Чи має право ФОП-«загальносистемник» віднести до витрат суму штрафу за несвоєчасну сплату ЄСВ? В IПК ДФСУ від 18.02.2019 р. №581/П/99-99-13-01-04-14/IПК (див. «ДК» №11/2019) роз'яснено, що ні.
Сума ЄСВ, сплачена ФОПом-«загальником», згідно з пп. 177.4.3 ПКУ може бути віднесена ним до витрат. А вони, своєю чергою, зменшують об'єкт оподаткування ПДФО та ВЗ — чистий оподатковуваний дохід підприємця. Та іноді ЄСВ сплачується із запізненням, і тоді доводиться платити ще й штраф (а подекуди і пеню) на підставі ППР.
Відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ
Податківці у коментованій IПК нагадують, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового становища платника (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінсанкції, передбачені Законом про ЄСВ, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону про ЄСВ).
За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ на підприємців накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
А ще згідно зі ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ фізособами-підприємцями карається адмінштрафом:
— у сумі, що не перевищує 5100 грн, — від 40 до 80 н. м. д. г., за повторне за рік вчинення таких дій — від 150 до 300 н. м. д. г.;
— у сумі більше 5100 грн — від 80 до 120 н. м. д. г., за повторне за рік вчинення таких дій — від 150 до 300 н. м. д. г.
Щоправда, адмінштраф, на відміну від штрафу за Законом про ЄСВ, має граничні строки накладання.
Право на витрати
Згідно з п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпдіяльністю ФОПа.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОПом, визначений п. 177.4 ПКУ. Відповідно до п. 177.4.3 ПКУ, до витрат фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, належать суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених Законом про ЄСВ. А ось віднесення до витрат сум сплаченої заборгованості з ЄСВ та сум пені і штрафів ПКУ не передбачено.
Відображати в Книзі та декларації чи ні?
Річ у тому, що в Порядку №481 не наведено чіткого переліку витрат, які підприємець має відображати в Книзі. Зазначено лише, що це мають бути документально підтверджені витрати. А ще вони визначаються за касовим методом, тобто підтвердженням витрат буде платіжне доручення чи інший документ про сплату. I ось підприємець має дві квитанції (або виписки з банківського рахунку) — зі сплати ЄСВ і зі сплати штрафу. Яку з цих сум треба зазначати в Книзі, а яку ні?
На нашу думку, тут слід дотримуватися такої логіки. Книга обліку є базою для складання декларації підприємця (про це говорить пп. 177.5.1 ПКУ). А в декларації (точніше, у додатку Ф2 до неї) підприємець визначає об'єкт оподаткування. Отже, в ній він має зазначати не будь-які витрати, а саме ті, які зменшують чистий оподатковуваний дохід.
Тому сума сплаченого ЄСВ відображатиметься і в Книзі, і в декларації. А ось сума штрафу за несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ — ні.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»