З 11 травня 2019 року запрацювали зміни, внесені Постановою №391 до Порядку №117. Нагадаємо про загальний механізм блокування та розблокування ПН та РК та розповімо, що у ньому нового.
Насамперед нагадаємо, що є 4 етапи перевірки щодо блокування ПН/РК:
— 1 етап — «відсікаючий», тобто попередня оцінка перед перевіркою. Тут податкова дивиться, чи дотримано одну з ознак, визначених у п. 3 Порядку №117. Назвемо їх «неблокуючі» ознаки. I якщо так, то така ПН/РК не підлягає основній перевірці, а відразу реєструється в ЄРПН (п. 4 Порядку №117). Втім, це правило з 10.11.2018 р. не стосується зменшуючих РК до будь-яких ПН — вони завжди підлягають основній перевірці;
— 2, 3 та 4 етапи — «перевірочні». Якщо ПН/РК так і не «відсіклися», то тут уже податкова проводить основну перевірку на відповідність, так би мовити, «блокувальним» критеріям (п. 5 Порядку №117):
— контроль наявності ознак ризиковості платника податку (етап 2);
— моніторинг позитивної податкової історії платника податку (етап 3);
— перевірка ризиковості здійснення операцій (етап 4).
Докладніше про це — далі, а наразі зазначимо тих, кому пощастить і їхні ПН/РК не підлягатимуть основній перевірці, а відразу будуть зареєстровані в ЄРПН.
Ознаки, за яких ПН/РК мають імунітет на блокування
До «неблокувальних» ознак, за якими ПН/РК не проходитиме перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені такі ознаки.
Ознака 1, яку зазначено у пп. 1 п. 3 Порядку №117. Тут з 11.03.2019 р. все без змін: якщо ПН складено на операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачеві та/або які звільнені від оподаткування. Тобто йдеться про ПН, які складаються у разі:
— здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;
— нарахування «компенсуючих» ПЗ з ПДВ згідно з п. 198.5 та ст. 199 ПКУ;
— нарахування умовного постачання у разі анулювання реєстрації платника податку згідно з п. 184.7 ПКУ чи перевищення бази оподаткування над договірною вартістю відповідно до п. 188.1 ПКУ;
— отримання послуг від нерезидента (п. 208.2 ПКУ);
— здійснення експортних операцій;
— складання зведених ПН за щоденним підсумком реалізації;
— складання ПН за операцією, що є звільненою від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, п. 2 розділу ХХ ПКУ.
Тож такі ПН під блокування не потрапляють, а відразу реєструються в ЄРПН. Дивно, що вкотре забувають внести зміни і згадати в цій ознаці про РК до таких ПН. Утім, очевидно, що вони також проходитимуть у ЄРПН без моніторингу. Адже про них ідеться у загальному п. 3 Порядку №117.
Ознака 2, яку зазначено у пп. 2 п. 3 Порядку №117. А от тут уже Постановою №391 внесено додаткову умову. Відразу реєструються ПН/РК, які вписуються в обсяг постачань до 500 тис. грн на місяць (причому при визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ), і при цьому виконуються одночасно три такі умови:
1) керівник — посадова особа платника ПДВ є особою, що обіймає аналогічну посаду не більш ніж у 3-х (включно) платників ПДВ (ця умова застосовувалась і раніше);
2) обсяг постачань на кожного з покупців (з-поміж платників ПДВ) за цей місяць не перевищував 50 тис. грн (ця умова теж була раніше);
3) сума ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України), сплаченого у попередньому місяці, має перевищувати 20 тис. грн (нова умова).
Зверніть увагу!
РК, які подані на реєстрацію не в тому місяці, коли їх складено, не враховуються при визначенні дотримання суми в 500 тис грн (пп. 2 п. 3 Порядку №117). Тобто будь-які РК, які зменшують або збільшують ПДВ, можуть вплинути на такий обсяг постачать лише тоді, коли їх складено і спрямовано до ЄРПН (зареєстровано) у місяці, за який підбиваються підсумки. РК, які зареєстровано в іншому місяці, навіть своєчасно, на обсяг не впливають.
Тож завдяки такій новій третій вимозі, швидше за все, негайно зареєструвати ПН/РК не зможуть малі та дрібні платники ПДВ, у яких не завжди є 20 тис. грн сплаченого ПДВ за місяць.
Ознака 3, яку прописано у пп. 3 п. 3 Порядку №117, також зазнала змін. Негайно реєструються ПН/РК, які одночасно відповідають таким вимогам:
1) одночасне дотримання показників D та P, які мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4. Це рівняння розшифровується так: має бути дотримано податкове навантаження (стосується податків (зборів) та ЄСВ, крім імпортного ПДВ) на рівні понад 5% за попередні 12 місяців та зростання звітних ПЗ з ПДВ більш як на 40% порівняно з місячним максимумом за останні 12 місяців (ця умова діяла й раніше). Як визнаються показники D та P, прописано у пп. 3 п. 3 Порядку №117;
2) загальна сума сплаченого ПДВ за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України), становить більше 400 тис. грн (нова умова).
Виходить, що навіть за дотримання платником ПДВ показника понад 5% податкового навантаження та зростання звітних ПЗ з ПДВ понад 40% буде ще одна умова — сплата ПДВ за останні 12 календарних місяців на рівні понад 400 тис. грн,тобто в середньому 33,3 тис. грн на місяць.
Якщо ваша ПН/РК не відповідає жодній із наведених вище трьох ознак, тоді у вас немає імунітету на блокування ПН/РК, а отже, податкова проводитиме основну перевірку на відповідність «блокувальним» критеріям. А от тут усе набагато цікавіше.
Ознаки, за яких ПН/РК блокують
Відповідно до п. 5 Порядку №117, ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Результат цих перевірок може бути такий:
— якщо ризиковість платника податку підтверджено, то ПН/РК блокується (п. 6 Порядку №117);
— якщо ризиковість операції підтверджено і при цьому немає позитивної податкової історії, то ПН/РК блокується (п. 7 Порядку №117);
— якщо ризиковість операції підтверджено, натомість є позитивна податкова історія платника податку, то ПН/РК реєструється в ЄРПН (п. 7 Порядку №117).
Ми підібралися до найцікавішого — критеріїв ризиковості та показників, за якими визначають позитивну податкову історію платника.
Усе добре, але незаконно.
Почнімо з того, що у п. 10 Порядку №117 сказано, що критерії ризиковості та перелік показників, за якими визначають позитивну податкову історію платника, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну, а Мінфін, своєю чергою, погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На підставі цієї норми ДФСУ визначила такі критерії листом від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18. Вони прийшли на зміну критеріям, визначеним у листі ДФСУ від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 (див. «ДК» №14-15/2018). А показники позитивної історії визначено у листі ДФСУ від 21.03.2018 р. №960/99-99-07-18 (див. «ДК» №14-15/2018).
Усе б нічого, та у платників податку виникли сумніви щодо законності застосування ДФС таких критеріїв. Пояснімо чому.
У п. 201.16 ПКУ сказано, що саме КМУ має визначити порядок і підстави для блокування ПН/РК. Проте КМУ затвердив Порядок №117, у якому жодних критеріїв ризиковості не було встановлено. Натомість КМУ переделегував свої повноваження, що, вважаємо, не відповідає змісту п. 201.16 ПКУ, та постановив, що саме ДФС має визначити підстави для блокування ПН/РК. А ось як саме ДФС має визначати та затверджувати такі критерії та показники, у Постанові №117 ані слова. ДФС це зробила у своїх листах.
Утім, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які безпосередньо впливають на госпдіяльність суб'єктів господарювання, а отже, потребують обов'язкової процедури їх погодження. Такі критерії/показники мають бути затверджені у документі із дотриманням всіх регуляторних процедур, тобто документ має бути нормативно-правового характеру. Тоді як листи ДФСУ мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм!
На підставі цього Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. №3890/0/20-18 (див. «ДК» №22/2018) висловила позицію, що критерії/показники затверджено без дотримання регуляторних процедур. А отже, ДРС поставила під сумнів правову обґрунтованість та об'єктивність застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Про це ми зазначали у коментарі до згаданого листа у «ДК» №22/2018.
У відповідь Мінфін розробив проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку» та надіслав його 3 липня 2018 року до ДРСУ на погодження. Цей проект наказу 5 вересня ДРСУ розглянула і рішенням від 23.08.2018 р. №361 погодила. Про це ми писали у статті «Критерії блокування ПН/РК: старе по-новому» у «ДК» №38/2018. Проте цього наказу так і не було затверджено.
А от 13 листопада 2018 року ДФСУ оприлюднила затверджені в. о. голови ДФС Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, визначені відповідно до вимог п. 10 Постанови КМУ №117. Про це ми писали у статті «Нові критерії блокування ПН/РК» у «ДК» №14-15/2018.
Отже, на практиці податківці й досі користуються критеріями, затвердженими листом від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18 та показниками позитивної історії, затвердженими листом від 21.03.2018 р. №960/99-99-07-18.
Проте Верховний Суд вказав на незаконність критеріїв/показників блокування ПН/РК, викладених у листах ДФСУ, адже вони діятимуть, якщо будуть затверджені нормативно-правовим актом.
Позиція ВС
У постанові від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18 ВС зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, а отже, не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов'язковій реєстрації у встановленому порядку. А тому ВС погодився із судами інших інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації ПН платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФСУ від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18, та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже Товариством були надані первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
На днях вже суд першої інстанції не просто сказав про «незаконність» застосування до платників ПДВ критеріїв/показників, викладених у листі ДФСУ, а й зобов'язав ДФСУ відкликати лист.
Так, у рішенні Окружного суду м. Києва від 26.04.2019 р. у справі №640/1240/19 зауважено, що зазначені Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.
А позаяк ці критерії не було затверджено за Порядком, то вони вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані. У зв'язку із цим суд встановив, що запровадження ДФСУ критеріїв ризиковості листом від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18 є протиправним, і тому зобов'язав ДФСУ відкликати цей лист як такий, що не підлягає виконанню. Про це «ДК» писав у №20/2019.
Та навіть якщо ДФС відкличе свій лист, то постає питання щодо долі вже заблокованих на підставі цих критеріїв ПН та РК. Якщо ДФС самостійно розблокує всі ПН та РК, то це буде свято. Якщо ж ні, тоді залишається вже у судовому порядку оскаржувати рішення ДФС щодо блокування ПН/РК, використовуючи висновки ВС у постанові від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18 та Окружного суду м. Києва у рішенні від 26.04.2019 р. у справі №640/1240/19.
Зауважимо!
Виправити помилку у самому поясненні до розблокування не вдасться, адже це не передбачено законодавством. А от якщо надійде квитанція про неприйняття документа, то платник має право надіслати повідомлення з правильними даними (ЗIР, підкатегорія 101.17).
I що ж далі?
Поки що лист ДФСУ не відкликано, наказ Мінфіну про критерії/показники так і не затверджено, тож нелегальні критерії/показники і надалі працюють. Але ця їх нелегальність є додатковою підставою для звернення до суду з вимогою розблокувати ПН/РК.
Блокування ПН/РК
Дізнатися про блокування просто, адже в разі зупинення реєстрації ПН/РК протягом операційного дня, а це з 8 до 20 години відповідно до п. 3 Порядку №1246, має надійти квитанція. У ній мають зазначатися (п. 13 Порядку №117):
1) номер та дата складання ПН/РК;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Зверніть увагу!
У квитанції має бути зазначена конкретна причина блокування, а не просто, наприклад, посилання на п. 1.6 критеріїв ризиковості загалом. Так, ВС в ухвалі від 01.02.2019 р. у справі №810/3938/18 зазначав, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів. А вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим (що не пояснює обставин, на підставі яких заблоковано ПН) і через те таким, що впливає на можливість подання платником надалі належних документів.
А от П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.01.2019 р. у справі №821/979/18 встановив, що через цю неконкретність платника було позбавлено можливості усунути недоліки, що стали підставою для блокування ПН (з огляду на те, що залишалася незрозумілою причина блокування, і те, які розблокувальні документи подавати). Тож постановив заблоковані ПН зареєструвати.
До речі, про документи. Так, для розблокування ПН/РК платник податку протягом 365 к. д. з дати складання заблокованої ПН/РК в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, подає відповідне пояснення ПН, а також копії необхідних документів, причому завіряти такі документи не потрібно (ЗIР, підкатегорія 101.17). Вичерпний перелік таких документів прописано у п. 14 Порядку №117.
На замітку!
Можна подати один пакет документів до кількох заблокованих ПН/РК згідно з абз. 2 п. 15 Порядку №117. Але за умови, що:
— такі ПН/РК складені на одного отримувача — платника ПДВ за одним і тим самим договором
або
— у таких ПН/РК відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів за УКТ ЗЕД або кодами послуг за ДКПП).
Зауважимо, що згідно з п. 15 Порядку №117 подання документів на розблокування ПН/РК є правом(!), а не обов'язком платника. Про це говорили й самі податківці в IПК ДФСУ від 13.07.2018 р. №3098/6/99-99-15-03-02-15/IПК.
I якщо платник податку протягом 365 к. д. не подасть документи, зазначені у п. 14 Порядку №117, комісії контролюючих органів відповідно до п. 21 Порядку №117 приймають рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.
Пояснення та документи можуть приймати комісії ДФС двох рівнів (п. 19 Порядку №117):
— регіонального (комісії ГУ ДФС в областях, м. Києві й Офісу великих платників ДФС);
— центрального (комісії ДФС). Тут Постановою №391 внесено певні зміни.
Комісії регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і копій документів від платника, приймають рішення про відмову або реєстрацію ПН/РК у ЄРПН (п. 23 Порядку №117):
— щодо платників ПДВ, у яких обсяг постачання у зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК (з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію) менш ніж 30 млн грн та які на дату зупинення реєстрації ПН/РК НЕ відповідали критеріям ризиковості платника податку. Такі рішення реєструють у Реєстрі та надсилають платникам;
— щодо платників ПДВ, у яких обсяг постачання у зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК (з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію) понад 30 млн грн включно та/або які на дату зупинення реєстрації ПН/РК відповідали критеріям ризиковості платника податку. Далі рішення попередньо реєструють в окремому Реєстрі і надсилають до комісії центрального рівня для прийняття ними остаточного рішення.
Додатковий критерій при рішенні про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК регіональними комісіями у вигляді відповідності чи невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості додався до Порядку №117 завдяки Порядку №391. Тож з 11 травня, навіть якщо ваш обсяг постачань менший ніж 30 млн грн, проте ви відповідаєте критеріям ризиковості, остаточне рішення щодо реєстрації ПН/РК прийматимуть комісії центрального рівня.
А от комісія центрального рівня протягом 7 р. д., що настають за днем отримання пояснень і копій документів від платника (але не раніше отриманого рішення комісії регіонального рівня), може прийняти інше рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК. Тоді нове рішення включають до Реєстру та надсилають платнику, а рішення комісії регіонального рівня скасовують (п. 24 Порядку №117).
Якщо буде прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, то платник ПДВ може скористатися можливістю оскаржити його в адміністративному чи судовому порядку.
Згідно зі змінами в п. 27 Порядку №117 завдяки Постанові №391, оскаржити в адміністративному порядку тепер можна лише рішення регіональної комісії (можливість його судового оскарження, природно, збереглася), а от рішення центральної комісії оскаржуватиметься тільки в суді.
А що ж із ПК, доки ПН заблоковано?
Відповідно до п. 198.6 ПКУ, включати до ПК суми вхідного ПДВ, не підтверджені зареєстрованими ПН в ЄРПН, не можна. Тож весь час, доки постачальник вирішує питання про розблокування ПН, покупець не має права на відображення ПК. Зробити це можна лише у звітному періоді реєстрації ПН у ЄРПН.
Коли реєструють заблоковані ПН/РК
Відповідно до п. 28 Порядку №117, ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
— прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі;
— набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН/РК у Реєстрі;
— протягом 5 або 7 робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації комісією регіонального рівня/центрального рівня.
То скільки ж часу чекати? А чекати можна довго, адже постачальник може подавати документи на розблокування протягом 365 к. д. із дати складання заблокованої ПН/РК. А ще додайте час на розгляд документів та прийняття рішень комісіями, і на тяганину, якщо постачальник захоче скористатися можливістю оскаржити рішення про відмову в реєстрації в адміністративному чи судовому порядку.
На жаль, ні ПКУ, ні Порядок №117 не надає покупцю жодних важелів впливу на постачальника для прискорення ним подання документів. Тому залишається тільки чекати.
Чи можна скласти ПН-двійника для покупця, аби зберегти відносини?
У ПКУ не передбачено можливості виписувати другу таку ж ПН, тобто ПН-двійника для однієї операції. Але на практиці таке можливе. Якщо постачальник бажає залишитися у гарних взаємовідносинах із покупцем, то, звичайно ж, можна спробувати скласти та зареєструвати таку ж саму ПН, але з іншим номером.
Позаяк першу ПН заблоковано (в ЄРПН її немає), то за умови, що постачальник не боротиметься за її розблокування, така хитрість не матиме негативних наслідків. Адже постачальник в декларації з ПДВ відобразить оподатковану операцію один раз, та й покупець скористається правом на податковий кредит за зареєстрованою ПН. Але будьте готові, що, як мінімум, під час перевірки на постачальника чекають запитання податківців щодо причин складання двох ПН на одну операцію.
А що зі штрафами за нереєстрацію заблокованої ПН?
Відповідь на це запитання надали фахівці ДФС у ЗIР, підкатегорія 101.27.
1. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120-1.2 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК.
2. Щодо ПН/РК, реєстрацію в ЄРПН якої було зупинено і протягом 365 календарних днів платником податків не було вжито заходів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію, але контролюючим органом після закінчення 365 днів за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації ПН/РК в ЄРПН, до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120-1.2 ПКУ. А це штраф у розмірі 50% від суми ПДВ у ПН/РК.
Iз першим твердженням не посперечаєшся, а от щодо другого, то важко погодитися із таким штрафом у ситуації, коли заблоковану податкову накладну так й не було зареєстровано незважаючи на те, чи скористався платник податків правом на розблокування, чи ні.
Адже якщо читати норму п. 120-1.2 ПКУ буквально, то у ній сказано, що штрафу, незалежно від ситуації, немає до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації заблокованих ПН/РК. Тобто має бути факт реєстрації заблокованої ПН/РК у ЄРПН. А якщо немає такої реєстрації, то відповідно не має бути й штрафу. Адже якщо податківці позбавили права на реєстрацію ПН, не можна штрафувати платника за невиконання обов'язку, який він з вини самих же податківців не може виконати.
Мало того, у нормі п. 120-1.2 ПКУ залишилося посилання на пп. 201.16.4 ПКУ, який ще з 01.01.2018 року не діє. Втім, у ньому йшлося про таке.
ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї з подій:
— прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
— набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.
Наразі цю норму перенесено до Порядку №117, а саме до п. 28, про який йшлося вище. Тому, по суті, сам механізм накладання штрафу має залишитися незмінним. Єдине, що ламає згадану вище позицію, це те, що п. 21 Порядку №117 дає комісіям після закінчення 365 днів підставу для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Саме про цю норму податківці згадують у наведеній вище консультації і на її підставі дають другу частину консультації.
Отже, повторюємо: вважаємо, що штраф накладається за нормою п. 120-1.2 ПКУ, а в ній ідеться саме про факт відновлення реєстрації ПН/РК, а не про факт прийняття рішення щодо реєстрації чи відмову в реєстрації ПН/РК.
Нормативна база
- Порядок №117 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117.
- Порядок №1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246.
- Постанова №391 — Постанова КМУ від 24.04.2019 р. №391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117».
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»