• Посилання скопійовано

Відсутність деталізованого обліку запасів: які наслідки?

На підприємстві немає складського обліку використаних матеріалів. Списання відбувається наприкінці кварталу. Які штрафи передбачені за таке порушення? Чи є наслідки з податку на прибуток?

У п. 7 П(С)БО 91 встановлено, що одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Тобто цей пункт дає певне послаблення щодо обліку оприбуткування товарів за групами, але не скасовує того, що оприбуткований товар повинен відповідати номенклатурі у первинних документах. Тобто товари, що мають незначні відмінності, які не стосуються їхнього функціоналу, можуть бути оприбутковані однією групою, але відповідно до їхньої назви, зазначеної у первинному документі.

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік2, підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. Тобто облік на підприємстві повинен здійснюватися на підставі даних, зазначених у первинних документах. Оприбуткування товарів з номенклатурою, відмінною від номенклатури, зазначеної у первинному документі, призводить до порушення цієї статті. Відповідно за таке порушення на посадових осіб накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164-2 КУпАП).

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.

2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім цього, такий метод обліку унеможливлює проведення підприємством інвентаризації активів та зобов'язань, передбаченої ст. 10 Закону про бухоблік.

Проте це лише половина проблем, що їх спричиняє такий облік запасів. Наступною проблемою є їх списання. Адже акт списання повинен містити конкретний перелік матеріалів, які були використані. Якщо в акті списання зазначається лише загальна номенклатура, такий первинний документ податківці можуть визнати недійсним (бо він містить перекручені дані). А це призведе до зменшення витрат суб'єкта господарювання та збільшення фінрезультату до оподаткування (що, своєю чергою, зумовить донарахування податку на прибуток) і, як наслідок, — до штрафів за заниження податкових зобов'язань.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що підприємство повинне вести облік запасів при придбанні, реалізації чи використанні у кількості, ціні та номенклатурі відповідно до первинних документів, з можливістю групувати однорідні товари згідно зі складеним на підприємстві розпорядчим документом.

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру