• Посилання скопійовано

Забезпечення працівників питною водою, мобільним зв'язком або обладнання офісу кухнею: облікові нюанси

Як коректно прописати в обліковій політиці з можливістю включення в господарську діяльність рішення керівництва про забезпечення працівників питною водою, мобільним зв'язком, а також обладнанням офісу приміщенням з кухонною технікою?

Рішення керівництва про забезпечення працівників питною водою, мобільним зв'язком, а також обладнання офісу приміщенням з кухонною технікою не належить до питань облікової політики. Це рішення оформлюється звичайним наказом керівника по підприємству.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Фінансування потреб фізосіб (питна вода та обладнання приміщення для відпочинку та споживання їжі) не належить до госпдіяльності підприємства, незалежно від наявності чи відсутності відповідного наказу керівника. Тобто будь-який наказ керівника не буде підставою для віднесення цих витрат до господарської діяльності підприємства.

Винятком є мобільний зв'язок. Його, як правило, пов'язують з господарською діяльністю. Про мобільний зв'язок ми неодноразово писали, див., наприклад, «ДК» №27/2013, №17-18/2015, №50/2017.

Особливості обліку витрат на питну воду

Податківці неодноразово висловлювали думку щодо витрат на питну воду, наприклад, в IПК від 07.09.2017 р. №1857/6/99-99-15-03-02-15/IПК. Про проблеми з обліком питної води «ДК» писав, зокрема, в №42/2015.

Як правило, податківці фіскально ставляться до цього питання і вважають, що придбання води не є господарською діяльністю підприємства.

Щодо питної води можна видати наказ про придбання води винятково для потреб клієнтів, що відвідують офіс, а не працівників. Лише в цьому разі можна списати воду як витрати на збут (Д-т 93 К-т 209) та уникнути нарахування ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ (про це нарахування читайте далі).

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми ПКУ не передбачають коригування фінрезультату на будь-які різниці, пов'язані з витратами на питну воду та обладнання кухні. У бухобліку ці витрати списуються на рахунок 949: Д-т 949 К-т 209, 22. Тому за операціями з придбання питної води, посуду, МНМА та інших ТМЦ фінрезультат не коригується.

Є особливості обліку амортизації основних засобів, придбаних для обладнання кухні (холодильник, витяжка, духовка + плита, мікрохвильова піч, мийка тощо, якщо вони одночасно відповідають визначенню ОЗ у пп. 14.1.138 ПКУ та невиробничих ОЗ у пп. 138.3.2 ПКУ). Якщо підприємство застосовує різниці з податку на прибуток відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, воно повинне вести податковий облік цих ОЗ як невиробничих ОЗ відповідно до ст. 138 ПКУ.

Якщо підприємство не застосовує різниць з податку на прибуток відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, воно не веде податкового обліку невиробничих ОЗ, а повністю включає їх амортизацію у фінансовий результат з метою оподаткування: Д-т 949 К-т 131, 132, а потім Д-т 791 К-т 949.

ПДВ

Відповідно до п. 198.5 ПКУ, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, у операціях, що не є госпдіяльністю платника податку.

Отже, якщо при придбанні води (якщо таке придбання вважається негосподарською діяльністю) та обладнанні кухні підприємство отримало податковий кредит з ПДВ, то воно повинне на вартість такого придбання нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.

У цьому випадку складається зведена податкова накладна з типом причини 13 (п. 11 Порядку №13071). Далі, як зазначено у п. 16 Порядку №1307, у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено у п. 11 Порядку №1307, у графі 2 розділу Б податкової накладної платник наводить дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ:

— у графі 4 зазначається «грн»;

— у графі 10 — вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ;

— графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються2.

1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.

2 Докладніше про складання зведених податкових накладних ми писали в «ДК» №32/2018.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру