Трапляється, що поточний РРО не може використовуватися та потребує ремонту. До того ж вимкнення електроенергії також ніхто не скасовував. Які дії слід виконати суб'єкту господарювання у таких випадках? Як проводити розрахункові операції?
Згідно зі ст. 5 Закону про РРО, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, вимкнення електроенергії розрахункові операції проводять із використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та розрахункової книжки (далі — РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
А от порядок дій підприємства встановлено вже в окремому документі — Порядку реєстрації та застосування РРО та Порядку реєстрації та ведення КОРО та РК.
У разі виходу з ладу РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний діяти за п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО. Зокрема, у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня виявлення несправності чи пошкодження слід письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити ЦСО1. Також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або в електронній формі в довільній формі потрібно повідомити про це ДФС за місцем своєї реєстрації.
1 СГ, який за договором із постачальником надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.
А вже пунктом 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО визначено, що на період виходу з ладу РРО або у разі вимкнення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК (аналогічне підтверджує п. 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення РК).
При виході з ладу РРО може використовуватись резервний РРО. У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов'язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на СГ резервний РРО (п. 9 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО).
Порядок дій при виході з ладу РРО з 01.10.2018 р.
З 1 жовтня наказом Мінфіну від 20.09.2018 р. №773 відкориговано і порядок дій в разі виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, вимкнення електроенергії. Як і до цього, проведення розрахункових операцій здійснюють із використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Або ж суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії. Але про це слід зазначити у реєстраційній заяві на РРО. Тоді суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО та РК. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалася. У випадках виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».
Але про вихід із ладу РРО, як і раніше, знатиме не лише ЦСО при переданні реєстратора на ремонт, а й ДФС. За новою редакцією п. 9 розд. III Порядку №547 ЦСО зобов'язаний у довільній формі повідомити ДФС про вихід із ладу РРО. Це потрібно буде зробити протягом двох діб після прийняття РРО на ремонт.
Використання КОРО, РК та резервного РРО
Позаяк нова форма КОРО ще не набрала чинності, то у статті ми наводимо порядок заповнення старої її форми у разі виходу з ладу РРО. До речі, роз'яснень ДФС щодо цього ще немає.
Згідно з пп. 6 п. 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення РК, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, що у разі виходу з ладу РРО чи вимкнення електроенергії здійснюються записи за обліком РК. Також у відповідному розділі книги ведеться облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО.
Отже, до моменту виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії відповідно до пп. 7 п. 2 розділу III Порядку реєстрації та ведення РК:
— у РК записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час вимкнення електроенергії та початку роботи;
— у розділі 2 КОРО1 СГ робить запис за день виходу з ладу РРО про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня (у записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку);
1 На підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2.
— у розділі 3 КОРО графи 1 — 5 заповнюються до початку використання РК.
Суму готівки, що вилучається СГ протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записують у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача», відповідно до п. 7 глави 2 розділу III Порядку реєстрації та ведення РК.
Після відновлення роботи на РРО треба зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку. У розділі 3 КОРО графи 6 — 8 заповнюють до початку реєстрації РК за допомогою РРО після відновлення електропостачання чи встановлення РРО після ремонту (п. 9 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення РК).
У разі застосування резервного РРО операцією «Службове внесення» до нього вноситься сума коштів, що є на місці проведення розрахунків, для дотримання вимог п. 13 ст. 3 Закону про РРО щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (додатково див. IПК від 05.06.2018 р. №2455/6/99-99-14-05-01-15/IПК).
Податківці у ЗIР, підкатегорія 109.08, наголосили, що після відновлення електропостачання, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у РК за період вимкнення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в РК на цю суму необхідно зробити запис «Службова видача». Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.
А тепер докладніше поговоримо про правила заповнення КОРО. Їх встановлено п. 7 — 10 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення РК.
Записи у розділі 2 КОРО роблять за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції «Службове внесення» та «Службова видача» коштів, графи 3, 4 розділу 2 КОРО можна не заповнювати.
Згідно з примітками до КОРО у графі 2 розділу 2 замість номера Z-звіту зазначають номер розрахункової книжки, що використовувалася під час вимкнення електроенергії або в період ремонту РРО, якщо наприкінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздруковувався через відсутність електроенергії чи непрацездатність РРО.
У розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковують РК, використані під час вимкнення електроенергії або у період ремонту РРО.
Графи 1 — 5 заповнюють до початку використання РК.
Графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення електропостачання чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при вимкненні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюють окремі записи. При цьому графи 1, 2 заповнюють тільки у перший, а графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних РК щодня роблять записи у розділі 2 — до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії.
У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані у цьому фіскальному чеку.
У розділі 4 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковують ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО.
Графи 1 — 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 — працівник суб'єкта господарювання після відновлення працездатності РРО.
У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 — дата і час виходу РРО з ладу — заповнює працівник суб'єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 КОРО може вноситися додаткова інформація. Це передбачено п. 11 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення РК.
Скільки часу можна працювати без РРО
Максимальний термін використання КОРО або резервного РРО на період виходу з ладу РРО та його ремонту або вимкнення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а ЦСО зобов'язані відновити роботу РРО протягом 7 робочих днів. Це передбачено ст. 5 та п. 2 ст. 14 Закону про РРО.
Зверніть увагу!
Отримання довідок про вимкнення електроенергії для підтвердження використання РК законодавством не передбачено (підтверджує це IПК ГУ ДФС у Запорізькій області від 05.04.2018 р. №1459/IПК/08-01-14-07-09).
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ЦСО має ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону про РРО).
Для забезпечення суб'єктом господарювання вимог ст. 5 Закону про РРО, у разі затримки гарантійного ремонту РРО більше 7 робочих днів, ЦСО на прохання СГ (за відсутності у нього резервного РРО) повинен передати власний підмінний РРО. Суб'єкт господарювання спільно з ЦСО відповідно до Порядку реєстрації та застосування РРО реєструє в органах ДФС та вводить його в експлуатацію (лист ДФСУ від 02.11.2015 р. №23229/6/99-99-22-07-03-15). Реєструється резервний РРО в такому самому порядку, як і основний РРО (додатково див. гл. 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування РРО).
Подання ф. №зВР-1
З огляду на Порядок №13, на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового вимкнення електроенергії, коли використовувалася розрахункова книжка, суб'єкти господарювання подають до ДФС Звіт за формою №зВР-1 (звітність подається до органу ДФС за місцем реєстрації розрахункових книжок). Такий обов'язок випливає з норм п. 7 ст. 3 Закону про РРО, п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення РК, п. 3 і 4 Положення №13, Порядку №13, а також форми №зВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).
Підтверджує це і роз'яснення податківців (додатково див. http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/344562.html), в якому сказано, що на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового вимкнення електроенергії, коли використовувалася РК, суб'єкти господарювання подають до контролюючих органів:
— Звіт за формою №зВР-1;
— Довідку про використані розрахункові книжки у разі використання розрахункових квитанцій.
Довідка про використані РК
Додатковим підтвердженням наведеної позиції є й роз'яснення ДФС у ЗIР, підкатегорія 109.09: разом із ф. №зВР-1 потрібно подавати ще й довідку про використані РК, оскільки вона є складовою звітності. Хоча за приміткою до форми довідки вона повинна містити інформацію про розрахункові книжки, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць. Тому невідомо, як заповнювати пояснювальну частину цієї довідки у разі незакінчення РК. Позаяк форма довідки не призначена для відображення інформації за незакінченою РК, за потреби краще звертатися до ДФС за індивідуальною консультацією та діяти вже за нею.
Звітність подається до податкового органу за місцем реєстрації розрахункових книжок. При поданні звітності одночасно надавати книги обліку розрахункових операцій чи розрахункові книжки не потрібно. Цю звітність слід подавати не пізніше 15 числа, наступного за звітним місяцем використання КОРО та РК.
Алгоритм заповнення ф. №зВР-1 встановлено Iнструкцією №13. А саме:
— у графі 1 — порядковий номер запису у Звіті;
— у графі 2 — фіскальний номер книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю;
— у графах 3 — 5 — суми розрахунків за звітний місяць:
— у графі 3 — загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, отримана від покупців за реалізовані товари (надані послуги);
— у графі 4 — частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується ПДВ;
— у графі 5 — частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується акцизним податком;
— у графі 6 — сума ПДВ, обчислена виходячи зі суми розрахунків, зазначеної у графі 4;
— у графі 7 — сума акцизного податку, обчислена виходячи зі суми розрахунків, зазначеної у графі 5;
— у графі 8 — загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги тощо).
У рядку «Разом» у графах 3 — 8 записують підсумки показників за відповідними графами.
Зверніть увагу!
Якщо протягом звітного місяця через розрахункову книжку були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включають до граф 3 — 8. За бажанням СГ до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
Відповідальність
За ст. 17 Закону про РРО за неподання ф. №зВР-1 до ДФС у разі використання КОРО та РК слід буде під час перевірки заплатити штраф 10 н. м. д. г. (170 грн). А от невикористання під час здійснення розрахункових операцій при виході з ладу РК або використання не зареєстрованої належним чином РК чи порушення встановленого порядку її використання або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну призведе до штрафу 20 н. м. д. г. (340 грн).
I ще в разі проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки буде покарання:
— за вчинене вперше — 1 гривня;
— за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості товарів, проданих з порушенням.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Iнструкція №13 — Iнструкція щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою №ЗВР-1, затверджена наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
- Положення №13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
- Порядок №13 — Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
- Порядок реєстрації та застосування РРО — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
- Порядок реєстрації та ведення РК — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»