Коли виплачується вихідна допомога? У якому розмірі? Як розрахувати вихідну допомогу? Чи існує відповідальність за невиплату?
Вихідна допомога: законодавчі засади
Про вихідну допомогу зазначається в ст. 44 КЗпП — її необхідно розуміти як грошовий мінімум, що його роботодавець повинен виплатити працівнику у разі звільнення за певних обставин.
Вихідна допомога за різних обставин виплачується у різних розмірах: не меншому від одного середнього заробітку і до шести середньомісячних заробітків.
Вихідна допомога — це не різновид оплати праці, а обов'язкова виплата. Колективним договором можуть встановлюватися більші розміри вихідної допомоги, ніж зазначені у ст. 44 КЗпП, але не менші, як наголошують автори Науково-практичного коментарю до законодавства України про працю.
Розміри вихідної допомоги
Розміри вихідної допомоги та норми КЗпП, якими їх встановлено, див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Розміри вихідної допомоги
| Розмір вихідної допомоги | Підстава припинення трудових відносин | Норми КЗпП |
| Не менше середнього місячного заробітку | 1. У разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством | Пункт 6 ст. 36 КЗпП |
| 2. З ініціативи роботодавця у випадках: | ||
| а) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; | Пункт 1 ст. 40 КЗпП |
|
| б) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров'я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; | Пункт 2 ст. 40 КЗпП |
|
| в) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | Пункт 6 ст. 40 КЗпП |
|
| Дві мінімальні заробітні плати | У разі призову або вступу працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої ст. 119 КЗпП | Пункт 3 ст. 36 КЗпП |
| У розмірі, передбаченому колдоговором, але не менше тримісячного заробітку | З ініціативи працівника, внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору | Статті 38 та 39 КЗпП |
Як зазначають автори Науково-практичного коментарю до КЗпП, до категорії вихідної допомоги варто відносити також допомогу, що виплачується працівникам, які належать до категорій I і II громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ця допомога виплачується в розмірі триразового середньомісячного заробітку при звільненні названих працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП (п. 7 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). Виплачується допомога за кошти підприємств із наступною компенсацією підприємствам цих витрат за кошти бюджету.
Розрахунок вихідної допомоги
Вихідну допомогу розраховують відповідно до Порядку №100 виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.
Якщо середня заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат, вона розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку №100).
Своєю чергою, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.
Середньомісячна кількість робочих днів обчислюється діленням на два сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства.
Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо працівник не працював протягом останніх двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку №100). Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігалася зарплата або зберігалася частково, вилучається з розрахункового періоду. До такого часу належать періоди, коли:
1) працівник із не залежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наприклад, наказом по підприємству працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв'язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
2) був оформлений простій не з вини працівника;
3) працівнику надавалась відпустка без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки тощо.
Практичні ситуації
Приклад Визначення розміру вихідної допомоги, якщо працівник відмовляється від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством.
Працівник відмовився від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством і підлягає звільненню 20.03.2019 р. відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП. Відповідно до ст. 44 КЗпП, він має право на отримання вихідної допомоги в розмірі, не меншому від середнього місячного заробітку.
Розрахунковим періодом для визначення вихідної допомоги є останні два календарні місяці, що передують звільненню працівника (січень 2019 р. — лютий 2019 р.).
За січень 2019 р. — лютий 2019 р. працівник повинен був відпрацювати згідно зі своїм графіком 41 робочий день (21 р. д. — січень, 20 р. д. — лютий). Але в січні працівник перебував у відпустці з 01.01.2019 р. до 16.01.2019 р., нараховані й виплачені відпусткові становлять 10000,00 грн. Заробітна плата працівника за фактично відпрацьований час за два місяці, що передують місяцю звільнення, становить 19000,00 грн.
Зверніть увагу! Відпусткові не враховуються до розрахунку середньої заробітної плати відповідно до норм Порядку №100. Відповідно, не враховуватимуться і робочі дні за графіком працівника, які припадають на дні відпустки.
1. Розраховуємо кількість відпрацьованих днів за два місяці роботи:
41 р. д. — 10 р. д. (відпустка у січні) = 31 р. д.
2. Визначимо середньоденну заробітну плату:
19000,00 грн : 31 р. д. = 612,90 грн.
Зверніть увагу! Сума вихідної допомоги (середньомісячного заробітку) визначається шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
3. Визначимо середньомісячну кількість робочих днів:
41 : 2 = 20,5 р. д.
4. Визначимо суму вихідної допомоги:
612,90 грн х 20,5 р. д. = 12564,45 грн.
Податок на доходи фізосіб, військовий збір
Вихідну допомогу слід оподатковувати ПДФО за ставкою 18%, бо вихідна допомога з метою оподаткування вважається складовою заробітної плати відповідно до пп. 14.1.48 ПКУ. Застосовується до цього доходу і ПСП — саме так роз'яснюють податківці1. Отже, в формі №1ДФ вихідну допомогу треба показувати разом із зарплатою працівника за ознакою доходу «101». Відповідно, вихідна допомога підлягає оподаткуванню і військовим збором у розмірі 1,5%.
1 Роз'яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.04.2014 р. «Виплата вихідної допомоги у зв'язку із звільненням працівника: чи застосовується ПСП».
Єдиний соцвнесок
А ось тут — жодного «вважається зарплатою». Вихідна допомога у випадку припинення трудових відносин належить до видів виплат, на які не нараховується ЄСВ (п. 4 розділу I Переліку №1170). Таким чином, цей дохід не треба відображати у Звіті з ЄСВ.
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку суму вихідної допомоги відображають на рахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами». За кредитом рахунку 663 — нарахування вихідної допомоги у кореспонденції з рахунками, на які відносять витрати з оплати праці працівника, що звільняється, а за дебетом 663 — виплату вихідної допомоги у кореспонденції з рахунками коштів (каси або рахунків у банку).
Відображення нарахування і виплати вихідної допомоги у бухгалтерському обліку за даними прикладу показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення нарахування і виплати вихідної допомоги у бухгалтерському обліку (за даними прикладу)
| № з/п |
Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Нараховано вихідну допомогу | 23, 91 — 94 | 663 | 12564,45 |
| 2. | Утримано ПДФО (12564,45 х 18%) | 663 | 641 | 2261,60 |
| 3. | Сплачено до бюджету ПДФО | 641 | 311 | 2261,60 |
| 4. | Утримано ВЗ (12564,45 х 1,5%) | 663 | 642 | 188,47 |
| 5. | Сплачено до бюджету ВЗ | 642 | 311 | 188,47 |
| 6. | Перераховано суму вихідної допомоги працівнику (12564,45 - 2261,60 - 188,47) | 663 | 311 | 10113,93 |
Відповідальність за невиплату вихідної допомоги
Хоч вихідна допомога і не належить до ФОП, все ж таки її виплата працівнику передбачена трудовим законодавством і гарантується державою. Мало того, фахівці Мінсоцполітики і Держпраці вважають, що вихідна допомога належить до мінімальних державних гарантій з оплати праці.
Тому, за їх роз'ясненням, у разі невиплати вихідної допомоги або виплати у меншому розмірі передбачено фінансову відповідальність у розмірі десяти мінімальних заробітних плат станом на дату виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого порушено законодавство (згідно зі ст. 265 КЗпП). У 2019 році такий штраф становить 41730 грн.
Крім того, встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 510 до 1700 грн (у разі повторного вчинення порушення — від 1700 до 5100 грн).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»