Штрафи, які роками застосовувались при перевірках касової дисципліни, скасували. Але суб'єкти господарювання ніяк не можуть повірити, що за порушення їх не каратимуть. Тож доводиться шукати підтвердження у самих податківців.
В IПК від 23.08.2019 р. — №3978/6/99-99-14-05-01-15/IПК (див. «ДК» №36/2019) та №3979/6/99-99-14-05-01-15/IПК (див. «ДК» №36/2019) — ДФСУ надала відповіді на запитання, які стосуються обігу готівки на підприємствах та їх відокремлених підрозділах.
Але найголовніше в них обох — це те, що податківці наголошують: правила залишились, а ось фінансові санкції до суб'єктів господарювання за них скасовано. З цього і почнемо.
Відповідальність за порушення правил готівкового обігу — є чи немає?
Як ми повідомляли в «ДК» №26/2019, 23 червня 2019 року набрав чинності Указ №418. Ним було, зокрема, скасовано Указ Президента від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Таким чином було скасовано штрафи:
1) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;
2) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
3) за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;
4) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25% виданих під звіт сум;
5) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;
6) за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.
До речі, два з цих штрафів (№3 та №6) і до цього не застосовувалися, бо не відповідали чинному законодавству, яке було прийняте після встановлення таких штрафів. А тепер скасовано і решту фінансових санкцій.
Але від себе нагадаємо, що залишились адміністративні санкції, які застосовуються до посадових осіб юрособи або ФОПів:
— за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, — від 1700 до 3400 грн. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, — від 8500 до 17000 грн (ст. 163-15 КУпАП);
Зверніть увагу!
Згідно з науково-практичним коментарем до статті 163-15 КУпАП, такий штраф передбачено не лише за порушення граничних сум розрахунків, а й за відмову суб'єкта господарювання, який зобов'язаний приймати до оплати електронні платіжні засоби, приймати їх до оплати.
— за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, які реалізують товари за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій (на відповідальних осіб), — від 289 до 1496 грн. За ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за те саме порушення, — від 731 до 2975 грн (ч. 1 ст. 164-4 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП та ст. 234-2 КУпАП, повноваження розглядати справи з метою накладення на посадових осіб підприємств і ФОПів штрафів, які загрожують суб'єктам за порушення касової дисципліни (санкцій за ст. 163-15 КУпАП), надано органам ДФСУ (тепер — ДПС). Виявляти порушення і складати протоколи про адмінпорушення вони можуть під час перевірок.
Штрафи на ФОПів
Для ФОПів оприбуткуванням готівки (згідно з п. 11 розділу II Положення №148) є запис в Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат). Таким чином, завдяки скасуванню Указу №436 з підприємців знімається найбільш загрозливий штраф у 5-кратному розмірі невідображеної (або несвоєчасно чи не в повній сумі відображеної) в цій Книзі готівки.
Але позаяк ведення такої Книги передбачено ПКУ, то, як і раніше, за порушення порядку її ведення (як за порушення ведення податкового обліку) податківці можуть застосувати адмінштраф за ст. 163-1 КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн. Розглядають адміністративні справи за такі порушення районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП).
А ось відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адмінпорушення за ст. 164-4 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (тобто працівники Національної поліції). Справи про такі порушення також розглядають органи Нацполіції (ст. 222 КУпАП).
Крім цього, чинними залишились усі штрафи, встановлені ст. 17 Закону про РРО. Зокрема, за непроведення розрахункових операцій через РРО, а у випадках, коли ст. 9 цього Закону дозволяє РРО не використовувати, — за неоформлення прибуткових і видаткових касових ордерів та невидачу відповідних квитанцій у встановленому порядку.
А тепер — докладніше про зміст IПК.
Щодо оприбуткування готівкової виручки на відокремленому підрозділі (магазині)
Податківці нагадують, що пунктом 11 розділу II Положення №148 передбачено: готівка, що надходить до кас, оприбутковується у день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки у касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).
А якщо РРО вийшов з ладу або було відімкнення електроенергії та неможливо зняти з РРО щоденний фіскальний звітний чек (щоденний «Z-звіт»)?
Податківці надають відповідь тільки для одного варіанта — коли підрозділ має власну касову книгу. Вони зазначають, що в цьому разі для оприбуткування достатньо обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
А якщо касової книги немає? На нашу думку, відповідь має бути аналогічна. Адже ті відокремлені підрозділи, які касової книги не мають, використовують її аналог — КОРО чи іншу відповідну книгу обліку. Тобто оприбуткуванням в умовах, коли зняти «Z-звіт» неможливо (принаймні неможливо зробити це вчасно), буде запис у такій книзі. Але звісно, що і вихід РРО з ладу, і відімкнення електроенергії варто підтвердити документально.
Як підтвердити відімкнення енергопостачання
В IПК від 26.07.2019 р. №3493/IПК/08-01-14-08-17 податківці зазначали, що отримання довідки від постачальника електроенергії про відімкнення енергопостачання, якщо відімкнення було зовнішнім, чинним законодавством не передбачено. Так само як і складання довідки (акта) про відсутність електроенергії, якщо відімкнення було внутрішнім, для підтвердження використання РК законодавством не передбачено.
Таким чином, на сьогодні питання, як саме підтвердити відімкнення енергопостачання, залишається відкритим. I хоча законодавством подібні довідки і акти не вимагаються, краще їх все ж таки мати.
Утім, навіть якщо ці правила порушити і не оформити довідок про відімкнення енергопостачання, фінансових санкцій за неоприбуткування готівки не буде — про це податківці самі зазначають наприкінці IПК №3979/6/99-99-14-05-01-15/IПК.
Облік розмінної монети
Обов'язку надавати покупцям здачу і забезпечувати себе для цього дрібними грошима ніхто не скасовував. Про це податківці і нагадують в IПК №3978/6/99-99-14-05-01-15/IПК.
Пунктом 22 розділу II Положення №148 визначено, що суб'єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг / додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України).
I не менш важливий момент, яким часто нехтують: суб'єкти господарювання зобов'язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків.
Щодо монет, які тепер замінили банкноти дрібного номіналу (1 та 2 грн), та самих монет дрібного номіналу (тобто до 1 грн) НБУ в листі від 22.04.2019 р. №50-0006/21859 наголошував: банки зобов'язані приймати їх від клієнтів. А також видавати такі монети клієнтам за наявності їх у залишку операційної каси. А якщо залишку банкам бракує, НБУ повідомив, що готовий забезпечити банки та їх підрозділи розмінними монетами.
Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання «Z-звіту» (п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547).
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання «Z-звіту» до реєстрації першої розрахункової операції та/або до виконання операції «службове внесення».
Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена у скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення».
Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є «Z-звіт», у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Отже, у разі відображення розмінної монети у РРО за допомогою операції «службове внесення» звіт про її використання не складається, але у разі здавання розмінної монети до каси підприємства складається звіт та виписується прибутковий ордер на суму, що була видана зранку як розмінна монета.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Указ №418 — Указ Президента України від 20.06.2019 р. №418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»