19 квітня набрав чинності Наказ №641, відповідно до якого реєстрація РРО здійснюється за спрощеною процедурою шляхом електронного обміну документами між усіма суб'єктами відносин у сфері застосування РРО.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру (п. 3 ст. 3 Закону про РРО). На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону про РРО). Не підлягають вилученню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються СГ, до закінчення строку їх служби. Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх вилучення з Державного реєстру не має бути меншим семи років.
1 Наказ Мінфіну від 13.02.2019 р. №64 «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій».
Державний реєстр РРО — це перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів та стандартів і дозволені для застосування.
З дня набрання чинності Наказом №64 реєстрація РРО здійснюється у такій послідовності:
1) виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО (пп. 2 п. 2 Наказу №64);
2) виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО (пп. 5 п. 2 Наказу №64);
3) включення ЦСО до реєстру ЦСО здійснюється на підставі заяви за ф. №1-РЦСО (додаток 1 до Порядку ведення реєстру ЦСО), що подається разом із електронною копією договору з ЦСО заявником до ДФС (п. 1 р. III Порядку ведення реєстру ЦСО);
4) СГ — власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО (п. 3 Порядку №547);
5) ДФС надсилає до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні) (пп. 3 п. 1 р. II Порядку №547);
6) ЦСО вводить РРО в експлуатацію та надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;
7) ДФС видає реєстраційне посвідчення.
Cлід уточнити, що за визначенням «заявник» — це суб'єкт господарювання, який включений до Державного реєстру РРО як виробник або постачальник моделей (модифікацій) РРО.
Виробники (постачальники) РРО протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставку яких було здійснено до набрання чинності Наказом №64. А поки що протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, не включених виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники зобов'язані додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО (пп. 3 п. 2 Наказу №64).
Отже, для здійснення заходів, спрямованих на спрощення процедури реєстрації РРО, запроваджено два електронні реєстри: реєстр екземплярів РРО та реєстр ЦСО. Податкова служба, яка є розпорядником даних реєстру та забезпечує його ведення, розробила нові електронні форми документів та створила нові сервіси в Електронному кабінеті. Це дає змогу виробникам (постачальникам) подавати заяви для наповнення відповідних реєстрів, а ЦСО — повідомлення про укладені договори. Обмін заявами та повідомленнями між усіма суб'єктами (ДФС, ЦСО, постачальниками РРО та безпосередньо СГ) здійснюється в електронній формі.
Виробник і постачальник
Виробник — суб'єкт господарювання, який виробляє реєстратори розрахункових операцій і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення.
Постачальник — суб'єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій.
Кожен екземпляр РРО включається до реєстру один раз. Кожному екземпляру РРО, включеному до реєстру, присвоюється унікальний реєстраційний номер, який не змінюється протягом усього строку застосування РРО.
Датою включення екземпляра РРО до реєстру є дата внесення відповідного запису до реєстру. За відсутності підстав для відмови у включенні екземпляра РРО до реєстру не пізніше наступного робочого дня після надходження від заявника (виробника або постачальника РРО) заяви за ф. №1-ЕРРО (додаток 1 до Порядку ведення реєстру екземплярів РРО; далі — додаток 1) екземпляр РРО включається до реєстру з присвоєнням унікального реєстраційного номера.
Iнформація про екземпляри РРО для включення до реєстру подається до ДФС в електронній формі суб'єктом господарювання, включеним до Державного реєстру РРО як виробник або постачальник моделей (модифікацій) РРО, не пізніше дня поставки РРО у вигляді заяви (додаток 1). Якщо проведено розширення версії внутрішнього програмного забезпечення та/або зміна сфери застосування РРО, заявник подає заяву (з ознакою надання інформації «зміни». Це код ознаки 2, який слід зазначити у графі 2 додатка 1) про внесення змін до реєстру.
Зверніть увагу!
Датою та часом подання заяви до ДФС є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція). Iнформація про результати розгляду заяви надсилається заявнику електронними засобами зв'язку в електронній формі у другій квитанції.
У разі виявлення помилок у реєстрі заявник подає заяву, в якій інформація про екземпляр РРО, щодо якого виявлено помилки, подається з ознакою надання інформації «виправлення помилок» (код ознаки 3, який слід зазначити у графі 2 додатка 1). Заявник може подати до ДФС заяву про вилучення екземпляра РРО з реєстру щодо тих екземплярів РРО, які не вводились в експлуатацію, для яких не зарезервовано фіскального номера або які зняті з реєстрації в органах ДФС шляхом скасування реєстрації. У такому разі в заяві інформація про екземпляр РРО подається з ознакою надання інформації «виключення з Реєстру» (код ознаки 4, який слід зазначити у графі 2 додатка 1) із зазначенням реєстраційного номера екземпляра РРО.
А от у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо заборони експлуатації екземпляра РРО вилучення екземпляра РРО з реєстру здійснюється контролюючим органом.
У день включення екземпляра РРО до реєстру ДФС автоматично формує та надсилає заявникові безкоштовно електронними засобами зв'язку в електронній формі витяг з реєстру за ф. №2-ЕРРО (додаток 2 до Порядку ведення реєстру екземплярів РРО). Витяг з реєстру є дійсним до внесення змін до реєстру. У день вилучення екземпляра РРО з реєстру також формується витяг із зазначенням причини вилучення з реєстру та реєстраційного номера екземпляра РРО. Проте заявник може надіслати до ДФС запит про надання витягу з реєстру за ф. №3-ЕРРО (додаток 3 до Порядку ведення реєстру екземплярів РРО).
Як зазначено в п. 4 р. II Порядку ведення реєстру екземплярів РРО, дані з реєстру не є інформацією з обмеженим доступом (крім реєстраційних номерів облікових карток або серії (за наявності) та номерів паспортів фізосіб-підприємців). Актуальна інформація про екземпляри РРО щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюднюється в електронному кабінеті.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»