• Посилання скопійовано

Частину готівки можна зберігати поруч із РРО

Під час податкової перевірки АЗС податківці з'ясували, що вся готівка вилучена з РРО та закрита у сейфі поруч. Усю цю суму вони визнали неоприбуткованою. Проте ВС не побачив порушень в обігу готівки.

Розглянемо питання: чи має право підприємство зберігати кошти у сейфі поруч із РРО до моменту їх інкасації, якщо торгівля здійснюється цілодобово?

Податківці подекуди стверджують, що так. Такі роз'яснення вони надавали і кілька років тому, і торік. Але під час перевірок чомусь про такі лояльні роз'яснення забувають і намагаються представити таку готівку, сховану до сейфа, неоприбуткованою. А за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до юросіб усіх форм власності можуть бути застосовані фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абз. 3 ст. 1 Указу №436).

Таким чином, відповідей на поставлене нами запитання в органів ДФС аж дві.

1. Якщо під час перевірки АЗС виявлено, що з блоків фіскальної пам'яті вилучено та не пред'явлено до перевірки готівкових коштів у сумі 32300 грн, які містяться у сейфі біля каси до моменту інкасації таких коштів, то такі дії працівників АЗС кваліфікуються контролерами як неоприбуткування коштів (порушення вимог п. 2.6 Положення №637, аналогічні вимоги прописані у п. 11 чинного на сьогодні Положення №148).

2. Частину готівкових коштів можна зберігати в сейфі за умови його розміщення на місці проведення розрахунків за допомогою функції «службова видача» (пп. 2.5.2 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. №14083/7/23-7017/572, а також IПК ГУ ДФС у Волинській області від 24.05.2018 р. №2301/IПК/03-20-14-05-11, див. «ДК» №29/2018). I сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО.

Позиція ДФСУ

Чи має право підприємство зберігати кошти у сейфі поруч з РРО до моменту їх інкасації?

Якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у скриньці реєстратора, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його розміщення на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скринці реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

Видача готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватися через РРО з використанням операції «службова видача», якщо така видача не пов'язана з проведенням розрахункової операції.

ЗIР, підкатегорія 109.02

Щодо другого варіанта відповіді, то податківці пояснюють, що готівкові кошти можуть бути вилучені зі скриньки РРО до сейфа і без використання операції «службова видача». Але при цьому слід виконати кілька умов:

по-перше, сейф має бути розміщений на місці проведення розрахунків;

по-друге, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (разом у сейфі та РРО) має відповідати сумі коштів у денному звіті реєстратора (Z-Звіт);

по-третє, у такому сейфі повинна зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО. Недопустимою є наявність особистих речей касира чи інших осіб у такому сейфі;

по-четверте, застосування сейфа для зберігання готівкових коштів з РРО має бути оформлене наказом керівника підприємства.

Чим зумовлена така розбіжність у питаннях зберігання виручки у сейфі до моменту інкасації, не зрозуміло. Але позаяк справа дійшла до ВС, про неї варто розповісти докладніше. Тим більше що висновки ВС стосуються не лише АЗС, а й усіх госпсуб'єктів (юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), які провадять торговельну діяльність, в т. ч. оптову та роздрібну торгівлю, закладів ресторанного господарства, торговельних мереж, мереж закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців).

Спірна ситуація на практиці

Суть спору полягає в тому, що підприємство — продавець пального ТОВ «А»:

1) наказом від 21.04.2015 р. №51 «Про встановлення правил нічного режиму роботи та нормативних залишків у касі автозаправних станцій ТОВ «А» встановило ліміти готівки в касі для роботи в нічному режимі та протягом дня згідно з додатком №1, зокрема для АЗС 4036: денний ліміт — 10000 грн, нічний — 4000 грн;

2) між ТОВ «А» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір про інкасацію коштів від 22.08.2007 р., за умовами якого банк власними засобами у дні і години, погоджені сторонами, проводить інкасацію готівкової виручки ТОВ «А» та доставляє проінкасовану готівку до кас ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», здійснює її обробку і переказ на рахунок ТОВ «А». Окрім того, відповідно до п. 2.5 договору на інкасацію, для збереження коштів, отриманих від відвідувачів АЗС, ТОВ «А» використовує спеціальні сейфи (металеві шафи), які є його власністю. Сейф на АЗС 4036 закритий на два ключі, які за правилами безпеки та згідно з умовами зазначеного договору про інкасацію мають бути використані одночасно. Один ключ знаходиться на АЗС, а другий — в інкасаторській службі. Тому відкриття сейфа можливе тільки за участю інкасатора ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Отже, відповідно до правил нічного режиму роботи та нормативних залишків готівки в касі автозаправних станцій ТОВ «А», оператор АЗС при надходженні певної суми коштів до каси здійснює їх «службову видачу» за чеками службової видачі до сейфа.

З яких міркувань контролери дійшли висновку, що в цьому разі є порушення вимог п. 2.6 Положення №637 (на сьогодні — п. 11 Положення №148), сказати важко. Проте всі судові інстанції були одностайні у своїх висновках і податківців не підтримали.

Правила оприбуткування готівки

Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Пункт 11 Положення №148

Що сказав суд?

ВС у постанові від 14.11.2018 р. у справі №826/27957/15 нагадав, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій:

1) фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги);

2) відображення на їх підставі готівки у КОРО.

Саме невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке Указом №436 установлено відповідальність.

Водночас каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів (п. 1.2 Положення №637, на сьогодні — пп. 8 п. 3 Положення №148).

Згідно з п. 2.6 Положення №637 (на сьогодні — п. 11 Положення №148), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

А відповідно до змісту п. 4.2 Положення №637 (на сьогодні це прописано у п. 11 Положення №148) відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій із приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

За змістом ст. 2 Закону про РРО місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Виходячи з вищенаведеного, ВС підтримав висновки судів попередніх інстанцій, що місце проведення розрахунків не обмежується лише касовим апаратом, а включає касу, грошову скриньку, сейф тощо. При цьому скринька РРО підприємства та сейф підприємства фактично є його касою.

Тому ВС вважає, що своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування всієї готівки, що надходить до кас, не ставиться в залежність від інкасації готівкових коштів.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ «А» належним чином оприбутковано суму у розмірі 32300 грн шляхом роздрукування фіскальних звітних чеків РРО та внесення відповідного запису до КОРО, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків (Z-звітів) та витягу з КОРО.

Тому жодних порушень у діях працівників АЗС 4036 ні суди першої та апеляційної інстанцій, ні ВС не побачили. Відповідно, податкове повідомлення-рішення в сумі п'ятикратного штрафу у розмірі 161 500 грн (32300 х 5) було скасоване.

Від себе додамо, що такої позиції, яку підтвердили суди, дотримуються в офіційних роз'ясненнях органи ДФС вже доволі тривалий час — принаймні точно з 2009 року (якщо брати до уваги вищезгаданий оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. №14083/7/23-7017/572).

Тому на майбутнє торговельним підприємствам можна отримувати від органів ДФС письмові індивідуальні податкові консультації, які позбавлять перевіряльників можливості подвійного тлумачення термінів «оприбуткування готівки», «каса» та «місце проведення розрахунків» і, як наслідок, — накладення п'ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки.

Нормативна база

  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Указ №436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
  • Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
  • Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 (нечинне з 05.01.2018 р.).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру