Передача ОЗ у комунальну власність

У підприємства на балансі перебуває невиробничий об'єкт ОЗ (нерухомість). Прийнято рішення безоплатно передати його місту. Як таку операцію відобразити в бухгалтерському та податковому обліку?

Операції такого роду відбуваються досить часто на бюджетних підприємствах і нечасто, та все ж таки трапляються, — на приватних. Спинимося на останніх.

Бухгалтерський облік

По-перше, треба вирішити питання з амортизацією такого об'єкта основних засобів. Незважаючи на прийняте рішення про безоплатну передачу, фактично амортизація припиняється після того, як цей об'єкт буде виведено з експлуатації (тобто місяць такого виведення — це останній місяць нарахування амортизації (п. 29 П(С)БО 7).

А позаяк такий об'єкт не продаватиметься (його буде передано безоплатно), то, на нашу думку, немає сенсу переводити його до необоротних активів, утримуваних з метою продажу (це збігається і з нормами п. 2 розділу II П(С)БО 27 — необоротні активи, група вибуття, відчуження яких планується в інший спосіб, ніж продаж на дату балансу, не визнаються утримуваними для продажу). Тобто проведення Д-т 286 К-т 10 за залишковою вартістю робити немає потреби.

На жаль, Методрекомендації з бухобліку ОЗ не містять проведення, яке має зробити підприємство в разі безоплатної передачі об'єкта основних засобів іншій установі, але у п. 45 цих Методрекомендацій зазначено, що фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням із доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. У разі безоплатної передачі основних засобів дохід дорівнюватиме нулю. Залишкову вартість таких активів слід відобразити за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів», а непрямі податки (зокрема, донарахування ПДВ — за наявності) та інші витрати, якщо вони виникнуть у зв'язку з операцією передавання основного засобу в комунальну власність, — списати на дебет субрахунку 977.

Податковий облік

Податок на додану вартість

Не забувайте, що якщо підприємство є платником ПДВ, то для нього така передача є операцією з постачання об'єкта основних засобів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ. Водночас відповідно до пп. 197.1.16 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень. Норми цього підпункту ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Якщо виконано всі умови підпункту 197.1.16 ПКУ , то ПЗ з ПДВ за такою операцією у підприємства не виникне. Проте податкову накладну за фактом передачі скласти доведеться, адже на операції, звільнені від оподаткування (на відміну від операцій, які не є об'єктом оподаткування), податкові накладні складають. При цьому ціна в такій ПН буде нульова. Про решту особливостей такої ПН податківці повідомляли в листі ДФСУ від 27.11.2018 р. №36942/7/99-99-15-03-02-17 (див. «ДК» №50/2018). А ще слід буде скласти податкову накладну за п. 198.5 ПКУ (звісно, якщо ОЗ придбавався з ПДВ). База оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. Така ПН має тип причини 09, і в лівому верхньому куті такої ПН слід проставити код ознаки 1 — на знак того, що вона є зведеною та складена за п. 198.5 ПКУ.

Зверніть увагу!

Податківці в IПК від 13.12.2018 р. №5220/6/99-99-15-03-02-15/IПК (додатково див. коментар «ДК») наголошують, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений нормами підпункту 197.1.16 ПКУ, застосовується за умови одночасного виконання таких вимог:

— передаватись повинен об'єкт будь-якої форми власності;

— передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

— операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;

— передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

— операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

При цьому складати іншу зведену ПН на різницю між мінімальною базою ПДВ, як при безоплатній передачі, не потрібно!

Відобразити обсяг такого постачання (на підставі складених ПН) треба буде і в декларації, зокрема у рядках 4.1 та 5. Хоча податківці у згаданому листі повідомляють, що у рядку 5 таку операцію не відображають, тому що у цьому разі обсяги зазначеної операції становитимуть 0 грн.

Якщо підприємство не є платником ПДВ, звісно, складати ПН і подавати декларацію з цього податку воно не повинне. Але не забувайте, що операції, звільнені від оподаткування (на відміну від операцій, які не є об'єктом оподаткування), враховуються при розрахунку обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців для обов'язкової реєстрації ПДВ. Хоча чіткого алгоритму визначення того, за якою ціною враховуватимуться в такий обсяг безоплатно поставлені активи, немає, проте є ризик, що податківці вважатимуть, що такою ціною має бути не нуль, а залишкова вартість активів. А отже, і ризик виникнення обов'язку зареєструватися платником ПДВ. Тож якщо такий ризик реальний, радимо звернутися до ДФС за індивідуальною податковою консультацією.

Податок на прибуток

Зараз об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений у бухгалтерському обліку. Але деякі з платників податку такий фінрезультат коригують (пп. 134.1.1 ПКУ). Таким чином, наслідки можуть бути різні.

Якщо податкові різниці не застосовуються, то витрати на амортизацію і списання об'єкта ОЗ зменшать фінрезультат до оподаткування в бухобліку. Як наслідок, це зменшує і об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Якщо податкові різниці застосовуються, то слід пам'ятати, що невиробничі ОЗ у податковому обліку навіть тими платниками податку, які застосовують податкові різниці, не амортизуються. Проте операція з їх списання фінрезультат коригує.

Згідно з п. 138.1 — 138.2 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

— на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

— на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

— на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, але тільки у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів і не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу. Позаяк у нашому випадку доходу (виручки) від передачі об'єкта невиробничих ОЗ не передбачається, то зменшення фінрезультату неможливе.

Податок на нерухомість.

Не слід забувати, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єктом оподаткування податком за ст. 266 ПКУ. Винятки з цього наведено у пп. 266.2.2 ПКУ.

Тож якщо місту передається один з об'єктів, таких як гуртожиток або будівля промисловості, то їхній колишній власник як не сплачував з них податок, так і не сплачуватиме надалі.

Якщо ж йдеться про нерухомість, з якої податок сплачувався, то потрібно пам'ятати, що згідно з пп. 266.7.5 ПКУ платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми податку рівними частками поквартально.

Але згідно з пп. 266.8.1 ПКУ у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування. Тож аби не сплачувати зайву суму податку, колишній власник нерухомості повинен внести зміни до вже поданої декларації. При цьому ПКУ не встановлює строків внесення таких змін, але дарувальник зацікавлений у тому, щоб подати уточнюючу декларацію і зменшити суму податку до сплати якомога скоріше, принаймні до настання чергової дати сплати цього податку, встановленої пп. 266.10.1 ПКУ.

Приклад Маємо невиробничу будівлю, первісна вартість якої 100000 грн, сума ПДВ, сплаченого при її будуванні, — 20000 грн. Запланований строк експлуатації — 20 років, метод амортизації — прямолінійний (місячна сума амортизації — 416,67 грн). Після двох місяців експлуатації прийнято рішення про передачу будівлі місцевій раді (є рішення місцевої ради щодо цього). Передача будівлі місцевій раді звільняється від оподаткування ПДВ, тому податкові зобов'язання не нараховуються.

Таблиця

Передача невиробничої будівлі в комунальну власність

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
• П(С)БО 27 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 р. №617.
• Методрекомендації з бухобліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»