Якими проведеннями відображається в бухобліку операція оренди майнового комплексу? Чи потрібно нараховувати амортизацію?
Методологічні засади формування у бухобліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінзвітності регулюються нормами П(С)БО 141 та Методичних рекомендацій з бухобліку ОЗ2.
Вартість об'єкта оренди орендар відображає на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». Вона визначається відповідно до акта приймання-передачі. Iнформація про доходи й витрати, пов'язані з об'єктами оперативного лізингу, відображається в примітках до фінзвітності. Відповідно, при розірванні чи закінченні договору оренди та поверненні орендованого об'єкта орендар знімає його з позабалансового рахунку. I через те що право власності на такий об'єкт оренди до орендаря не переходить, то, відповідно, амортизація ним на такий об'єкт не нараховується.
Орендні платежі за актами виконаних робіт (або відповідно до договору, якщо ним обумовлена фіксована сума та чітко зазначений період, за який мають нараховуватися платежі) відображаються у складі витрат звітного періоду. Витратні рахунки застосовуються відповідно до того, з якою метою орендується майновий комплекс: виробничі цехи (91), офіс (92), магазин-склад для збуту готової продукції (93). Витрати на оренду в бухобліку слід відображати за фактом нарахування — щомісяця, щокварталу, залежно від умов договору, незалежно від оплати.
Якщо приміщення фактично взято в оренду, але тимчасово не використовується орендарем у госпдіяльності, то такі витрати слід накопичувати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» з подальшим планомірним віднесенням цих сум на витратні рахунки у періодах, коли орендоване майно буде використовуватись у діяльності підприємства.
Витрати, пов'язані із підтриманням об'єкта оренди в належному стані, відносяться до витрат такого орендаря. Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізацію, модифікацію, дообладнання, реконструкцію тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від його використання, відображаються як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14).
Приклади поліпшень наведено в п. 31 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ. Вартість поліпшень накопичується на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а при введенні об'єкта (назвемо його «Поліпшення орендованого ОЗ») в експлуатацію відображається на субрахунку 117 «Iнші необоротні матеріальні активи» й амортизується за правилами п. 27 П(С)БО 73. Тобто орендар може обрати для таких об'єктів прямолінійний або виробничий методи амортизації.
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. №181.
2 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ.
У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 «Iнші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання — 12 років.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»