• Посилання скопійовано

Як списати безнадійну заборгованість банку, який став банкрутом?

Як списати заборгованість банку, який збанкрутував у 2015 р.? Є впевненість у тому, що заборгованість банку не буде погашено.

Визначення строку позовної давності

Визначення безнадійної заборгованості міститься в пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, це заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їхньою ліквідацією.

ДФСУ у листі від 09.03.2017 р. №4676/6/99-99-15-02-02-15 зазначала, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Проте на момент прийняття такої постанови судом ще не відомо, чи стала така дебіторська заборгованість насправді безнадійною. Адже згідно з п. 1 ст. 37 Закону №2343 ліквідаційна процедура запроваджується господарським судом строком на 12 місяців.

Тобто постанова господарського суду — це ще не кінець існування боржника і не 100% гарантія того, що вашу дебіторську заборгованість не буде погашено. Можливо, і буде. Але для податкового обліку це не має значення. Адже ознаки безнадійної заборгованості з метою застосування положень ПКУ визначено пп. 14.1.11 ПКУ.

Для бухгалтерського обліку початок процедури банкрутства боржника означає необхідність створення резерву сумнівних боргів. А от після прийняття судом відповідної постанови може виникнути різниця між бухгалтерським та податковим обліком. У податковому обліку така постанова (згідно з роз'ясненнями ДФСУ) вже є підставою для списання безнадійної дебіторської заборгованості. А в бухгалтерському треба остаточно переконатися в тому, що борг не буде погашено, а це, якщо підприємство подало вимоги про погашення боргу за рахунок майна банкрута, може відбутися значно пізніше, протягом року після прийняття такої постанови. А саме тоді (коли є впевненість в тому, що дебіторську заборгованість не буде погашено!) відбувається списання боргу за рахунок резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку.

Тому коригування фінрезультату до оподаткування в цьому випадку відбувається за датами подій у бухгалтерському обліку. Спочатку — збільшення на суми створеного резерву сумнівних боргів у звітних періодах його створення. А далі — зменшення на суму списаної за рахунок такого резерву заборгованості у звітних періодах її списання в бухобліку, незважаючи на те що в податковому обліку вона стала безнадійною ще з дати набрання чинності постановою суду про банкрутство. Адже до коригування в цьому випадку призводить використання резерву сумнівних боргів і відповідність списаної за його рахунок заборгованості ознакам безнадійної за пп. 14.1.11 ПКУ.

Створення та облік резерву сумнівних боргів

Якщо підприємство коригує фінрезультат з метою оподаткування податком на прибуток, йому слід звернути увагу на норми ст. 139 ПКУ.

З 01.01.2017 р. при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування:

— на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до бухобліку;

— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

— на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до бухобліку;

— на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Зазначені норми передбачено пп. 139.2.1, 139.2.2 ПКУ та роз'яснено в IПК ДФСУ від 10.08.2017 р. №1553/6/99-99-15-02-02-15/IПК.

Для відображення цих операцій у додатку РI до декларації з податку на прибуток передбачено рядки 2.1.2; 2.1.3; 2.2.2; 2.2.3 підрозділу 2. У багатьох випадках вирішення питання, чи створювати на певну дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів, чи ні, впирається у наявність відповідних підстав і відсутність визначення того, якими вони мають бути. Тому, на нашу думку, як і раніше, прийняття рішення про створення такого резерву здійснюється підприємством самостійно і на свій розсуд, за наслідками власного аналізу кожної конкретної ситуації.

У листі Мінфіну від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202 зазначається, що при визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною (за наявності відповідних підстав), відповідно до п. 7 П(С)БО 10, сума такої заборгованості відображається за кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках» і дебетом рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Відповідно, у рядках 230 і 240 Балансу (форма №1), у рядку 430 Звіту про рух грошових коштів (форма №3) сума такої сумнівної заборгованості не наводиться.

Така поточна дебіторська заборгованість, щодо якої підприємство не створювало резерву сумнівних боргів, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат — Д-т 944 К-т 377. Якщо створювався резерв, заборгованість списується за рахунок резерву: Д-т 38 К-т 377.

Ми рекомендуємо створити резерв сумнівної заборгованості та списати заборгованість банку за його рахунок. Тоді фінрезультат збільшується на суму формування резерву та зменшується на суму списаної заборгованості.

Для тих платників, які не коригують фінрезультат, у листі ГУ ДФС у Чернігівській області від 11.02.2016 р. №482/10/25-01-15-02-09 роз'яснено, що за наявності рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування «бухгалтерську» безнадійну дебіторську заборгованість може бути враховано у складі витрат.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру