• Посилання скопійовано

Хвороба працівника під час відпустки

Працівник під час відпустки захворів і бажає отримати лікарняні. Що краще: перенести невикористану частину відпустки чи продовжити відпустку у зв'язку з настанням тимчасової непрацездатності? I що відбуватиметься з відпустковими цього працівника?

Перенесення та продовження відпусток

Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки, у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено (див. таблицю).

Таблиця

Які відпустки можна перенести/продовжити, а які ні

Відпустки, які можна перенести/продовжити Законодавча норма Відпустки, які не переносяться/ не продовжуються Законодавча норма
Щорічна основна відпустка Закон про відпустки Відпустки без збереження зарплати Закон про відпустки
Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці Творча відпустка
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей Відпустка для підготовки та участі в змаганнях
Щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством (додаткова оплачувана відпустка за стаж державної служби) Закон «Про державну службу» Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини
Додаткова відпустка учасникам бойових дій та інвалідам війни
Додаткові відпустки, що не належать до щорічних («чорнобильські» відпустки) Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Якщо відпустка продовжується, то вона надається відразу після закінчення тимчасової непрацездатності працівника.

А якщо йдеться про перенесення, то між закінченням лікарняного і наданням відпустки за дні, які припадали на дні, зазначені в листку непрацездатності, є перерва.

Який же спосіб використання працівником невідгуляних днів відпустки застосовувати? Це питання має узгоджуватися між працівником і роботодавцем, тобто потрібна згода сторін. Працівник має право вибору, і примусити його подовжити відпустку або перенести її на інший період роботодавець не має права. I навпаки — змусити роботодавця надати відпустку у зручний для працівника час працівник не має права.

Отже, працівник подає роботодавцеві заяву із проханням продовжити або перенести невикористану відпустку на інший період. На підставі заяви працівника та листка непрацездатності роботодавець видає відповідний наказ (див. зразки 1 та 2).

Зразок 1

  Директору ТОВ «Лани Вінниччини»
Степаненку О. К.
бухгалтера
Приймаченка Костянтина Дмитровича
Заява
Прошу продовжити надану мені щорічну основну відпустку на 7 календарних днів з 01.04.2019 р. у зв'язку з настанням тимчасової непрацездатності під час відпустки з 25.03.2019 р. до 31.03.2019 р. включно.

Копія листка тимчасової непрацездатності від 25.03.2019 р. серії АВ №123456 додається.
01.04.2019 р. (підпис) К. Д. Приймаченко

Зразок 2

Товариство з обмеженою відповідальністю
«Лани Вінниччини»
 
НАКАЗ
01.04.2019 р. м. Томашпіль №549-к
Про продовження відпустки Приймаченка К. Д.
у зв'язку з настанням тимчасової непрацездатності
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 25.03.2019 р. до 31.03.2019 р. включно, що припала на період щорічної відпустки,

НАКАЗУЮ

продовжити ПРИЙМАЧЕНКУ Костянтину Дмитровичу, бухгалтеру, щорічну основну відпустку за робочий рік 15.01.2018 — 14.01.2019 рр. на 7 календарних днів з 01.04.2019 р. до 07.04.2019 р. включно.
Підстава: 1. Заява Приймаченка К. Д. від 01.04.2019 р. за №475.

2. Листок тимчасової непрацездатності від 25.03.2019 р. серії АВ №123456.
Директор (підпис) О. К. Степаненко
Візи

Начальник відділу кадрів (підпис) О. К. Петренко 01.04.2019 р.

З наказом ознайомлений (підпис) К. Д. Приймаченко 01.04.2019 р.

Трапляється, що роботодавці не погоджуються на перенесення невикористаної частини відпуски внаслідок хвороби працівника, пояснюючи це тим, що таке перенесення порушує вимогу частини першої ст. 12 Закону про відпустки, відповідно до якої основна безперервна частина щорічної відпустки має становити не менше 14 календарних днів.

Наприклад, у поточному періоді працівник вже використав 10 календарних днів щорічної відпустки. Тепер йому надано останні 14 календарних днів такої відпустки (встановлена тривалість щорічної відпустки — 24 календарні дні). Iз них працівник використав 9 календарних днів, а решту днів він хворів. Тобто виходить, що жодна з частин щорічної відпустки не становить 14 календарних днів, а лише 10, 9 та 6.

Проте фахівці Мінсоцполітики у «Віснику» №27/2018, с. 32, роз'яснюють: вимога щодо надання основної безперервної частини щорічної відпустки не менше 14 календарних днів виконується на етапі надання відпустки. Отже, якщо на момент використання відпустки працівник захворів, то він може не використовувати 14 календарних днів поспіль і це не буде порушенням вимоги частини першої ст. 12 Закону про відпустки.

Тепер, коли ми визначилися щодо часу відпочинку працівника, повернімося до грошового питання. Адже працівник перед відпусткою вже отримав відпусткові. А тепер за частину цього ж періоду отримає лікарняні. I, зрештою, з'явилися нові дні оплачуваної відпустки. Як розрахуватись із працівником правильно?

Розраховуємо відпусткові

Зрозуміло, що відпусткові слід розраховувати згідно з нормами Порядку №100. Саме цей порядок роботодавець вже застосував під час розрахунку відпусткових, виплачених за 3 дні перед початком відпустки.

Далі потрібно нарахувати лікарняні. Їх сума розраховується згідно з Порядком №1266. Звертаємо увагу на календарні дні тимчасової непрацездатності. Адже, на нашу думку, роботодавцеві доведеться:

— сторнувати відпусткові, нараховані за цей період (так само, як і суми ПДФО, ВЗ та ЄСВ, нараховані з суми таких відпусткових);

— нарахувати за цей період лікарняні (і їх оподаткувати).

Виплата лікарняних відбувається у загальному порядку, але при цьому виникає переплата відпусткових. Її долю теж треба вирішити одразу: або працівник повертає гроші до каси/на поточний рахунок роботодавця, або просить (у заяві) зарахувати цю переплату в рахунок майбутніх виплат зарплати/відпусткових.

Далі слід нарахувати відпусткові за ті дні відпустки, на які її буде продовжено. I тут виникає запитання: з якої середньоденної зарплати їх виплачувати? З тієї, з якої оплачувалися попередні дні відпустки, чи рахувати наново? I, як виявилося, тут є варіанти.

Фахівці Мінсоцполітики у листі від 21.03.2019 р. №369/0/206-19 (див. «ДК» №19/2019) зауважили: якщо дата продовженої відпустки припадає на наступний місяць після її первинного надання, то розраховувати середню зарплату слід по-новому, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання такої відпустки.

Також у листі від 19.06.2017 р. №1692/0/101-17 вони зазначили: «Ураховуючи норми Порядку, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток, які надаються працівникові, залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка».

Тож у разі продовження відпустки у зв'язку з настанням тимчасової непрацездатності ймовірними є два варіанти.

Варіант 1. Дата початку відпустки, продовженої у зв'язку з настанням тимчасової непрацездатності, збігається з місяцем її надання. У цьому випадку відпусткові, виплачені до початку відпустки, перераховувати не потрібно.

Варіант 2. Відпустка продовжується на наступний місяць після її первинного надання. У цьому випадку слід розрахувати нову середню зарплату. I під час обчислення середньої зарплати для оплати часу продовженої відпустки не забуваймо включити допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо ж відпустка переноситься на інший період, то роботодавець має лише один варіант — розрахувати відпусткові заново виходячи з розрахункового періоду 12 календарних місяців перед місяцем надання цієї частини відпустки.

Нормативна база

  • Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
  • Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру