг та до трьох одиниць товарів), то у разі якщо після заперечення власника товару на їх знищення правовласник не подасть ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення права інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, товари підлягають митному оформленню в загальному порядку (див. схему 2).
Схема 2
Порядок та строки знищення експрес-посилок та одиничних товарів за ст. 401-1 МКУ
Шампанське — тільки з Шампані, коньяк — з Коньяка
Законом №202 до контрафактних віднесені також товари, що є предметами порушення права інтелектуальної власності на географічне зазначення в Україні й містять назву чи термін або описуються за допомогою назви чи терміна, які захищені таким географічним зазначенням, а також будь-яка упаковка, етикетка, наліпка, брошура, інструкція з експлуатації, гарантія чи інший документ такого типу, навіть якщо вони представлені окремо, які містять позначення, назву або термін, тотожні із охоронюваною в Україні ТМ чи географічним зазначенням, або які є схожими настільки, що їх можна сплутати.
Нагадаємо, що з 01.01.2020 р. набирають чинності зміни, що вносяться Законом №123 до Закону №752. Цими змінами запроваджується правова охорона географічних зазначень в Україні, яка регулює відносини, що виникають у зв'язку з їх реєстрацією, використанням та захистом.
Під географічним зазначенням розуміють найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.
На такі товари з географічними зазначеннями поширюються вимоги захисту права інтелектуальної власності українського й міжнародного права та застосовуються всі визначені Законом №202 заходи сприяння захисту права інтелектуальної власності. Їх митне оформлення може бути призупинено за ініціативою митних органів або за даними митного Реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Це стосується, зокрема, таких товарів, як сири (пармезан, фета, інші), алкогольні напої (шампанське, коньяк тощо).
Увага! У зв'язку з прийняттям Закону №123 внесено зміни до порядку реєстрації географічних позначень, що завершуватиметься видачею виписки з Реєстру щодо відомостей про географічне зазначення (замість існуючого Реєстру назв місць походження та географічних зазначень походження товарів).
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- Закон №123 — Закон України від 20.09.2019 р. №123-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень».
- Закон №202 — Закон України від 17.10.2019 р. №202-IХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України».
- Закон №752 — Закон України від 05.12.2012 р. №752-XIV «Про охорону прав на зазначення походження товарів».
- Порядок №648 — Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. №648
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»