Останнім часом під удар потрапили підприємства — платники ПДВ, які мають покупців-фізосіб або надають послуги/виконують роботи органам місцевого самоврядування, комунальним установам, які не є платниками ПДВ. I суми там вражаючі! Такі штрафи за п. 120-1.1 ПКУ фіскали пояснюють судовою практикою, яка їх підтримує. Але чи це так?
З чого все почалось?
Нагадаємо, що завдяки висновкам, викладеним у постанові ВСУ від 06.03.2018 р. у справі №821/193/17, постанові ВСУ від 01.10.2018 р. у справі №813/2726/17 тощо, у разі допущення платником податків порушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних після 01.10.2015 р., податковий орган має право з 01.01.2017 р. провести камеральну перевірку своєчасності реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН у межах 1095 днів та застосувати штрафні (фінансові) санкції у разі виявлення порушень.
Але на цьому органи ДФС не спинилися. Починаючи з перевірок у 2017 році штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН застосовуються навіть щодо податкових накладних, складених на неплатників ПДВ.
Але, як свідчить «гаряча лінія» редакції, платники податків не лише не згодні з таким тлумаченням норм п. 120-1.1 ПКУ, а й завжди оскаржують виписані податкові повідомлення-рішення. Проте органи ДФС постійно нагадують, що численні судові рішення підтверджують їхню позицію, тобто їхні дії є цілком законними та обґрунтованими.
Погляньмо, чи це насправді так — чи судова практика на боці органів ДФС.
Відповідно до п. 120-1.1 ПКУ, орган ДФС має право на застосування штрафних санкцій, диференційованих залежно від строків затримки, за порушення платниками ПДВ, на яких відповідно до ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок реєстрації ПН/РК в ЄРПН, граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу. Але ця норма не стосується ПН, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Загалом зміст цієї норми неоднозначний: чи йдеться тут про ПН, які видаються «неплатникам» ПДВ та за операціями, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а чи «неплатників» це взагалі не стосується? Адже саме звідси й виник спір між органами ДФС та платниками ПДВ щодо застосування штрафів за п. 120-1.1 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН «неплатникам» ПДВ.
Позиція ДФС: штрафам бути!
Висновок 1. Штрафні санкції за п. 120-1.1 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН не застосовуються до платників ПДВ, які складають податкові накладні, що не надаються покупцям за операціями, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Аргументація податківців така. Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307, під час складання податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в пунктах 10 — 15 цього Порядку, у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставиться «X» та зазначається тип причини, зокрема 02 — складена на постачання неплатнику податку; 09 — складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п. 120-1.1 ПКУ, санкції, передбачені цією нормою, не застосовуються до платника податку лише у разі, коли допущено несвоєчасну реєстрацію ПН, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Суд апеляційної інстанції у справі №857/688/181, проаналізувавши наведену вище норму законодавства, вважає, що складання ПН на постачання товарів/послуг покупцю, що не є платником податку, не позбавляє платника ПДВ обов'язку щодо своєчасної реєстрації ПН у ЄРПН та не звільняє від відповідальності за вчинення зазначеного правопорушення, тимчасом як єдиним винятком за п. 120-1.1 ПКУ є сукупність таких обставин, як: а) отримувач ПН не є платником податку; б) операція, щодо якої складено ПН, є звільненою від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.
I це, до речі, стосується також ПН, складених у 2016 році. Так, в іншій справі платника не врятував і визнаний судом факт, що у 2016 році, на момент нереєстрування в ЄРПН платником ПН, які не надаються покупцю та складені на операції з постачання послуг (ПН на послуги з постачання тепла кінцевому споживачу), норми, яка передбачала би будь-яку відповідальність, у ПКУ не було.
Суд погодився з доводами органу ДФС, що правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням норми, яка діяла на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи, — тобто штрафні санкції застосовуються у розмірах та в порядку, чинних на дату складення акта камеральної перевірки2, — а фактично враховуючи позицію ВС, наведену на початку статті, з 01.10.2015 р. і дотепер.
Позиція платників податків: штрафи за «неплатників» ПДВ незаконні!
Висновок 2. Штрафні санкції за п. 120-1.1 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН не застосовуються до платників ПДВ, які складають ПН, що не надається отримувачу (покупцю).
Між іншим, таку позицію платників ПДВ підтримує все ж таки більшість судових інстанцій, у т. ч. апеляційних. На жаль, на сьогодні ми ще не маємо відповідного тлумачення норми п. 120-1.1 ПКУ від ВС, проте сподіваємося, що він підтримає наведені далі висновки.
Посилаючись на той самий Порядок №1307, суди та платники ПДВ так само враховують особливості заповнення ПН, які не підлягають видачі отримувачу (покупцю).
Однак при цьому суд3 дійшов цілком протилежного висновку, ніж наведено вище: штраф, передбачений ст. 120-1 ПКУ, не застосовується до трьох окремих видів податкових накладних, а саме:
1) ПН, що не надаються отримувачу (покупцю);
1 Постанова від 18.11.2018 р. у справі №857/688/18.
2 Постанова від 06.11.2018 р. у справі №857/105/18.
3 Постанова від 11.07.2018 р. у справі №820/1818/18.
2) ПН, складених на постачання товарів/послуг для операцій, звільнених від оподаткування;
3) ПН, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Причому суди все-таки визнають неоднозначність тлумачення підстав для застосування штрафу за п. 120-1.1 ПКУ, тому в окремих випадках для «посилення» своєї позиції посилаються на принцип презумпції правомірності рішень платника податків (пп. 4.1.4 ПКУ).
Принцип презумпції правомірності рішень платника податків
У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Окрім того, суд наголосив: враховуючи суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, беручи до уваги і той факт, що спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником ПДВ і в адміністративному порядку, суд1 вважає, що контролюючий орган був зобов'язаний прийняти рішення на користь платника податків.
Адже не слід забувати, що орган ДФС, як суб'єкт владних повноважень, має довести правомірність своїх дій та надати обґрунтовані доводи прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідно до норм чинного законодавства2.
I це більш ніж слушно. У зв'язку з цим варта уваги позиція суду у справі №0240/3090/18-а3. Суд у цій справі визнав позицію ДФС такою, що не відповідає нормам ПКУ. Так, зокрема: до 01.01.2017 р. штрафні санкції за порушення реєстрації ПН згідно зі ст. 120-1 ПКУ накладалися тільки за порушення реєстрації тих ПН, які видавалися покупцям — платникам ПДВ; зазначені штрафні санкції накладаються за результатами перевірки, яка проводиться, як правило, за заявою покупця — платника ПДВ (п. 120 ПКУ). Відповідно, логічно накладати штрафи тільки за порушення в тих ПН, які видаються покупцям.
Позиція держорганів
Нагадаємо, що у листі від 03.03.2017 р. №709/4/99-99-15-03-02-13 (див. «ДК» №14/2017) ДФСУ наголосила: у разі порушення платником податку термінів реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені відповідно пунктами 120-1.1 або 120-1.2 ПКУ, у визначених розмірах. Враховуючи наведене та актуальність порушеного питання, ДФСУ просила Мінфін у найкоротший термін погодити позицію ДФС або висловити власну позицію з цього питання.
I така позиція була висловлена Мінфіном у листі від 14.04.2017 р. №11310-09-10/10306 (див. «ДК» №19/2017, коментар «ДК») — на його думку, від штрафів за п. 120-1.1 ПКУ звільняються порушення за ПН, які не оподатковуються ПДВ (звільнені від оподаткування ПДВ або оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою).
1 Постанова від 14.06.2018 р. у справі №808/2545/17.
2 Постанова від 05.09.2018 р. у справі №810/3720/17.
3 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2018 р. у справі №0240/3090/18-а.
Різне та неоднозначне трактування податкових норм з боку контролюючих органів призводить до того, що з винятків, до яких не застосовується штраф за нереєстрацію ПН, вилучаються штрафи, які не можуть бути накладені в принципі, тобто за ті ПН, які не видаються покупцям та оформлені на операції, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, бо щодо них накласти штрафи згідно з п. 120 ПКУ неможливо у зв'язку з відсутністю бази для накладання штрафу.
Крім того, описані вище роз'яснення певною мірою суперечать і чинному роз'ясненню ДФС у ЗIР, підкатегорія 101.27, де зазначено: «Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ».
Отже, відповідно до цього роз'яснення та його буквального розуміння, суд у справі №0240/3090/18-а вважає, що під зазначені штрафи підпадають лише ПН, що надаються покупцям — платникам ПДВ. А отже, за нереєстрацію ПН, складених на покупців — неплатників ПДВ, а також ПН на умовний продаж штрафи не мають застосовуватися.
Замість висновків
Звісно, органи ДФС, озброївшись підтримкою судів в окремих справах, вважають правомірним застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН, що складаються на неплатників ПДВ. Проте суди все ж таки очікують від податкових органів ґрунтовнішого підходу до тлумачення норми п. 120-1.1 ПКУ для визнання їхніх дій законними та правомірними. I судових рішень на користь платників значно побільшало. Тож платникам податків не варто поспішати сплачувати такі штрафи, а спершу спробувати оскаржити ППР за результатами камеральних перевірок з урахуванням наведеної у цій статті судової практики.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»