У «ДК» №3/2018 ми говорили про особливості трудових відносин із неповнолітніми. А зараз розглянемо нюанси трудових відносин зі студентами. Студентами можуть бути і дорослі. Як правило, студентів охоче беруть на роботу: це дозволяє роботодавцю, з одного боку, дещо оптимізувати витрати, а з іншого — одержати працівника, відкритого для нових підходів, здатного швидко вчитися і працювати доволі ефективно.
Замість вступу
Чинне трудове законодавство встановлює для осіб, що навчаються, низку пільг, компенсацій і гарантій. Найбільш відомою і поширеною з них є оплачувані навчальні відпустки. Також є пільги у вигляді «бібліотечних днів», пільги щодо охорони праці і деякі пільги, що стосуються осіб, які вступають на навчання, і працівникам, неповнолітні діти яких вступають на навчання.
Важливо, що пільги для осіб, які навчаються, як правило, не залежать від їхнього віку, а також від того, чи скеровувало підприємство таку особу на навчання (або чи надавало згоду). Якщо особа (студент) є неповнолітньою, то на неї поширюються додаткові пільги, встановлені для неповнолітніх. Про них ми говорили в статті «Праця неповнолітніх» у «ДК» №3/2018.
Застаріле законодавство
Трудове законодавство не було приведено у відповідність до законодавства про освіту, що в останні роки зазнало серйозного реформування. У частині пільг для осіб, що навчаються, трудове законодавство не реформувалося вже досить давно — за цей час в освіті відбулося кілька серйозних реформ. Нині маємо три рівні вищої освіти: бакалавріат (навчання на рівень бакалавра), магістратуру (на рівень магістра) й аспірантуру (на рівень доктора філософії). Для кожного рівня освіти є окремий вступ (як правило, за конкурсом).
КЗпП установлює право на відпустки без збереження зарплати працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, тимчасом як вступ на перший курс уже досить давно на більшість спеціальностей здійснюється за даними ЗНО без вступних іспитів (за деякими винятками, встановленими ст. 44 Закону про вищу освіту). Вступні іспити залишилися в магістратурі, але і для них є тенденція до скорочення та переходу на ЗНО. Трудове законодавство тим часом так і не було адаптоване під ЗНО (відпусток для осіб, що складають ЗНО, не передбачено), хоча ЗНО застосовується вже 10 років.
На сьогодні в законодавстві про вищу освіту вже немає поняття рівня акредитації навчального закладу (є рівні вищої освіти, а це принципово інше поняття). Немає поняття державних іспитів (є випускні або підсумкові іспити), а в деяких вишах замість дипломної роботи може виконуватися робота з іншою назвою — бакалаврська, магістерська робота або навіть магістерська дисертація (залежно від навчального плану). Водночас роботодавці для надання відпусток використовують ці поняття за аналогією, застосовуючи терміни, що є в трудовому законодавстві: державні іспити, дипломна робота. Хоча навіть у свіжому документі — зразку довідки-виклику, який надається студентові для надання навчальної відпустки (нова форма №Н-5.01 затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2017 р. №794), вживаються застарілі терміни (відповідно до передбачених у КЗпП).
Зверніть увагу!
У трудовому законодавстві є своєрідні «мертві» норми, що вказують на надання навчальних відпусток особам, що успішно навчаються, виконують навчальний план тощо. Але ж особа, що навчається не успішно, — відраховується і далі не навчатиметься. Тому якщо навчальний заклад надав особі довідку-виклик, це автоматично означає, що особа навчається успішно і виконує навчальний план.
Не врегульовує закон також порядку надання пільг у зв'язку з навчанням у закордонних закладах освіти, що в останні роки трапляється досить часто. Деякі студенти успішно навчаються в закордонних закладах освіти нестаціонарно, маючи значно більше 3 — 5-денних «сесій», ніж це прийнято в українських закладах освіти (де сесії зазвичай 2 — 3 рази на рік). Мінсоцполітики в листі від 28.12.2013 р. №563/13/116-13 вказувало на необхідність надавати студентам, що навчаються за кордоном, навчальні відпустки на підставі відповідних довідок.
Відпустки для вступу на навчання
Законодавство на сьогодні встановлює відпустки без збереження зарплати на 15 календарних днів для осіб, допущених до складання вступних іспитів у ВНЗ (ст. 214 КЗпП). Ця норма не діє щодо вступу на перший курс, який відбувається за даними ЗНО. Водночас для окремих спеціальностей можливі вступні іспити, тоді ця норма діятиме. Діє ця норма і для вступу на навчання до магістратури, де для більшості спеціальностей ще залишилися вступні іспити.
Для працівників, неповнолітні діти яких вступають на навчання до ВНЗ в іншій місцевості, п. 17 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки гарантує відпустку без збереження зарплати тривалістю 12 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямку. За наявності двох або більше дітей до 18 років така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини. Ця відпустка не пов'язана прямо зі вступними іспитами. Тому, на нашу думку, роботодавцям слід надавати таку відпустку за зверненням працівника з додаванням підтвердного документа (наприклад, щодо допуску до складання вступних іспитів до магістратури чи зарахування на навчання).
При вступі до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва (працівникам, допущеним до вступу) згідно з ч. 3 ст. 216 КЗпП надається для підготовки та складання іспитів один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 к. д. на кожний іспит. Для проїзду до навчального закладу і назад таким особам надається за їх бажанням відпустка без збереження заробітної плати на період проїзду (п. 13 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).
Згідно з ч. 4 ст. 216 КЗпП, працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів на навчальний рік.
Відпустки у зв'язку з навчанням
Якщо перелічені вище відпустки використовуються доволі рідко (адже вони в основному неоплачувані), то оплачувані відпустки під час навчання використовуються працівниками досить часто — по суті, кожен роботодавець рано чи пізно має з ними справу.
Важливо, що навчальні відпустки передбачені законодавством лише для осіб, що навчаються без відриву від виробництва, — тобто заочникам та вечірникам (це випливає з абз. 1 ч. 1 ст. 216 КЗпП). Для працюючих осіб, що навчаються за денною формою навчання, навчальних відпусток не передбачено. За необхідності відлучитися з роботи з метою навчання така особа має використовувати щорічні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (що надаються на підставі ст. 26 Закону про відпустки) (див. приклад 1).
Тривалість навчальних відпусток
Тривалість конкретних видів навчальних відпусток визначена в ст. 216 КЗпП та ст. 15 Закону про відпустки (для професійно-технічних навчальних закладів — ст. 213 КЗпП, ст. 14 Закону про відпустки) і залежить від рівня акредитації навчального закладу — поняття, якого вже немає в законодавстві про вищу освіту (є лише в перехідних положеннях Закону про вищу освіту). Роботодавці надають ці відпустки за аналогією до законодавства, що діяло раніше: I — II рівні акредитації — коледж, училище або технікум, III — IV рівні акредитації — університет, академія, інститут.
Якщо студент стаціонару (денної форми навчання) працює, він самостійно узгоджує з роботодавцем свій графік таким чином, щоби не пропускати занять (або пропускати їх мінімальну кількість), але в частині своїх відносин із навчальним закладом особа вирішує свої питання самостійно і незалежно від роботодавця. Законом не заборонено приймати студента на повний робочий час (звичайно, якщо він є неповнолітнім, щодо робочого часу він матиме пільгу), але трудові відносини можуть бути оформлені і на умовах відрядної оплати, і на умовах погодинної або на умовах неповного робочого часу (з пропорційною оплатою). За необхідності зміни в графіку через призначення на якийсь день іспиту, контрольної роботи, захисту диплома особі (звичайно, за наявності згоди роботодавця) переносять у графіку робочий день, надають відгул (за наявності) або відпустку без збереження заробітної плати чи частину щорічної відпустки.
Важливо також, що для осіб, які вже мають вищу освіту і здобувають другу, третю і т. д. вищу освіту, діють такі самі права на відпустку, як і для звичайних студентів. Причому вони згідно з ч. 3 ст. 216 КЗпП з метою надання відпустки вважаються такими, що навчаються на старших курсах (3 і наступні).
Приклад 1 Помічник бухгалтера Григоришина Г. Г. навчається в магістратурі університету за денною формою навчання. На період сесії, написання та захисту магістерської дипломної роботи для неї законом не передбачено оплачуваних навчальних відпусток.
Звернімо увагу: на сьогодні ВНЗ в частині тривалості сесій є доволі самостійними. Вони орієнтуються на тривалість навчальних відпусток, передбачених законом, але сесії не завжди вкладаються в ці строки. У випадках, коли сесії перевищують тривалість навчальних відпусток, працівники самостійно вирішують із роботодавцем порядок надання інших відпусток (наприклад, щорічної відпустки чи відпустки без збереження зарплати за згодою сторін) (див. приклад 2).
Приклад 2 У 2017 — 2018 навч. році працівник Григоренко Г. Г., що навчається на третьому курсі університету за заочною формою навчання, мав одну сесію 15 к. д. у жовтні 2017 р., другу сесію 20 днів у грудні 2017 р. та надає довідку на сесію (екзаменаційну) 10 к. д. у травні 2018 р. Оскільки тривалість оплачуваної відпустки для 3 курсу становить 30 к. д. на навчальний рік, остання відпустка (у травні) підлягатиме оплаті лише за 5 к. д. Для решти 5 к. д. особа може взяти щорічну відпустку чи відпустку без збереження заробітної плати (за домовленістю з роботодавцем).
Щодо строків навчальних відпусток важливо знати, що вони обчислюються не за календарні, а за навчальні роки (ч. 6 ст. 216 КЗпП) та можуть бути кількох видів. Тож залежно від графіка навчального процесу в один календарний рік може вийти значно більше днів оплачуваних навчальних відпусток, ніж це здається на перший погляд. Особливо на межі 4 і 5 курсу (див. приклад 3).
Приклад 3 Економіст Калюжний К. К. здобуває другу вищу освіту в університеті і відповідно до ст. 216 КЗпП у 2018 р. (календарному) має сесію на 20 к. д., сесію для написання та захисту дипломної роботи бакалавра 60 к. д., сесію для складання державних (випускних) іспитів 30 к. д. Після закінчення бакалавріату Калюжний К. К. має право на відпустку без збереження заробітної плати у зв'язку зі вступом до магістратури, що зазвичай трапляється влітку (тривалість 15 к. д.). Далі в жовтні 2018 р. працівник може мати сесію в магістратурі, скажімо, 10 к. д., а в грудні 2018 р. — заліково-екзаменаційну сесію тривалістю 20 к. д.
У такому випадку йдеться про різні навчальні роки (до серпня включно — це 2017 — 2018 навч. рік, а з вересня — це 2018 — 2019 навч. рік). Максимальна тривалість навчальної відпустки за кожен рік ураховується окремо. Причому максимальна тривалість відпустки для сесії (настановчих занять, складання заліків та іспитів) не залежить від відпустки для написання і захисту дипломної роботи, складання державних іспитів. Тому в цьому разі в календарному році на збігу закінчення бакалавріату і початку магістратури особа може мати досить багато днів навчальної відпустки. Як видно з наведеного вище, загальна тривалість навчальної відпустки Калюжного К. К. в календарному 2018 р. становили 135 к. д., із яких 120 к. д. є оплачуваними за кошти роботодавця.
Як скоротити або не надати відпустку?
Iноді на практиці доводиться чути запитання, чи можна не надати працівникові навчальну відпустку. Роботодавцям краще про це не запитувати себе, розуміючи, що здобути добру освіту для молодої людини, як правило, значно важливіше, ніж заробити додаткові гроші, адже освіта здобувається на все життя.
Зазвичай навчальні відпустки надаються відповідно до довідки навчального закладу. Отже, якщо особа не надає такої довідки, підприємство не може надати їй навчальну відпустку. Але якщо особа надала довідку від навчального закладу, то підприємство зобов'язане надати їй оплачувану відпустку тривалістю, зазначеною в довідці, в межах максимальних строків, визначених законом.
Часто постає запитання щодо відпустки для підготовки і захисту дипломної роботи, адже деякі працівники не хочуть її брати або хочуть взяти її частково (не на 4 місяці, а, скажімо, на 2 тижні чи місяць). На наше переконання, надання відпустки часткової тривалості порушує права працівника, і є ризик застосування санкцій до роботодавця за ст. 265 КЗпП та до його посадових осіб за ст. ч. 1 або 2 ст. 41 КУпАП за такі порушення (див. приклад 4). Адже відповідно до ст. 202 КЗпП власник повинен створювати працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.
Приклад 4 Працівник надає довідку навчального закладу про сесію на 20 к. д. з 13 лютого до 4 березня. Загальна максимальна тривалість оплачуваної відпустки на навчальний рік ще не вичерпана. Але до довідки навчального закладу працівник додає заяву про те, що він хоче одержати відпустку не повністю, а лише з 1 до 4 березня. У разі надання такої відпустки не повністю, а лише з 1 до 4 березня, на думку автора, підприємство порушує права працівника на поєднання роботи з навчанням (ненадання встановленої законом пільги особі, що навчається).
Оплата відпусток і проїзду
Навчальні відпустки (звичайно, крім відпусток без збереження зарплати) оплачуються за рахунок роботодавця. Їх оплата здійснюється в календарних днях у такому самому порядку, що й оплата щорічних відпусток (виходячи із загальної зарплати за останні 12 місяців з 1 до 1 числа).
Важливою гарантією для студентів-вечірників та заочників є передбачена ст. 219 КЗпП оплата власником (адміністрацією) 50% вартості проїзду на сесію — до місця розташування вищого навчального закладу і назад один раз на рік для екзаменаційної сесії та для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) або складання випускних іспитів.
Мінпраці в листі від 02.01.2013 р. №2/13/116-13 (див. «ДК» №14/2013) зазначало, що оплата вартості проїзду в цьому випадку здійснюється як при відрядженнях.
Щорічна відпустка
Особи, що навчаються у вищих навчальних закладах (незалежно від віку), згідно з ч. 15 ст. 10 Закону про відпустки, мають право на використання щорічної відпустки до або після сесії (тобто до або після навчальної відпустки). Згідно з ч. 3 ст. 212 КЗпП, при бажанні приєднати відпустку до сесії відпустка повної тривалості може надаватися працівникам, що навчаються без відриву від виробництва, в перший рік роботи до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на підприємстві.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки, у разі збігу навчальної відпустки зі щорічною відпусткою остання підлягає перенесенню.
Переваги при скороченні
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 42 КЗпП, за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі при скороченні штату та інших змінах в організації виробництва і праці надається працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва.
«Бібліотечні дні»
Законодавство встановлює для старшокурсників право на так звані бібліотечні дні. На практиці це застосовується нечасто, але іноді трапляється. Це один або два вільні від навчання дні, що надаються протягом 10 місяців перед початком виконання дипломної роботи або державних іспитів, з частковою оплатою за рахунок роботодавця (один день на тиждень) або без оплати (другий день на тиждень). Нечасто ці дні надаються, зокрема, й тому, що норма закону, яка їх передбачає (ст. 218 КЗпП), сформульована так, ніби розрахована на 6-денний робочий тиждень, при тому що законодавець у ст. 52 КЗпП визначив, як правило, для всіх працівників 5-денний робочий тиждень. Тобто норма ст. 218 КЗпП є вкрай застарілою.
«Бібліотечні дні» можуть надаватися не лише заочникам або вечірникам, а й студентам денної форми навчання. На практиці їх надають за наказом по підприємству на підставі довідки навчального закладу про період початку виконання дипломної роботи згідно з навчальним планом. «Бібліотечний день» пропонуємо позначати в табелі обліку робочого часу (в разі його ведення за типовою формою П-5) позначкою «IН» (оплачуваний) або «I» (неоплачуваний). Оплата 50% заробітної плати, відповідно до Порядку №100, здійснюється виходячи зі середнього заробітку за робочі дні за 2 останні місяці (з 1 до 1 числа), що передують місяцю, в якому надається відповідний вільний від роботи день.
Слід також зважати на те, що дипломна робота (з урахуванням наведеної вище інформації щодо різних назв — бакалаврська робота, магістерська робота, магістерська дисертація тощо) може бути як на бакалаврському, так і на магістерському рівні вищої освіти, а тому «бібліотечними днями» особа, що навчається, може користуватися достатньо довгий час. При цьому магістратура (від вступу до випуску) — це, як правило, навчання тривалістю від 1 р. 4 міс. до 1 р. 10 міс., із яких останні 3 — 4 місяці — це, як правило, виконання дипломної роботи. Тож право на «бібліотечні дні» особа має майже протягом усього часу навчання в магістратурі.
До речі, дипломна робота на бакалавріаті є далеко не завжди. I якщо такої роботи в навчальному плані немає, то особа не матиме й права на «бібліотечні дні» при навчанні на цьому рівні вищої освіти (див. приклад 5).
Приклад 5 Механік Солодкін С. С. звернувся із заявою про надання йому частково оплачуваного дня відпочинку — щоп'ятниці в період з 1 листопада 2017 р. до 31 серпня 2018 р. — та надав довідку про те, що початок виконання бакалаврської дипломної роботи згідно з навчальним планом — 1 вересня 2018 р. Підприємство зобов'язане йому такий день надати.
Для осіб, що навчаються на підготовчих відділеннях вищих навчальних закладів, ч. 2 ст. 214 КЗпП установлює право на один неоплачуваний день на тиждень протягом навчального року. Аналогічно право на один неоплачуваний день на тиждень встановлено ч. 2 ст. 25 Закону про відпустки для працівників, що навчаються в аспірантурі без відриву від виробництва протягом 4-го року навчання.
Надурочні роботи
Відповідно до ст. 63 і 220 КЗпП, працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт.
Нормативна база
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон про вищу освіту — Закон України від 01.07.2014 р. №1556-VII «Про вищу освіту».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор