Хоча розмір мінімальної зарплати у місячному і годинному розмірі щороку змінюється, правила мінімальної оплати праці залишаються незмінними. Нагадаємо їх із прикладами застосування у 2019 році.
Насамперед нагадаємо розміри мінімальної зарплати у 2019 році:
— у місячному розмірі — 4173,00 грн;
— у погодинному розмірі — 25,13 грн.
Проаналізуємо застосування такого поняття, як «мінімальна зарплата» працівника (наприклад, у разі неповного робочого дня або щодо сумісників), та розповімо, які ще виплати, крім окладу (тарифної ставки), вважаються «мінімальними гарантіями з оплати праці».
Правило №1
Частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.
Отже, якщо працівникові встановлено доплати за:
— роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць;
— використання дезінфікуючих засобів та прибирання туалетів;
— роботу у зоні відчуження;
— роботу у нічний час,
то вони мають виплачуватися понад розмір мінімальної заробітної плати.
Усі інші складові заробітної плати, не перелічені у ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці, мають враховуватися до мінімальної заробітної плати.
Правило №2
Немає зведеного переліку виплат, які враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.
Звісно, до них належить зарплата за відпрацьований час або виконану норму виробітку. Також до них точно належать:
— підвищення посадових окладів працівників за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15% у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці;
— доплати за роботу у вечірній час;
— доплати за суміщення професій (посад);
— доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
— доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці;
— доплати за керівництво бригадою;
— доплати за наставництво;
— доплати за ненормований час;
— доплати за економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального);
— доплати за допуск до державної/комерційної таємниці;
— доплати за науковий ступінь;
— надбавки за класність водіям легкових автомобілів;
— надбавки за виконання особливої роботи на термін її виконання;
— надбавки за високі досягнення в праці;
— надбавки за знання/використання у роботі іноземних мов;
— надбавки за вислугу років і безперервний час роботи;
— надбавки за почесні та спортивні звання;
— надбавки за особливі умови праці бібліотечним працівникам;
— надбавки за ранг державного службовця;
— надбавки за престижність педагогічної роботи;
— підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні;
— всі види премій, крім перелічених у ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці;
— сума індексації, визначена відповідно до п. 5 Порядку №1078.
Правило №3
Для виконання мінімальних гарантій з оплати праці роботодавець спочатку нараховує зарплату працівника виходячи з окладу (тарифної ставки, відрядної розцінки тощо), доплат та надбавок, установлених працівникові, проводить індексацію такої зарплати і лише після цього порівнює таку нараховану зарплату із розміром мінімальної зарплати.
За потреби роботодавець робить доплату до мінімального розміру зарплати.
У листі від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282 (див. «ДК» №12/2017, коментар «ДК») фахівці Мінсоцполітики пишуть про цю процедуру так: працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати, які не враховуються для забезпечення мінімального розміру заробітної плати, у т. ч. премії. Якщо нарахована зарплата буде меншою від розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведено доплату до її рівня.
Правило №4
Якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці розраховується пропорційно до виконаної норми праці.
Це прямо передбачено ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці, і коментарі тут зайві. Єдине, про що слід нагадати: це правило працює і тоді, коли працівника було прийнято на роботу або звільнено в середині місяця.
Невиконання норми за погодинної оплати
Зверніть увагу! Якщо працівникові встановлено погодинну оплату праці, це правило діє інакше.
Погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі за ст. 8 Закону про бюджет-2019.
Наприклад, якщо працівникові встановлено погодинну оплату праці, то починаючи з січня 2019 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 25,13 грн. Тоді, якщо працівник виконує норму робочого часу, встановлену йому в січні 2019 р. (наприклад, 168 годин при 40-годинному робочому тижні), йому має бути нараховано зарплату, не меншу ніж 168 х 25,13 = 4221,84 грн.
Але навіть якщо нарахована таким чином зарплата буде меншою за 4173,00 грн, незважаючи на те що норму робочого часу працівник виконав, доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати в цьому випадку не потрібно. Адже за рахунок застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі вимога абзацу першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується: розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці не нижчий за розмір мінімальної зарплати.
Якщо норму робочого часу за місяць таким працівником не виконано (через прогули, хворобу, відпустки тощо), треба виконувати вимоги передостаннього абзацу ст. 3-1 Закону про оплату праці: мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Наприклад, якщо працівник відпрацював лише 100 годин замість встановлених йому у січні 2019 р. 168 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менш ніж 100 х 25,13 = 2513,00 грн.
Отже, як зазначає Мінсоцполітики у вищезгаданому листі від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282, якщо:
— працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця;
— працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник);
— протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному,
заробітна плата нараховується пропорційно до виконаної норми праці та може бути меншою від розміру мінімальної зарплати.
Правило №5
Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Це стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, тимчасової непрацездатності.
Це також стосується:
— сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати;
— вихідної допомоги;
— компенсації за невикористані відпустки.
Адже ці виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу. Це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку №100 та Порядку №1266.
Зверніть увагу!
Це правило має один виняток — службове відрядження.
Згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, яких спрямовано у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку. Тому:
— якщо денна зарплата, розрахована виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника, більша або дорівнює середньоденному заробітку, оплата праці під час відрядження відбувається виходячи з такої денної зарплати. У цьому випадку така зарплата враховується для застосування мінімальної зарплати — так, як це зазначено у правилах №3 та №4;
— якщо ж середньоденний заробіток вищий, то оплата відрядження відбувається виходячи з такого середньоденного заробітку. I от у цьому випадку працює правило №5 (зарплата за час відрядження не враховується для застосування мінімальної зарплати).
А тепер — приклади.
Приклад 1 Виконано місячну норму праці.
Посадовий оклад працівника — 2100 грн, надбавка за інтенсивність праці — 420 грн (20% посадового окладу). У січні 2019 р. працівник відпрацював повний місяць. Розрахована сума заробітної плати працівника за січень 2019 р. становить 2520 грн (2100 + 420).
Позаяк сума зарплати працівника (2520 грн) менша за мінімальний розмір заробітної плати (4173 грн), необхідно здійснити доплату до її рівня, яка становитиме 1653 грн (4173 - 2520).
Приклад 2 Не виконано місячну норму праці.
Ситуація 1. Посадовий оклад працівника — 2800 грн. Доплат, надбавок та премій він не має. У лютому 2019 р. працівник відпрацював 12 робочих днів (із 20 днів за графіком робочого часу), решту часу перебував у щорічній відпустці. Сума відпусткових становила 1250 грн.
Зарплата працівника за відпрацьований час у лютому 2019 р. — 1680 грн (2800 : 20 х 12).
Позаяк працівник у лютому 2019 р. не виконав місячної норми праці, рівень мінімальної зарплати визначаємо пропорційно до відпрацьованого часу.
Мінімальна зарплата пропорційно до виконаної норми праці — 2503,80 грн (4173 : 20 х 12).
Далі визначаємо суму доплати до рівня мінімальної зарплати, враховуючи лише заробітну плату за відпрацьований час у лютому 2019 р. Сума відпусткових до розрахунку не включається.
Доплата до рівня мінімальної заробітної плати у лютому 2019 р. — 823,80 грн (2503,80 - 1680).
Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника в лютому 2019 р. становить 3753,80 грн (1680 (зарплата за відпрацьований час) + 823,80 (доплата до рівня мінімальної зарплати) + 1250 (сума відпусткових)).
Ситуація 2. Посадовий оклад працівника — 2300 грн, щомісячна премія — 460 грн. У лютому 2019 р. працівник відпрацював 15 робочих днів (із 20 днів за графіком робочого часу), решту часу він хворів, сума лікарняних — 780 грн. Крім того, у лютому 2019 р. йому нарахували премію до ювілейної дати в розмірі 1150 грн.
Заробітна плата працівника (з урахуванням щомісячної премії) за відпрацьований час у лютому 2019 р. становить 2185 грн ((2300 : 20 х 15) + 460).
Позаяк працівник у січні 2019 р. не виконав місячну норму праці, рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно до відпрацьованого часу.
Мінімальна зарплата пропорційно до виконаної норми праці — 3129,75 грн (4173 : 20 х 15).
Далі визначаємо суму доплати до рівня мінімальної зарплати, враховуючи лише зарплату за відпрацьований час у лютому 2019 р. Сума лікарняних та премія до ювілейної дати при розрахунку доплати не включаються, такі виплати виплачуються понад розмір мінімальної зарплати.
Доплата до рівня мінімальної зарплати у лютому 2019 р. — 944,75 грн (3129,75 - 2185).
Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника в лютому 2019 р. — 5059,75 грн (1725 (посадовий оклад за відпрацьований час) + 460 (щомісячна премія) + 944,75 (доплата до рівня мінімальної зарплати) + 780 (сума лікарняних) + 1150 (премія до ювілейної дати)).
Приклад 3 Неповний робочий час.
Ситуація 1. Посадовий оклад працівника — 4173 грн. Згідно з наказом по підприємству йому встановлено неповний робочий час (0,5 ставки). Доплат, надбавок та премій він не має.
Згідно з даними, наведеними у прикладі, доплати проводити не потрібно, оскільки оклад працівника встановлено на рівні мінімальної зарплати.
Отже, заробітна плата працівника з урахуванням зайнятості становить 2086,50 грн (4173 х 0,5).
Ситуація 2. Оклад працівника за посадою — 2200 грн. Згідно з наказом по підприємству йому встановлено неповний робочий час (0,75 ставки). Доплат, надбавок та премій він не має. Заробітна плата працівника з урахуванням зайнятості становить 1650 грн (2200 х 0,75).
Позаяк працівник працює на умовах неповного робочого часу, рівень мінімальної зарплати визначаємо пропорційно до відпрацьованого часу.
Мінімальна заробітна плата пропорційно відпрацьованому часу — 3129,75 грн (4173 х 0,75).
Далі визначаємо доплату до рівня мінімальної зарплати, яка становитиме 1479,75 грн (3129,75 - 1650).
Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника становить 3129,75 грн (1650 грн (посадовий оклад з урахуванням зайнятості) + 1479,75 грн (доплата до рівня мінімальної зарплати)).
Приклад 4 Внутрішнє сумісництво.
У січні 2019 р. нарахована заробітна плата працівника за основним місцем праці становить 2900 грн і за сумісництвом (0,25 ставки) — 625 грн.
Доплата до рівня мінімальної зарплати нараховується окремо за основним місцем праці та окремо на роботі за сумісництвом. Тобто підсумовувати заробітну плату за основним місцем праці із зарплатою на роботі за сумісництвом, у т. ч. внутрішнім, не потрібно.
За основним місцем праці зарплата працівника менша за мінімальну, тому проводимо доплату до її рівня, яка становитиме 1273 грн (4173 - 2900).
Загальна сума заробітної плати працівника у січні 2019 р. за основним місцем праці — 4173 грн (2900 + 1273).
Рівень мінімальної заробітної плати працівника за сумісництвом з урахуванням його зайнятості — 1043,25 грн (4173 х 0,25). Тому за сумісництвом також проводимо доплату, яка становитиме 418,25 грн (1043,25 - 625).
Загальна сума зарплати працівника у січні 2019 р. за сумісництвом — 1043,25 грн (625 + 418,25).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон про бюджет-2019 — Закон України від 23.11.2018 р. №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»